Вивчено закономірності розвитку несправжньої борошнистої роси огірка, досліджено епіфітотійний процес хвороби, як динамічний процес, що змінюється під впливом умов зовнішнього середовища в Лісостепу України. Розроблено короткостроковий прогноз появи перших ознак несправжньої борошнистої роси огірка для середньосприйнятливих сортів із завчасністю від 2 до 10 днів. Визначено і обгрунтовано оптимальні строки проведення хімічного захисту огірка від хвороби.

Систематизовано відомі методи та способи інформаційного протиборства на сучасному етапі та встановлено його основні технологічні аспекти. Показано, що основним інструментом інформаційного протиборства сьогодні виступають соціальні Інтернет сервіси. Доведено, що соціальні Інтернет сервіси, поряд з класичними засобами інформаційного протиборства, використовуються суб'єктами інформаційної боротьби для ведення пропаганди та контрпропаганди.

Зазначено, що кібернетична безпека сьогодні є наріжним каменем безпеки комп'ютерних систем та мереж. Разом з питаннями забезпечення технічного захисту інформації на об'єктах інформаційної діяльності, безпеки інформаційних і комунікаційних систем, інформаційної безпеки держави - кібернетична безпека потребує постійного удосконалення механізмів її забезпечення. Удосконалення потребує також її методичне та практичне підгрунтя. Розкрито базові технології побудови сучасних систем захисту інформації від кібератак та визначено перспективні напрямки підвищення ефективності функціонування перспективних систем захисту. Запропоновано новий підхід до розроблення шаблонів потенційно небезпечних кібератак, впровадження якого забезпечує усунення базового недоліку створення сигнатур шаблонів атак, а саме "ефекту запізнення" з вироблення потрібної сигнатури. Цей підхід дозволяє вендорам антивірусного програмного забезпечення оперативно розробляти шаблони потенційно небезпечних кібератак й ефективно виявляти нові кібератаки в комп'ютерних системах та мережах. Як результат відкрито новий дієвий механізм підвищення захищеності комп'ютерних систем та мереж різного цільового призначення від шкідливого програмного забезпечення.

Встановлено факт того, що ефективність функціонування сучасних систем забезпечення інформаційної та кібернетичної безпеки суттєво залежить від коректного та оперативного розроблення вендорами антивірусного програмного забезпечення шаблонів виявлених кібератак та своєчасного оновлення баз шаблонів атак цих систем користувачами послуг безпеки. Разом з тим постійне підвищення технологічної складності кібератак вимагає від вендорів постійного вдосконалення механізмів розроблення шаблонів кібератак. Одним із перспективних підходів вважається розроблення шаблонів потенційно небезпечних кібератак, тобто тих, які найімовірніше загрожуватимуть безпеці. Процедура розроблення таких шаблонів достатньо складна. Потреба забезпечення високої достовірності обумовлює необхідність урахування багатьох інформативних характеристик, які зможуть описати шаблон потенційно небезпечної кібератаки. Зокрема, це інформація про відомі шаблони кібератак та принципи їх побудови, вразливості та дефекти програмно-апаратних комплексів комп'ютерних систем й мереж, а також закладені в них розробником стандартні функціональні профілі захищеності та класифікатори кібератак. З цією метою у статті визначено перелік необхідних джерел, які запропоновано обрати як первинні дані для розроблення шаблонів потенційно небезпечних кібератак. Наведено їх порівняльні характеристики, проаналізовано переваги та недоліки. У результаті запропоновано узагальнену схему джерел первинних даних, яку покладено в основу розроблення шаблонів потенційно небезпечних кібератак. Показано, що перевагами обраних джерел первинних даних є те, що вендор має можливість визначити основні інформаційні складові шаблона потенційної небезпечної кібератаки ще до її прояву, тим самим збалансувавши дії сторін у системі інформаційного та кібернетичного протиборства.

Наведено результати натурного обстеження окремих кам'яних будівель великої протяжності (понад 30 м), що експлуатуються в умовах сейсмонебезпечних територій.

Мета роботи - дослідження питання сейсмостійкості існуючих споруд, будівель великої протяжності в плані зі стінами з кам'яної кладки. Їх архітектурно-конструктивні й експлуатаційні особливості передбачають високий ризик значних пошкоджень при виникненні сейсмічного впливу. Недостатність знань про поведінку протяжних кам'яних будівель під дією сейсмічного навантаження та відсутність чіткого алгоритму їх розрахунку на сейсмостійкість зумовили необхідність проведення досліджень уякі цьому напрямку. Створення універсальної моделі характерної протяжної кам'яної будівлі для подальших розрахункових досліджень на сейсмічні впливи і встановлення закономірностей напружено-деформованого стану. Наукова новизна полягає в отриманні коректної моделі визначеного виду споруд із урахуванням особливостей, які мають велике значення для відтворення картини сейсмічного впливу. Для досягнення поставленої мети було використано дані натурних обстежень. Шляхом аналізу й систематизації архітектурно-конструктивних рішень групи обстежених споруд було виділено спільні характеристики, властиві для таких будівель, які склали основу для створення розрахункової моделі. Моделювання виконано у програмних комплексах "МОНОМАХ-САПР" та "ЛИРА-САПР", що дозволяє одержати результати високої точності. Створена основа для подальших розрахункових досліджень, що дають можливість виконати розрахунок на дію сейсмічного навантаження та оцінити дійсну роботу конструкцій протяжних кам'яних будівель. Наступним завданням у даному напрямку є встановлення закономірностей напружено-деформованого стану споруд. Це дозволить створити єдину методику розрахунку протяжних кам'яних будівель на сейсмостійкість і застосовувати одержані результати для розв'язання практичних задач. Перш за все тих, які спрямовані на розроблення комплексу ефективних організаційно-будівельних заходів із підготовки будівель до сприйняття сейсмічного навантаження та приведення відповідно до чинних будівельних норм.

Встановлено, що ефективність функціонування об'єктів критичної інфраструктури суттєво залежить від високого рівня інформатизації систем відеоспостереження. Разом з тим постійне удосконалення технічного оснащення даних систем вимагає створення нових та удосконалення існуючих методів виявлення рухів на відеозображенні. Одним із перспективних підходів вважається розроблення методів виявлення рухів на статичному фоні зображення в інтелектуальних системах відеоспостереження. Своєчасне виявлення несанкціонованого доступу на територію об'єктів критичної інфраструктури є необхідною складовою забезпечення високої стійкості та надійності їх функціонування, особливо, в умовах загрози скоєння терористичних актів та обумовлює необхідність розроблення методів виявлення рухів та несанкціонованого доступу на режимну територію. Запропоновано метод ідентифікації динамічних образів, в основу якого покладено алгоритм віднімання фону. Наведено результати верифікації методу для різних типів кореляційного виділення, їх порівняльні характеристики, проаналізовано переваги та недоліки. Показано, що застосування запропонованого методу дозволяє оперативно виявляти факти проникнення на режимну територію об'єктів критичної інфраструктури та своєчасно запобігати несанкціонований доступ до них в умовах відсутності засобів детекції руху.

Кіберпростір, як електронне комунікаційне середовище, на сьогодні об'єднав в єдину глобальну мережу передачі даних різні за структурою та функціональним призначенням інформаційно-телекомунікаційні системи (ІТС) та їх складові. Невід'ємною ознакою безпечного використання кіберпростору для задоволення життєво важливих інтересів людини та громадянина, суспільства та держави є стан кібербезпеки, який досягається при використанні таких систем. Світовий досвід і досвід України показує, що існуючі кіберзагрози не тільки наростають кількісно, а й проявляються у більш витончених кібератаках, породжуючи при цьому кіберінциденти, наслідки від яких можуть мати непередбачуваний характер. Практика забезпечення кібербезпеки показує, що особливо високі вимоги до її забезпечення нині висуваються на об'єктах критичної інфраструктури держави. Тому виконання таких вимог потребує пошуку нових і дієвих механізмів її забезпечення. Існуючі технології, на які покладаються завдання з забезпечення кібербезпеки, в своїй сукупності становлять систему інформаційної безпеки об'єкта критичної інфраструктури в контурі функціонування якого задіяно ІТС або її складові. Незважаючи на достатньо ефективну роботу систем інформаційної безпеки ІТС об'єктів критичної інфраструктури, більшість із них функціонально неспроможні виявляти потенційно небезпечні кібератаки, сигнатури на які відсутні. Це пов'язано з недоліками принципів, покладених в основу їх функціонування. Інші, альтернативні підходи, які зорієнтовані на виявлення потенційно небезпечних кібератак хоч і мають місце, але не спроможні з заданим ступенем достовірності виявляти такі кібератаки. Тому питання про створення та особливо верифікації нових моделей шаблонів потенційно небезпечних кібератак є важливим як з наукової, так і практичної точки зору. Запропоновано один із підходів до верифікації узагальненої диференційно-ігрової моделі шаблону потенційно небезпечної кібератаки. У результаті дослідження: обгрунтовано її адекватність; збіжність з відомими результатами; встановлено переваги, у порівнянні з найближчими аналогами, які використовуються в системах інформаційної безпеки ІТС об'єктів критичної інфраструктури держави.

Висвітлено особливості наслідування ознак продуктивності і якості генетичного різноманіття світової колекції льону; стан вивчення проблеми. Зазначено кореляційні зв'язки продуктивності та якості насіння різних типів льону. Визначено закономірності успадкування ознак у гібридів льону першого покоління. Розглянуто пластичність та стабільність перспективних селекційність сортозразків колекцій інституту сільського господалства полісся НААН.

З дня проголошення незалежності України її інформаційний простір, а з розвитком та впровадженням в усі сфери діяльності суспільства інформаційних технологій і кіберпростір постійно перебуває під потужним іноземним інформаційним та кібервпливами. Гібридна війна, розпочата росією у 2014 р. змусило Україну переглянути свої підходи до забезпечення інформаційної та кібербезпеки. А з початком широкомасштабного вторгнення дане питання набуло особливої актуальності. Для ведення антиукраїнського інформаційного (кібер) впливу керівництво росії задіяло значні людські, матеріальні і фінансові ресурси, завдяки чому вдалося ефективно "промивати мізки" не тільки більшості своїх громадян, а й частині наших співвітчизників. Тому, на жаль, це призвело до підтримки частиною українських громадян агресивної політики кремля проти України. Здійснено аналіз основних інформаційних операцій росії проти України, а також здійснення кібератак на її критичну інформаційну інфраструктуру. В результаті аналізу встановлені особливості антиукраїнського інформаційного (кібер) впливу на Україну. Знання особливостей здійснення ворогом деструктивних дій в інформаційному та кіберпросторах дасть змогу створити в подальшому ефективні та дієві методи та засоби протидії їм.