Викладено методику ведення хворих з обтураційною непрохідністю товстої кишки, оперованих одноетапно з накладанням первинного анастомозу й інтраопераційним лаважем товстої кишки. У всіх хворих у привідній кишці, на рівні анастомозу й у відвідній кишці спостерігалися порушення регіонарної гемодинаміки під час оперативного втручання та до 5-ї післяопераційної доби. У разі використання в післяопераційному періоді тривалої перидуральної блокади лідокаїном, порушення регіонарного кровотоку в зоні анастомозу виявлялися значно меншими та нетривалими, а нормалізація гемодинаміки відбувалася швидше, ніж у хворих з традиційним післяопераційним веденням.

Изложена методика ведения больных с обтурационной непроходимостью толстой кишки, оперированных одноэтапно с наложением первичного анастомоза и интраоперационным лаважем толстой кишки. У всех больных в приводящей кишке, на уровне анастомоза, в отводящей кишке наблюдались нарушения регионарной гемодинамики во время оперативного вмешательства и вплоть до 5-х послеоперационных суток. При использовании в послеоперационном периоде длительной перидуральной блокады лидокаином, выраженность и длительность нарушений регионарного кровотока в зоне анастомоза значительно меньше, а нормализация гемодинамики наступает быстрее, чем у больных с традиционным послеоперационным ведением.

Проаналізовано безпосередні результати первинно-відновлювальних операцій у хворих на обтураційну непрохідність лівої половини ободової кишки або проксимальних відділів прямої кишки та запропоновано методику інтраопераційного лаважа з трансанальною післяопераційною декомпресією ободової кишки, яка сприяє швидкій ліквідації внутрішньокишкового та паралельно внутрішньочеревного тиску. Тривала перидуральна блокада в післяопераційному періоді збільшує позитивний ефект лаважа та декомпресії кишечнику, сприяє оптимальній динаміці внутрішньочеревного тиску та покращанню безпосередніх результатів одноетапних радикальних операцій за даної патології.

Проанализированы непосредственные результаты первично-восстановительных операций у больных с обтурационной непроходимостью левой половины ободочной кишки или проксимальных отделов прямой кишки и предложена методика интраоперационного лаважа с трансанальной послеоперационной декомпрессией ободочной кишки, которая способствует быстрой ликвидации внутрикишечного и параллельно внутрибрюшного давления. Длительная перидуральная блокада в послеоперационном периоде усиливает позитивнный эффект лаважа и декомпрессии кишечника, способствует оптимальной динамике внутрибрюшного давления и улучшению непосредственных результатов одноэтапных радикальных операций при данной патологии.

Проаналізовано результати лікування, стан гемодинаміки та внутрішньочеревний тиск у 114-ти хворих з обтураційною непрохідністю дистальних відділів товстої кишки, які перенесли первинно-відновлювальні операції. Виявлено зміни центральної гемодинаміки та порушення мікроциркуляції у зоні міжкишкового анастомозу, більш виражені в супрастенотичній ділянці товстої кишки. Встановлено залежність їх виразності від рівня внутрішньочеревного тиску. Доведено нормалізуючий вплив інтра- та післяопераційного лаважу та декомпресії ободової кишки у поєднанні з тривалою епідуральною анестезією на стан регіонарної гемодинаміки у зоні міжкишкового анастомозу. Запропоновано нову тактику хірургічного лікування хворих з обтураційною непрохідністю дистальних відділів товстої кишки, яка дозволяє об'єктивізувати та розширити показання щодо виконання первинно-відновлювальних операцій, сприяє підвищенню надійності анастомозу та зниженню частоти післяопераційних ускладнень і летальності.