Класифіковано "всеохопні" (М. М. Бахтін) різновиди художнього часу та художнього простору в літературному творі, виокремлено їх підвиди, досліджено властивості, роль та функції в художньому тексті. Проаналізовано реальний та ірреальний види художнього часу та простору в циклі М. В. Гоголя "Вечори на хуторі біля Диканьки" та їх підвиди — хронікально-побутовий час, побутовий простір, містичний час, містичний простір, містичний хронотоп, міфологічний хронотоп, топоси Києва та Диканьки, хронотопи дому, замку, ярмарку, шинку та дороги, сакральні, зачаровані та прокляті локуси; локуси фортеці, церкви та цвинтаря тощо. Виявлено специфіку їх художнього втілення, роль та функції в гоголівських повістях. Розглянуто особливості функціонування просторової опозиції "верх/низ" у збірці "Вечори". З'ясовано, що просторово-часова структура збірки "Миргород" значно відрізняється від структури першого циклу, оскільки базується на синтезі хронотопів - ідилічного та хаотичного, соціально-історичного, хронікально-побутового, містичного та фантастичного.

Проаналізовано особливості містичного хронотопу у повісті М. В. Гоголя "Вій". Розглянуто просторові "підробки" (невідповідності), "стискання" простору по вертикалі, зміна ціннісної складової образу дому та його міфопоетична семантика, образ забороненої дороги та інші. Зроблено спробу визначити роль та функції містичного хронотопу у гоголівській повісті та досліджено взаємозв'язок часопростору із персонажами твору.

Розглянуто 3 варіанти перекладу назв предметів українського одягу з повісті М. В. Гоголя "Вечір напередодні Івана Купала" англійською мовою, виконані перекладачами К. Філдом, Р. Півером/Л. Волохонською та О.Горчаковим. Доведено, що перекладачі використовували такі способи перекладу, як лексико-граматичні заміни, описовий переклад, метод перекладацьких еквівалентів, методи генералізації, конкретизації та експлікації.