Проведено экспериментальное исследование для выявления морфологических изменений внутренних органов при подостром и хроническом перегреве. Морфологические изменения раскрывают ведущие патогенетические механизмы, с помощью которых происходит реализация реакций повреждения в миокарде и головном мозге в условиях влияния на организм нагревающего микроклимата.

Виявлено ступінь взаємозв'язку між темпами старіння робітників і стажем роботи. Визначено вплив факторів виробничого середовища на темпи старіння робітників основних професій. Вперше встановлено й оцінено ризик виникнення серцево-судинних захворювань у працівників гарячих цехів сучасного металургійного виробництва. Обгрунтовано припустимі терміни роботи за впливу нагрівального мікроклімату в гарячих металургійних цехах з метою зниження ризику виникнення найбільш поширених захворювань серцево-судинної системи. Вперше використано комплексний підхід щодо обгрунтування системи профілактичних заходів для покращання умов праці та зниження рівня серцево-судинної захворюваності у металургів.

Висвітлено шляхи та заходи профілактики, лікування та реабілітації професійних і професійно зумовлених захворювань (ППЗЗ) у працівників основних професій сучасного металургійного виробництва. Наведено гігієнічні вимоги до організації технологічних процесів, оздоровлення виробничого середовища, раціональної організації робочих місць і трудового процесу, регламентації режимів праці та відпочинку, медико-біологічної профілактики та лікування ППЗЗ металургів.

Освещены пути и мероприятия профилактики, лечения и реабилитации профессиональных и профессионально обусловленных заболеваний (ППОЗ) у работников основных профессий современного металлургического производства. Приведены гигиенические требования к организации технологических процессов, оздоровлению производственной среды, рациональной организации рабочих мест и трудового процесса, регламентации режимов труда и отдыха, медико-биологической профилактике и лечению ППОЗ металлургов.

Проведено визначення біологічного віку (БВ) у робітників основних професій сучасних металургійних цехів. Встановлено, що виражені різного ступеня прискорені темпи старіння характерні майже для 78,7 % робітників основних професій сучасних металургійних цехів. БВ працюючих дозволяє провести аналіз щодо визначення внеску факторів виробничого середовища та трудового процесу в асоційоване з віком зниження життєздатності виявлених осіб, які мають підвищений професійний ризик. БВ самостійно і у комплексі з іншими методами дослідження може бути використаний для ранньої діагностики і удосконалення заходів первинної і вторинної профілактики професійних і виробничо зумовлених захворювань.

Проведено оцінку ризику розвитку серцево-судинної патології на базі досліджень умов праці сучасного металургійного виробництва, рівня й розповсюдженості серцево-судинних захворювань у працівників основних гарячих цехів. Доведено провідну роль впливу шкідливих факторів виробничого середовища на розвиток серцево-судинної патології металургів та високий ступінь зв'язку серцево-судинних захворювань з умовами праці.

Вивчено умови праці та трудового процесу на робочих місцях гарячих цехів металургійного виробництва. Встановлено проблеми, пов'язані з профілактикою професійних та професійно обумовлених захворювань на сучасних металургійних підприємствах. Запропоновано систему комплексних профілактичних заходів на металургійному виробництві для зниження ризику виникнення професійних і професійно обумовлених захворювань.

Изучены условия труда и трудового процесса на рабочих местах горячих цехов металлургического производства. Установлены проблемы, связанные с профилактикой профессиональных и профессионально обусловленных заболеваний на современных металлургических предприятиях. Предложена система комплексных профилактических мероприятий на металлургических предприятиях для снижения риска возникновения профессиональных и профессионально обусловленных заболеваний.

Проведено кількісне оцінювання кластерної структури й одержано розмірні спектри кластерів води великих розмірів в об'ємі та в тонкому шарі. Вперше проаналізовано вплив природи електроліту на кластерну структуру води. Кількісно визначено залежності вмісту кластерів різного розміру для ряду солей та показано їх вплив на концентрацію та розмірні спектри гігантськими гетерофазними кластерами води (ГГКВ). Кількісно оцінено різницю структури легкої та важкої води. Показано, що, як у важкій воді, так і в збідненій на дейтерій воді вміст кластерів невисокий. Зміна концентрації дейтерію призводить до зміни вмісту кластерів у воді. Вперше встановлено вплив температури на кластери типу ГГКВ. Показано, що в усіх досліджуваних зразках відбувається зменшення вмісту кластерів за збільшення температури. Показано, що за температури вище 40 °С великі кластери зникають. Одержані в роботі експериментальні дані використано під час розробки та випробуванні малогабаритного лазерного вимірювача дисперсності для визначення структурних характеристик досліджуваних зразків в об'ємі розчину, який у подальшому використаний для контролю домішок у різних водних середовищах.

Міжнародна організація праці бере активну участь у розв'язанні питань з гігієни праці та професійної патології. Діяльність у даній сфері спрямована на розв'язання завдань збереження життя та здоров'я працівників у процесі трудової діяльності. Вона включає правові, соціально-економічні, організаційно-технічні, санітарно- гігієнічні, лікувально-профілактичні, реабілітаційні та інші заходи. Мета дослідження - вивчення й узагальнення даних світової літератури, а також історії становлення гігієни праці та професійної патології в Україні, упровадження основних принципів Міжнародної організації праці. Аналітичний огляд наукових публікацій та баз даних міжнародних трудових стандартів. В Україні на сучасному етапі соціально-економічного розвитку активно відбувається робота з гармонізації підходів медицини праці з міжнародними концепціями та нормами. В основі розвитку системи медицини праці, у сучасному її розумінні, полягає теорія оцінки й управління професійними ризиками. Оцінка й управління професійними ризиками має на меті проведення аналізу й оцінки стану здоров'я працівників і причино-наслідкового зв'язку з умовами праці, інформування про ризик суб'єкта трудового права, а також проведення заходів з керування професійними ризиками. Впровадження у промисловість та сільське господарство сучасних видів енергій, нанотехнологій, хімічних речовин, синтетичних матеріалів, інтенсифікація праці, зростання інформаційних навантажень створює запоруки до розвитку нових форм професійних хвороб. Питання охорони та укріплення здоров'я працюючого населення - одна з найважливіших проблем медицини праці й охорони здоров'я. Структура та рівень професійної та виробничо обумовленої патології знаходиться у прямому зв'язку із шкідливими інесприятливими факторами виробничого середовища та трудового процесу, що адекватно відображає стан виробництва. Поруч із цим професійна захворюваність свідчить і про якість медичного обслуговування. Національна стратегія охорони праці має задачі: забезпечення конституційного права працівників на безпечні та здорові умови праці, створення ефективної системи запобігання нещасним випадкам на виробництві й виникненню професійних захворювань; зменшення втрат економіки України в результаті виробничого травматизму та професійних захворювань, інвалідизації, внаслідок яких виробництво втрачає професійно підготовлені кадри, створення умов для забезпечення інноваційного розвитку економіки здоровими, продуктивними та професійними робітничими кадрами; створення належних гарантій соціального захисту потерпілих на виробництві та сімей загиблих на виробництві. Стратегія передбачає необхідність законодавчого впровадження європейських стандартів і вимог Конвенцій Міжнародної організації праці у практику управління. Висновки: створення національної системи медицини праці, адаптованої до міжнародних норм і вимог, буде сприяти укріпленню здоров'я працюючого населення України, розв'язанню проблем демографії, підвищенню якості ресурсів держави, зростанню продуктивності праці, що особливо важливо для розвитку економіки держави, збільшення валового внутрішнього продукту.

Комплекс несприятливих виробничих факторів у працівників гірничо-металургійного комплексу призводить до значного напруження серцево-судинної, нервово-м'язової та нервової систем. Систематична напруга основних систем організму призводить до виснаження компенсаторно-пристосувальних механізмів, що є основою зростання рівня вперше виявленої загальної патології і підвищення виробничо обумовленої захворюваності. Первинна захворюваність працівників металургійного виробництва достовірно нижче, ніж у працівників, зайнятих підземним і відкритим видобутком залізної руди.

Комплекс неблагоприятных производственных факторов у работников горно-металлургического комплекса приводит к значительному напряжению сердечно-сосудистой, нервно-мышечной и нервной систем. Систематическое напряжение основных систем организма приводит к истощению компенсаторно-приспособительных механизмов, что является основой роста уровня впервые выявленной общей патологии и повышения производственно обусловленной заболеваемости. Первичная заболеваемость работников металлургического производства достоверно ниже, чем у работников, занятых подземной и открытой добычей железной руды.

На підставі гігієнічної оцінки умов праці розраховані «безпечні» терміни роботи для працівників гірничо-металургійної галузі. Впровадження нової системи управління професійним ризиком, однією зі складових якої є «захист часом», або «безпечні» терміни роботи за шкідливих умов шляхом обмеження часу дії шкідливих виробничих факторів, може стати ефективним заходом зниження рівня професійних захворювань.

На основании гигиенической оценки условий труда рассчитаны «безопасные» сроки работы для работников горно-металлургической отрасли. Внедрение новой системы управления профессиональным риском, одной из составляющих которой является «защита временем», или «безопасные» сроки работы во вредных условиях путем ограничения времени воздействия вредных производственных факторов, может стать эффективной мерой снижения уровня профессиональных заболеваний.

Комплекс несприятливих виробничих факторів у працівників, що зайняті видобутком залізної руди, призводить до значного напруження серцево-судинної, нервово-м'язової та нервової систем. Систематичне напруження основних систем організму призводить до виснаження компенсаторно-пристосувальних механізмів, що є основою зростання рівня вперше виявленої загальної патології та зростання виробничо зумовленої захворюваності. Встановлено залежність між умовами праці та рівнем, структурою загальних захворювань, що вперше виявляються в працівників гірничодобувної промисловості. Досліджено гігієнічну оцінку рівня впливу основних несприятливих виробничих факторів проводили на основі досліджень умов праці та трудового процесу на 1460 робочих місцях працівників основних професій гірничодобувної промисловості в 2010 - 2015 роках. Первинну діагностику загальних захворювань вивчено при аналізі заключних актів періодичних медичних оглядів у 2005 - 2015 роках. Проведено комплексні дослідження та надано характеристику умов праці та трудового процесу на всіх етапах видобутку та переробки залізної руди та їх гігієнічну оцінку. Важливе місце в структурі факторів, що формують здоров'я працюючих, належить умовам праці. Одним з найчисельніших контингентів, що підпадають під дію підвищеного професійного ризику, є працівники гірничо-металургійного комплексу, 75 % яких працюють в умовах, що не відповідають гігієнічним нормативам. Вивчення первинної захворюваності за результатами періодичних медичних оглядів показало, що тривалий вплив комплексу основних несприятливих факторів виробничого середовища різної інтенсивності впливає на збільшення в 2,5 - 2,9 разу первинної захворюваності порівняно з контрольною групою. Перше місце в структурі вперше виявлених загальних захворювань займають хвороби системи кровообігу. У працівників, що зайняті підземним видобутком залізної руди, значне місце займають хронічні хвороби нижніх дихальних шляхів. У працівників, що зайняті відкритим видобутком залізної руди, переважають соматоформні вегетативні дисфункції та вегето-сенсорні полінейропатії верхніх кінцівок. Висновки: доведено, що тривалий вплив комплексу основних несприятливих факторів виробничого середовища різної інтенсивності призводить до збільшення первинної захворюваності, що має пряму залежність від умов праці цих працівників. Проведені дослідження відкривають перспективи для подальших наукових досліджень, спрямованих на категорування професійного ризику залежно від умов праці та розроблення і впровадження профілактичних заходів, спрямованих на його зниження.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.505.11-4

Рубрики:

Видобування руд чорних металів

Шифр НБУВ: Ж70307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.505.11-4

Рубрики:

Видобування руд чорних металів

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Забезпечення здоров'я працюючого населення - найважливіша функція держави, основа соціальної політики, яка на практиці реалізується шляхом створення безпечних умов праці та здорових умов побуту. Медицина праці має на меті укріплення та збереження найвищого ступеня фізичного, душевного та соціального благополуччя працюючих у всіх сферах, запобігання відхиленню в здоров'ї у працюючих, які викликані умовами праці, захисту працюючих від ризиків, зумовлених шкідливими виробничими факторами, розміщення та збереження працюючих у виробничому середовищі, що пристосоване до їх фізіологічних і психологічних здібностей, адаптацію роботи до працюючих і кожного працюючого до його або її праці (ВООЗ і МОП, 1995 р.). Мета дослідження - проаналізувати та узагальнити дані літератури щодо сучасного стану проблеми професійних ризиків. Аналітичний огляд наукових публікацій проведено з використанням закордонних профільних видань, текстової бази даних PUB MED, бази даних Національної наукової медичної бібліотеки та Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. Сьогодні все частіше стає питання щодо оцінки та прогнозування можливих наслідків у разі недотримання гігієнічних нормативів. Обгрунтування необхідності зміни стратегії та тактики гігієни праці відносно ризиків професійних захворювань і профілактики є основою діяльності сучасної медицини праці. В основу розвитку системи медицини праці, у сучасному її розумінні, полягає теорія оцінки та керування професійними ризиками. Оцінка та керування професійними ризиками має на меті проведення аналізу й оцінки здоров'я працівників та причинно-наслідкового зв'язку з умовами праці, інформування про ризик суб'єкта трудового права, а також проведення заходів з керування професійними ризиками за рахунок зниження експозиційних, дозових навантажень і "захист часом". Під час оцінцки ризику увага надається кількісній оцінці збитків від ризику для вибору найефективніших заходів управління ним, тобто профілактики, що сьогодні й є пріоритетом наукових досліджень і розробок у медицині праці. Висновки: за даними проведеного аналізу закордонних і вітчизняних досліджень зроблено висновок, що вибір стратегії медичного обслуговування працюючого населення потребує об'єктивної оцінки небезпечності виробництва, яка можлива лише на основі кількісних оцінок ризику здоров'я в конкретних професіях на конкретному виробництві, що надасть змогу зробити здоров'я "елементом керування", оцінювати його за економічними критеріями та мати важелі для реального керування професійним ризиком.

Узагальнено та науково обґрунтовано на підставі комплексних гігієнічних, епідеміологічних, санітарно-статистичних, математико-статистичних методів, методу експертних оцінок та багатовимірного статистичного аналізу і прогнозування нове вирішення актуальної медичної проблеми з обґрунтування теоретичних та методичних основ комплексної гігієнічної оцінки та керування ризиком розвитку професійних захворювань у працівників гірничо-металургійної галузі України. Встановлено, що умови праці працівників основних професій сучасного металургійного виробництва належать до 3 класу 4 ступеня шкідливості або 4 "небезпечного", що призводить до збільшення рівня як загальної, так і професійної захворюваності. Доведено прямий причинно-наслідковий зв'язок захворюваності від умов праці та стажу роботи. Удосконалено методику розрахунку "безпечних" термінів роботи, що дало змогу провести розрахунки з урахуванням комплексу факторів. Це дозволило розробити "Карту професійного ризику" та оцінити рівень ризику від заподіяння шкоди та визначити першочерговість заходів з керування професійним ризиком, що надасть можливість захистити здоров'я працівника й забезпечити належний стан безпеки, охорони та гігієни праці, знизити ризики нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань, підвищити якість робочих місць і умов праці, знизити смертність від виробничих причин, збільшити тривалість життя й поліпшення здоров'я працівників провідних підприємств гірничо-металургійної галузі України.

Викладено основні положення діагностики професійних захворювань. Представлено нормативні дані шкідливих факторів виробничого середовища. Зазначено терміни можливого розвитку конкретного захворювання. Запропоновано тактику діагностики у постконтактному періоді. Наведено дані для використання науковцями і практикуючими лікарями: гігієністами, профпатологами, лікарями загальної практики та сімейної медицини, роботодавцями, Державною службою України з питань праці, широким колом читачів.

Здоров'я працюючого населення є пріоритетом держави. Найчисельнішим контингентом працюючих, які зазнають професійного ризику, є працівники добувних підприємств. Близько 40 % працівників продовжують працювати в шкідливих умовах. Проблема стану професійної захворюваності потребує наукового обгрунтування, розробки та впровадження нових технологій з оцінки та керування професійним ризиком. Мета дослідження - проведення поглибленого аналізу особливостей формування професійної патології в працівників добувної промисловості. Аналіз складу, структури та динаміки професійної захворюваності в працівників добувної промисловості м. Кривого Рогу виконано за 2014 - 2019 роки шляхом аналізу "Карта обліку профзахворювань (профотруєнь)" (467 карт) і статистичних звітів обліку професійних захворювань (34 статистичних звітів). Аналіз структури професійної патології проведено відповідно до "Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я" Десятого перегляду. Під час дослідження було вжито заходів щодо збереження медичної таємниці про хворих. Висновки: незважаючи на схожість технологічних процесів та умов праці на підприємствах добувної промисловості має місце відмінність у рівнях і структурі професійної патології. У структурі професійної патології в працівників добувної промисловості м. Кривого Рогу перше місце займає пиловий бронхіт (31 - 43 %). Вібраційна хвороба (33 %), радикулопатія (15 - 24 %) та нейросенсорна приглухуватість (6 - 13 %) займають наступні рангові місця. Найменші рівні захворюваності спостерігаються на деформуючий артроз (від (1,0 +- 1,0) випадку до (1,50 +- 0,71) випадку) та сидеросилікоз (пневмоконіоз) (від (1,0 +- 0,24) випадку до (3,33 +- 1,05) випадку).