Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.202

Рубрики:

Бронхіальна астма у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.202-52

Рубрики:

Бронхіальна астма у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.202

Рубрики:

Бронхіальна астма у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Шляхом цитологічного дослідження індукованого мокротиння у 56 школярів, хворих на бронхіальну астму, встановлено еозинофільний тип запалення бронхів у 30 (53,6 %) дітей, а нееозинофільний - у 26 (46,4 %) пацієнтів. У всіх дітей у післянападовому періоді досліджено імунологічні показники крові та визначено гіперсприйнятливість бронхів щодо неспецифічних непрямих (фізичне навантаження) та прямих (проба з гістаміном) подразників. Вивчені імунологічні маркери крові та показники гіперсприйнятливості дихальних шляхів недоцільно застосовувати для верифікації типу запалення бронхів через низьку специфічність та чутливість тестів.

Проведено комплексне оцінювання бронхіальної астми (БА) в дітей шкільного віку за різних типів запалення дихальних шляхів з урахуванням маркерів атопії, показників неспецифічної реактивності бронхів на інгаляцію гістаміну та фізичне навантаження, а також імунологічних показників крові та гістохімічних маркерів функціональної здатності гранулоцитів мокротиння та крові, що дозволило виявити характерні особливості еозинофільного та нейтрофільного типів захворювання. Доведено, що клінічні особливості БА, імунологічні та гістохімічні показники периферійної крові, маркери атопії та показники неспецифічної гіперсприйнятливості бронхів мають неоднакову діагностичну та прогностичну цінність щодо виявлення еозинофільного та нетрофільного типу запалення дихальних шляхів у дітей шкільного віку. За результатами проведеного комплексного обстеження встановлено диференційовані фактори ризику еозинофільної та нейтрофільної БА в дітей даного віку. Створено математичну модель еозинофільної та нейтрофільної БА з метою корекції протирецидивної базисної терапії з урахуванням типу запальної відповіді дихальних шляхів. Грунтуючись на засадах клінічної епідеміології, оцінено ефективність базисного протизапального лікування різними групами препаратів диференційовано щодо типів запальної відповіді дихальних шляхів у хворих на БА школярів. Розроблено та впроваджено діагностично-лікувальні заходи, зокрема, діагностичну таблицю, яка дозволяє виявляти еозинофільний і нейтрофільний тип захворювання в дітей шкільного віку, й алгоритм вибору протирецидивного лікування захворювання залежно від типу запалення дихальних шляхів, а ефективність

Проведено проспективне дослідження когорти з 26 дітей, які страждають на бронхіальну астму з ознаками нейтрофіл-опосередкованого запалення бронхів. Установлено певний клінічний ефект монотерапії інгаляційними кортикостероїдами (зростання відносного ризику досягнення задовільного рівня клінічного контролю - 38,4 %, абсолютного ризику - 19,2 %, мінімально необхідна кількість хворих для досягнення позитивного результату - 6) і, водночас, значуще покращання показників зовнішнього дихання (зростання відносного ризику нормалізації спірографічних даних - 60,0 %, абсолютного ризику - 46,1 %, мінімальна кількість хворих - 3). При нейтрофільному варіанті запальних змін у бронхах ризик досягти контрольованості астми виявився наступним: співвідношення шансів (СШ) клінічного контролю - 2,3 (95 % ДІ 0,7 - 7,0), СШ нормалізації спірографічних даних - 7,5 (95 % ДІ 1,6 - 34,8).

Шляхом цитологічного дослідження індукованого мокротиння у 56 школярів, хворих на бронхіальну астму, встановлено еозинофільний тип запалення бронхіального дерева в 30 дітей (53,6 %), а нееозинофільний - у 26 пацієнтів (46,4 %). У всіх дітей у післянападному періоді визначали гістохімічні показники нейтрофільних та еозинофільних гранулоцитів крові: їх киснезалежний метаболізм за даними тесту з нітросинім тетразолієм (НСТ-тест) та активність пероксидази нейтрофільних гранулоцитів. Відмічено, що ці гістохімічні характеристики лейкоцитів крові недоцільно застосовувати для встановлення типу запалення бронхів через низьку специфічність і чутливість тестів.

Шляхом цитологічного дослідження індукованого мокротиння встановлено еозинофільний тип запалення бронхіального дерева в 55,9 % випадків, а нееозинофільний - у 44,1 % пацієнтів. Еозинофілію (більше ніж 6 %) у загальному аналізі крові недоцільно застосовувати як маркер еозинофільного запалення бронхів через низьку специфічність і чутливість тесту.

На підставі цитологічного аналізу індукованого мокротиння в 116 дітей шкільного віку, хворих на бронхіальну астму, та 11 практично здорових дітей установлено, що цитограма бронхіального секрету за бронхіальної астми характеризується еозинофілією, лімфоцитозом, збільшенням кількості нейтрофілів і злущеного епітелію за відносного зменшення альвеолярних макрофагів. Дискримінантною величиною відносного вмісту еозинофільних гранулоцитів у мокротинні, яка дозволятиме вирізняти еозинофільний тип запалення бронхів від нееозинофільного, слід вважати показник 3 %.

На підставі комплексного обстеження 105 пацієнтів шкільного віку, які страждають на бронхіальну астму, показано, що монотерапія інгаляційними глюкокортикостероїдами (ІГКС) є ефективнішою в дітей із еозинофільним типом запалення дихальних шляхів. Комбінація ІГКС із препаратами метилксантинів пролонгованої дії підвищує ступінь контрольованості нееозинофільного типу захворювання, а найкращий клінічний контроль даного фенотипу бронхіальної астми досягається у разі застосування інгаляційних препаратів кромоглікату натрію. Включення до базисної протирецидивної терапії блокатора гістамінових рецепторів нового покоління - дезлоратадину - виявилося високоефективним як за алергічної, так і за неалергічної бронхіальної астми.

Проведено комплексне поглиблене клінічно-параклінічне дослідження 116 хворих на бронхіальну астму школярів і 16 їх здорових однолітків, на підставі якого встановлено статистично значиме зниження здатності нейтрофілів і макрофагів мокротиння до фагоцитозу на тлі захворювання. Показано роль даних ефекторних клітин у формуванні гіперчутливості та гіперреактивності бронхів до прямих і непрямих неспецифічних стимулів, а також у перебігу пізньої фази алергічного запального процесу.

На підставі комплексного обстеження 57 пацієнтів шкільного віку, які страждають на бронхіальну астму, показано, що нетривалі курси протирецидивної терапії за допомогою інгаляційних кортикостероїдів або кромонів недостатньо ефективні для досягнення контролю над захворюванням. У пацієнтів із нейтрофільним варіантом запалення дихальних шляхів атрибутивний ризик частих госпіталізацій зростав на 15 %, а у хворих із еозинофільною астмою цей показник становив відповідно 8 %. В останніх хворих відміна протизапальної терапії супроводжувалася меншою толерантністю до фізичного навантаження, більш частими нічними проявами хвороби, виразнішими спірографічними змінами, а також ознаками функціональної активації еозинофілів у мокротинні.

На підставі цитологічного аналізу спонтанного та індукованого мокротиння в 116 дітей шкільного віку, хворих на бронхіальну астму, встановлено, що особливостями цитограми спонтанного мокротиння є менша життєздатність клітин, нейтрофілія та відносне зменшення вмісту альвеолярних макрофагів, зумовлені наявністю гострих респіраторних захворювань, розвиткові яких сприяло "пасивне тютюнопаління". Адекватнішим методом визначення морфологічних типів запалення дихальних шляхів слід вважати дослідження індукованого інгаляціями серійних гіпертонічних розчинів натрію хлориду бронхіального секрету.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.202-2

Рубрики:

Бронхіальна астма у дітей

Шифр НБУВ: Ж24000 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження полягала у вивченні діагностичної цінності деяких клінічних та імунологічних тестів у верифікації бактеріальної та/або вірусної інфекції при фебрильних епізодах загострень бронхіальної астми у дітей раннього віку. На базі алергологічного відділення Чернівецької обласної дитячої лікарні методом простої випадкової вибірки було проаналізовано дані 104 дітей з бронхіальною астмою, які надійшли в лікарню з приводу загострення астми, пов'язаного з лихоманкою, і з яких були сформовані дві групи клінічного спостереження. При проведенні аналізу клінічних та лабораторних даних у дітей з фебрильними нападами бронхіальної астми бактеріальної або вірусної природи висловлено припущення, що у таких пацієнтів вірогідно частіше імунологічні показники запальних реакцій були підвищеними - рівень сироваткового інтерлейкіну-8 перевищував 50,0 пг/мл (52,9 %), а концентрація С-реактивного білка в сироватці крові становила понад 50,0 мг/л (43,1 %).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.202

Рубрики:

Бронхіальна астма у дітей

Шифр НБУВ: Ж25721 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На базі відділення патології новонароджених обласної дитячої клінічної лікарні м. Чернівці обстежено 41 доношену дитину, хвору на гіпоксично-ішемічну енцефалопатію, з метою вивчення особливостей перебігу раннього періоду їх адаптації залежно від маси тіла при народженні. Встановлено, що ранній період адаптації доношених новонароджених із гіпоксично-ішемічною енцефалопатією та відповідною до терміну гестації масою тіла характеризувався: патологічним перебігом пологів в третині (32,1 %) спостережень і народженням чверті (25 %) дітей із тугим обвиттям пуповини, що втричі частіше (22,2 % новонароджених) призводило до тяжкої асфіксії в пологах, асоційованої з розвитком поліорганної недостатності (14,3 % випадків) і судомного синдрому (17,9 % спостережень). Доношеним дітям із гіпоксично-ішемічною енцефалопатією та малою до терміну гестації масою тіла притаманними є: народження в менші терміни (у 37-39 тижнів) гестації (84,6 % дітей), що в 15,4 % випадків асоціювалося з юним (до 20 років) віком матерів та вдвічі частіше (61,5 % дітей) призводило до респіраторних порушень при народженні, що потребували проведення штучної вентиляції легень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.627.7

Рубрики:

Хвороби головного мозку і його оболонок у дітей

Шифр НБУВ: Ж25223 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.202

Рубрики:

Бронхіальна астма у дітей

Шифр НБУВ: Ж25721 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.202

Рубрики:

Бронхіальна астма у дітей

Шифр НБУВ: Ж25721 Пошук видання у каталогах НБУВ