Проаналізовано можливості використання метеорологічного препроцесора CALMET для кліматологічної оцінки вітроенергетичних ресурсів обмежених територій невеликих просторових масштабів зі складним рельєфом. Ефективність запропонованої методології протестовано на прикладі розрахунку вітроенергетичного потенціалу Тернопільської області за період 1981 - 2010 рр.

Проведено кліматологічне оцінювання вітрового режиму та вітроенергетичних ресурсів Тернопільської області за період 1981 - 2010 рр. Для аналізу використано строкові дані, отримані на мережі станцій гідрометеорологічної служби України, дані реаналізу ERA-Interim, залучено діагностичну метеорологічну модель CALMET. Розраховано основні статистичні показники вітрового режиму на станціях області та значення вітроенергетичного потенціалу у вузлах розрахункової сітки з просторовою роздільною здатністю 2,5 км на висотах 10, 30, 50, 70, 90 і 110 м. Виконано порівняльний аналіз розрахованого просторового розподілу вітроенергетичного потенціалу з раніше опублікованими оцінками. Показано ефективність використання моделі CALMET для визначення вітроенергетичних ресурсів обмежених територій невеликих просторових масштабів зі складним рельєфом. Виявлено райони, які можуть бути перспективними для виробництва вітрової електроенергії як у промислових обсягах, так і в приватних господарствах.

Створено цифрову базу даних середніх місячних значень температури повітря, отриманих на 514 метеорологічних станціях, які працювали на території України в той чи інший період часу з 1812 по 2014 рр. Для всіх станцій зібрано метадані (історичну інформацію про дати перенесень станцій чи інших змін у проведенні вимірювань). Показано, що надійні результати щодо гомогенізації часових рядів можна отримати тільки для періоду 1946 - 2014 рр. унаслідок великої кількісті пропусків протягом Першої та Другої світових воєн. Для зазначеного періоду гомогенізовано ряди даних 178 станцій за допомогою спеціалізованого/гомогенізаційного програмного забезпечення HOMER. Виділено точки розриву та визначено величини зсувів "станційних сигналів". Розраховано статистичні характеристики виявлених неоднорідностей. За порівняно великою кількістю метаданих та ідентифікованих розривів та їх розрахованими статистиками встановлено, що неоднорідність первинної інформації слід обов'язково враховувати під час проведення кліматологічних досліджень, зокрема і під час оцінювання регіональних кліматичних змін.

Достовірність результатів багатьох прикладних досліджень із використанням інформації про вітер базується на якості вхідних даних. Також відомо, що виміряні на метеорологічних станціях України швидкості вітру часто є не репрезентативними відносно району спостережень через різний характер оточення у безпосередній близькості до вимірювального приладу. З метою розв'язання цієї проблеми строкові дані про швидкість вітру, одержані на мережі метеостанцій Гідрометслужби за період 1981 - 2010 рр., було приведено до умов відкритого горизонту та стандартної висоти вимірювань. У результаті проведених розрахунків одержано строкові ряди даних, які відповідають умовам однорідної підстильної поверхні. Ця інформація може бути залучена для проведення більш коректної просторової інтерполяції та побудови Атласу вітроенергетичних ресурсів України.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д249(45Укр)47

Рубрики:

Регіональна метеорологія і кліматологія

Шифр НБУВ: Ж14560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Шифр НБУВ: Ж70590 Пошук видання у каталогах НБУВ