Встановлено, що поєднання традиційних і сучасних математико-статистичних методів аналізу на базі ЕОМ і комп'ютерних технологій дозволяє розкрити глибинні процеси аграрної економіки. Багатомірність ознак економічних моделей потребує застосування найбільш складного математичного апарату методів багатомірного статистичного аналізу, їх об'єднання та комплексне використання в економічних дослідженнях для виявлення об'єктивно існуючих, але явно не виражених закономірностей. Багатомірний статистичний аналіз об'єднує ряд методів: факторний аналіз, метод головних компонент, кластерний аналіз, дискримінантний аналіз та інші.

Наголошено, що підвищення наукової обгрунтованості прийняття управлінських рішень може бути досягнуто за умов широкого впровадження в практику економічних розрахунків математико-статистичних методів. Теоретичні умови для цього створено, але прикладні аспекти вимагають подальших наукових розробок. Методологія статистичного аналізу, повинна відображати комплексне застосування статистичних методів дослідження, а викладання навчального курсу "Статистика" потрібно підняти до рівня сучасних вимог поглиблено економічного аналізу на базі комплексного використання традиційних статистичних і сучасних математико-статистичних методів.

Управління складними економічними взаємовідносинами в нових умовах господарювання орієнтує на необхідність розробки нової методології та наукових методик економічних досліджень. Методологічні напрямки статистичних досліджень не завжди відповідають сучасним вимогам аграрного менеджменту. При вирішенні різного роду управлінських задач регулюючі функції статистичних методів потрібно розглядати у комплексі економічних, математичних і статистичних проблем.

Проаналізовано діяльність Селянського поземельного банку в кінці XIX - на початку XX ст., розкрито його роль у проведенні столипінської реформи в Україні. Розглянуто купівельні операції та становище клієнтів банку, проблеми мобілізації банківської землі. Простежено зміни в його діяльності в період Першої світової війни.

Проанализирована деятельность Крестьянского поземельного банка в конце XIX - начале XX вв., раскрыта его роль в проведении столыпинской реформы в Украине. Рассмотрены операции по покупке и положение клиентов банка, проблемы мобилизации банковской земли. Прослежены изменения в его деятельности в период Первой мировой войны.

Досліджено становище та діяльність православного духовенства в Україні на початку XX ст. (1900 - лютий 1917 р.), висвітлено його участь у національно-визвольній боротьбі українського народу та процесі реформації православної церкви. Доведено, що православний церковно-реформаційний рух в Україні виник вже у перші роки XX ст. Виявлено різні течії у православному духовенстві. Розкрито діяльність усіх осередків церковно-реформаційного руху, показано його особливості. Проаналізовано програми церковних реформ різних груп православного духовенства. З'ясовано роль церковної преси у реформаційному русі. Визначено суспільно-політичну орієнтацію багатьох представників ученого духовенства, зокрема, професорів Київської духовної академії, показано їх ставлення до церковних реформ. Розглянуто діяльність ліворадикального духовенства.

Охарактеризованы состояние и деятельность православного духовенства в Украине в начале XX ст. (1900 - февраль 1917 г .), освещено его участие в национально-освободительной борьбе украинского народа в процессе реформации православной церкви. Доказано, что православное церковно-реформационное движение в Украине возникло уже в первые годы XX ст. Выявлены различные течения в православном духовенстве. Раскрыта деятельность всех центров церковно-реформационного движения, определены его особенности. Проанализированы программы церковных реформ различных групп православного духовенства. Показана роль церковной прессы в реформационном движении. Определена общественно-политическая ориентация многих представителей ученого духовенства, в частности, профессоров Киевской духовной академии, показано их отношение к церковным реформам. Рассмотрена деятельность леворадикального духовенства.

Розглянуто питання формування й здійснення аграрної політики України за останні два роки. Відображено внесок учених-економістів у розробку науково-методологічних та виробничо-організаційних питань здійснення аграрної реформи.

Доведено, що в дослідженні соціально-економічних явищ застосування статистичних групувань повинно базуватися на знанні теоретичних і методологічних положень та вимог статистичної науки, зокрема: наукової обгрунтованості числа та меж груп; недопустимості формалізації групувальних ознак, їх економічному змісті, істотності та характерності; перевірці результатів на вірогідність.

Зазначено, що досконалість методології досліджень аграрно-економічних явищ і наукова обгрунтованість одержаних результатів забезпечуються на основі статистичних методів. Прикладний підхід у вирішенні питань їх використання потребує наукових розробок. Останні повинні бути спрямовані на комплексне застосування математико-статистичних і статистичних методів у дослідницькій та аналітичній роботі. Викладання навчального курсу "Статистика" має відповідати потребам поглиблення економічного аналізу, методологічну основу якого становлять традиційні та сучасні методи статистики на базі нових інформаційних технологій.

Зазначено, що у розв'язанні проблеми забезпечення населення продуктами харчування провідна роль належить регіональним молокопродуктовим підкомплексам. Основою їх формування повинна стати агропромислова інтеграція різних видів трудової діяльності шляхом об'єднання процесів виробництва, переробки, зберігання та збуту продукції. Формування інтеграційної організаційної структури таких підкомплексів забезпечить можливість реального виходу із кризової ситуації в економіці виробництва молока та створить необхідні економічні умови для перспектив розвитку агропромислового виробництва на рівні адміністративного району.

Зазначено, що ключовим моментом аналізу показників урожайності є встановлення величини та міри впливу факторів, що формують їх розміри, а також виявлення тенденцій розвитку її рівнів за певний період. Результативності економічного аналізу варіації цих змін у просторі та часі можна досягти за умов комплексного використання традиційних і сучасних статистичних методів. Викладено методичні аспекти їх застосування в аналізі урожайності як економічної категорії.

Відзначено, що з погляду причинно-наслідкових зв'язків навчальний процес являє собою багатофакторну математико-статистичну модель залежності. Отже, для його оцінки можна успішно використовувати арсенал математико-статистичних методів аналізу. Наведено приклад оцінки результативності навчального процесу у ВНЗ.

Багатомірність ознак і складність економічних моделей потребує поглибленого кількісного аналізу на базі математико-статистичних методів, які дозволяють мати надійні оцінки об'єктивності одержаних результатів. Особливості кореляційно-регресійного методу аналізу економічних явищ потребують розгляду специфіки його використання під час виконання ним аналітичних функцій для забезпечення об'єктивності управлінських рішень.

Висвітлено необхідність розробки нової методології та наукових методик економічних досліджень із метою створення чутливого економічного механізму регулювання соціально-економічними процесами.

Висвітлено діяльність єпархіальних з'їздів православного духовенства та мирян України в 1917 р., їх роль у церковно-політичній історії даного періоду. Проаналізовано проблеми статусу православної церкви, її демократизації, соціально-економічну проблематику. Розглянуто питання мови релігійних відправ на єпархіальних форумах 1917 р.

Складність економічних моделей і багатомірність їх інформаційної бази потребує поглибленого кількісного аналізу з широким залученням у дослідженні статистичних методів, які забезпечують можливість одержати надійні оцінки об'єктивності як вихідної інформації, так і результатів аналітичних розрахунків. Комплексне використання традиційних і сучасних методів статистики, таких як групувань, кореляційно-регресійного, дисперсійного, середніх створює надійну методологічну базу дослідницької роботи, а отже, й достовірність досліджень.

Зазначено, що метод дисперсійного аналізу, як і інші методи математичної статистики, має особливість (специфіку) у своєму використанні під час вирішення аналітичних завдань у галузі економіки. Тут він може виконувати як основні, так і допоміжні аналітичні функції. А саме: кількісне вимірювання впливу факторних ознак; визначення вірогідності впливу та його довірчих меж у причинно-наслідкових моделях; аналіз окремих середніх і статистична оцінка їх різниці; забезпечення науково обгрунтованого підходу у разі застосування кількісних методів статистики в аналізі та дослідженні економічних явищ і процесів.

Розглянуто методологічні підходи в процесі прогнозування економічних показників з урахуванням тенденцій їх руху у часовому просторі минулого, виходячи з гіпотетичної концепції стійкості закономірності розвитку економічних явищ у майбутньому. Розглянуто екстраполяцію часових рядів на базі кореляційно-регресійного моделювання шляхом вибору науково обгрунтованого типу лінії тренда, як математико-аналітичної функції, від якої залежить якість прогнозу. Методичні підходи проілюстровано прикладами конкретних розрахунків.

Розглянуто концептуальні підходи статистичної методології в дослідженні взаємозв'язків економічних явищ і процесів. Обгрунтовано необхідність застосування статистичних прийомів у поглибленому дослідженні причинно-наслідкових зв'язків з позицій системного підходу їх використання: методи, статистичні показники, оцінки надійності. Поєднано емпіричний аспект дослідницької роботи з науковою методологією, виходячи з концептуальних положень статичної науки.

Розглянуто методологічні підходи при прогнозуванні економічних показників з урахуванням тенденцій їх руху у часовому просторі минулого, виходячи з гіпотетичної концепції стійкості закономірності розвитку економічних явищ у майбутньому. Екстраполяція часових рядів на базі кореляційно-регресійного моделювання шляхом вибору економічно обгрунтованого типу лінії тренда як математико-аналітичної функції, від якої залежить якість прогнозу. Методичні підходи проілюстровано прикладами конкретних розрахунків.