Розглядається відмінність діяльності та результативності авторських навчально-виховних закладів як альтернативних закладів освіти, що створюються і функціонують не завдяки державним централізованим рішенням, а внаслідок формування нового громадського стилю життя в Україні та кардинальної перебудови системи освіти. Розкриваються такі питання управління авторськими закладами освіти, як дефініція - "авторський заклад освіти", його характерні ознаки, шляхи створення, умови функціонування, специфіка управління, досвід управління авторськими закладами освіти різних типів.

Описано методики дослідження трьох основних підсистем ліцею: адміністративно-управлінської ланки, вчителя і ліцеїста. Розкрито сутність та критерії ефективності управління закладом освіти. Розглянуто пріоритетні види діяльності керівника та вчителя, проаналізовано їх фаховий рівень та творчий потенціал, науково-методичну підготовку. Висвітлено основи психологічного забезпечення навчально-виховного процесу та умови виховання ліцеїстів.

Описаны методики исследования трех основных подсистем лицея: административно-управленческого звена, учителя и лицеиста. Раскрыты сущность и критерии эффективности управления учебным заведением, моделирования, изложены методики. Рассмотрены приоритетные виды деятельности руководителя и учителя, проанализированы их профессиональный уровень и творческий потенциал, научно-методическая подготовка. Освещены основы психологического обеспечения учебно-воспитательного процесса и условия воспитания лицеистов.

Висвітлено питання методології педагогічних досліджень, організації, обробки й аналізу результатів констатуючого експерименту з трьох основних підсистем: "Адміністративно-управлінська ланка", "Вчитель ліцею", "Ліцеїст".

Освещены вопросы методологии педагогических исследований, организации, обработки и анализа результатов констатирующего эксперимента по трем основным подсистемам: "Административно-управленческое звено", "Учитель лицея", "Лицеист".

Розкрито методологічні засади управління сучасними закладами освіти. Описано феномен управління, викладено функціональний підхід до нього, висвітлено ідеї екзистенціалізму, сутність інформатизації управління закладом освіти. Розглянуто моделі управлінської діяльності керівника, зміст і форми методичної роботи, концепції аналізу уроків та програми їх психолого-педагогічного спостереження, розвитку колегіуму та навчально-виховного комплексу, інноваційну модель діяльності ліцею бізнесу. Наведено критерії оцінки результативності діяльності закладу освіти сільської місцевості.

Раскрыты методологические основы управления современными учебными заведениями. Описан феномен управления, изложен функциональный подход к нему, освещены идеи экзистенциализма, сущность информатизации управления учебным заведением. Рассмотрены модели управленческой деятельности руководителя, содержание и формы методической работы, концепции анализа уроков и программы их психолого-педагогического наблюдения, развития коллегиума и учебно-воспитательного комплекса, инновационная модель деятельности лицея бизнеса. Приведены критерии оценки результативности деятельности учебного заведения сельской местности.

Висвітлено проблеми управління районним відділом освіти за сучасних умов: науково-теоретичні засади та соціально-педагогічні умови реформування і розвитку органів управління освіти, шляхи реалізації системного та диференційованого підходів до управління загальноосвітніми навчальними закладами. Представлено варіативні моделі структури управління районним відділом освіти та науково-методичного центру, досвід роботи районного відділу освіти Ватутінської районної державної адміністрації у Києві.

Освещены проблемы управления районного отдела образования в современных условиях: научно-теоретические принципы и социально-педагогические условия реферирования и развития органов управления образования, пути реализации системного и дифференцированного подходов к управлению общеобразовательными учебными заведениями. Представлены вариативные модели структуры управления районного отдела образования и научно-методического центра, опыт работы районного отдела образования Ватутинской районной государственной администрации в Киеве.

Визначено сутність понять уроку (як педагогічної системи) та його якості (як квалітологічної категорії). Проаналізовано сучасні концепції аналізу уроку, обгрунтовано новий підхід щодо оцінювання його якості з використанням системно-диференційного підходу. Висвітлено теоретико-прикладні засади формування педагогічних технологій, охарактеризовано їх різновиди. Проаналізовано модифікації технологій аналізу якості уроку та моніторингу якості навчальних досягнень учнів на уроці. Розроблено методологію аналізу ефективності реалізації змісту основних підсистем уроку (організаційної, дидактичної, психологічної, виховної, санітарно-гігієнічної). Наведено результати дослідно-експериментальної перевірки критеріїв і технологій аналізу якості уроку.

Раскрыта сущность понятий урока (как педагогической системы) и его качества (как квалитологической категории). Проанализированы современные концепции анализа урока, обоснован новый подход к оцениванию его качества с использованием системно-дифференциального подхода. Освещены теоретико-прикладные основы формирования педагогических технологий, охарактеризованы их разновидности. Проанализированы модификации технологий анализа качества урока и мониторинга качества учебных достижений учащихся на уроке. Разработана методология анализа эффективности реализации содержания основных подсистем урока (организационой, дидактической, психологической, воспитательной, санитарно-гигиенической). Изложены результаты исследовательско-экспериментальной проверки критериев и технологий оценивания качества урока.

Розкрито теоретико-методологічні засади формування технологічної культури (ТК) керівника школи, визначено базові складові його ТК. Розглянуто питання формування культури життєдіяльності особистості у контексті особистісно-орієнтованої освіти, іміджу навчального закладу в процесі його становлення і розвитку. Висвітлено організаційно-педагогічні умови формування ТК керівника та педагога школи, наведено критерії визначення рівнів сформованості ТК керівника ЗНЗ, описано технологію формування готовності до інноваційної діяльності педагогів профільної школи. Увагу приділено питанням формування ТК суб'єктів навчально-виховного процесу.

Розкрито результати дослідження теоретико-методологічних засад (ТМЗ) аналізу якості уроку (АЯУ) як педагогічної системи, яка інтегрує організаційну, дидактичну, психологічну, виховну, санітарно-гігієнічну складові. Розроблено концепцію АЯУ на засадах системно-диференційованого підходу та ідеї декомпозиції уроку на основні підсистеми, компоненти, параметри. Визначено пріоритетні наукові підходи до АЯУ, параметри оцінювання стану їх реалізації на уроці. Описано варіативні технології аналізу уроку залежно від його типу, логіко-структурних особливостей навчального матеріалу, нетипових уроків. Доведено педагогічну доцільність та ефективність ТМЗ, валідність параметрів і технологій оцінювання якості уроку, високий рівень їх достовірності на основі кореляційного аналізу експериментальних даних.

Розглянуто методологічні засади формування технологічної культури керівника ЗНЗ. Проаналізовано пріоритетні наукові підходи до формування технологічної культури, розкрито їх змістове наповнення. Запропоновано авторську концепцію щодо позитивного впливу методологічних та організаційно-педагогічних умов на підвищення рівня сформованості технологічної культури керівника школи. Розкрито сутність і прикладне значення аксіологічного аспекта технологічної культури керівника школи як синергетичної єдності соціального, професійного, особистісно-комунікативного компонентів. Розроблено та впроваджено технології та критерії оцінювання рівнів сформованості технологічної культури керівника школи. Наведено позитивні результати формувально-апробувального експерименту щодо підвищення рівня технологічної культури керівника ЗНЗ.

Подано генезу формування базових понять культура, управлінська культура, технологічна культура. Досліджено спільне та відмінне у їх визначенні, взаємозв'язки між ними. Розроблено теоретико-прикладну модель технологічної культури керівника ЗНЗ, визначено її складові та зміст, що свідчить про її складність, наукову та практичну значущість. Розкрито пріоритетні наукові підходи до формування технологічної культури керівника ЗНЗ. Авторську концепцію дослідження засвідчено показниками позитивного впливу на підвищення рівня її сформованості. Розкрито сутність та практичне значення аксіологічного аспекту технологічної культури керівника ЗНЗ як синергетичної єдності соціального, професійного, особистісно-комунікаційного компонентів. Розроблено технології та критерії оцінювання рівнів сформованості технологічної культури керівника ЗНЗ.

Розкрито сутність поняття "культура". Відзначено, що основоположним компонентом технологічної культури керівника ЗНЗ є поняття "технологія" як сукупність знань про способи та засоби здійснення освітньо-виховних і управлінських процесів. Досліджено методологію формування технологічної культури керівника ЗНЗ, яка базується на системному, діалектичному, синергетичному, компетентісному, інформаційному та функціонально-діяльнісному наукових підходах.

Раскрыта сущность понятия "культура". Отмечено, что основополагающим компонентом технологической культуры руководителя общеобразовательного учебного заведения является понятие "технология" как совокупность знаний о способах и средствах осуществления образовательно-воспитательных и управленческих процессов. Исследована методология формирования технологической культуры руководителя общеобразовательного учебного заведения, которая базируется на системном, диалектическом, синергетическом, компетентисном, информационном и функционально деятельностном научных подходах.

The essence of the concept of "culture." It is noted that a fundamental component of technological culture manager of a general educational institution is the concept of "technology" as a body of knowledge about the ways and means of implementing the educational and disciplinary and administrative processes. Investigated the formation methodology of technological culture manager, informational, and functional activities of scientific approaches.

Висвітлено теоретико-методологічні засади уроку та його аналізу. Розкрито суть та визначено структуру діалектичного підходу до уроку та його аналізу як педагогічної системи. Сформульовано сутність діалектичного підходу. Наведено ознаки діалектичного розуміння зв'язків між об'єктами конкретної системи. Розглянуто й охарактеризовано діалектику навчання.

Обгрунтовано актуальність виховального навчання як дидактичного принципу. Розглянуто такий важливий аспект виховання учнівської молоді як її переорієнтація на нові матеріальні та духовні цінності. Окреслено систему параметрів оцінювання сформованості рис соціально зорієнтованої особистості сучасної молодої людини та розкрито їх суть, зокрема: психофізіологічних (інтелектуальність, аналітичність розуму, креативність, рефлексивність, кмітливість, інтуїтивність) та прагматичних (ерудованість, підприємливість, ініціативність, далекоглядність, наполегливість, раціональність). Запропоновано технологію вивчення стану реалізації даних параметрів у процесі навчання на уроці. За результатами експерименту обгрунтовано рекомендації для керівників і вчителів шкіл щодо покращання середнього рівня сформованості рис соціально зорієнтованої особистості.

Розглянуто можливі та педагогічно доцільні варіанти аналізу якості уроку залежно від типу уроку, логіко-структурних особливостей його теми. Наведено типологію уроків за В.О.Онищуком за ознакою освітньої мети. Розроблено технологію оцінки якості професійно-фахової компетентності вчителя, ступеня його творчості та професійно-особистісних якостей. У концепції аналізу уроку, закладено основи аналізу реалізації змісту уроку (процесу навчання), який допускає його морфологічне тлумачення.

Окреслено організаційні механізми управління впровадженням державного стандарту загальної середньої освіти - наукові підходи, принципи, концепції; методи, способи, засоби, стимули впливу на суб'єкти його реалізації; технології реалізації і критерії оцінювання їх ефективності. Особливу увагу приділено пріоритетним внутрішньошкільним суб'єктам упровадження державного стандарту загальної середньої освіти, формам підготовки до реалізації його змісту.