Досліджено теоретичні засади формування державного боргу та використання залучених ресурсів, розроблено практичні рекомендації та заходи щодо вдосконалення методів управління державним боргом. Теоретично обгрунтовано економічну природу і суть державного боргу, доведено його об'єктивну необхідність, зумовлену розвитком економічних процесів у суспільстві. Висвітлено тенденції та фактори внутрішнього та зовнішнього боргу, що впливають на його формування. Обгрунтовано необхідність використання зарубіжного досвіду у ході розробки тактики та стратегії державних запозичень на внутрішньому та зовнішньому ринку капіталів. Запропоновано економіко-математичні моделі оперативного управління державним боргом для визначення основних параметрів позики, адекватних ринковим умовам. Описано основні принципи моделювання боргової стратегії, що базуються на принципах фінансової безпеки країни.

Рассмотрено золотое украшение типа подвески (кулона), обнаруженное в 2002 г. в результате археологических раскопок поселения вельбарской культуры Дудын-II возле с. Дудын Бродовского р-на Львовской обл. С помощью рентгенофлуоресцентного спектрометра определен химический состав находки. Установлено, что подобные украшения были распространены на территории Украины и в сопредельных с ней регионах в гуннскую эпоху. На основании аналогичных поделок подвеска из Дудына датирована концом IV в. н. э.

Описано понад 100-літню історію археологічних досліджень науковців Львівського університету у межиріччі Західного Бугу та Ікви, надано результати розкопок археологічних пам'яток, охарактеризовано багаті колекції знахідок, які зберігаються в різноманітних музейних збірках України.

На підставі вивчення посуду, виявленого на селищах XI - XII ст. біля сіл Накваша (Накваша-I) і Дудин (Дудин-II) Бродівського р-ну Львівщини на Волино-Подільському пограниччі, охарактеризовано локальні особливості керамічного виробництва населення верхів'їв р. Іква (притока Стиру), витоки якого пов'язуються з традиціями попередньої райковецької культури.

Розглянуто культурно-історичні процеси на території західних районів Волині та Поділля у першій половині І тис. н. е. Визначено основні напрями міграцій і шляхи розселення слов'янської, гето-дакійської та германської людності, контактні зони, що сформувалися на цих теренах унаслідок тривалої комунікації різноетнічних племен. У контексті розвитку матеріальної та духовної культури пшеворського, липицького, зубрицького, вельбарського та черняхівського населення розглянуто особливості проживання, побуту, господарства, поховальної обрядовості, а також взаємовідносини цих спільнот з провінційно-римським світом.

Висвітлено основні проблеми історії Дерманя, Мізоча й околиць упродовж XVI - XX ст. Проаналізовано мистецьке оздоблення Дерманського Євангелія 1507 р. Подано інформацію про перехід Мізочка до різних державців у період Острозької ординації. Оприлюднено документ із першою писемною згадкою про Мізоч 1545 р. Вивчено ремісниче середовище містечка останньої чверті XVIII - першої половини XIX ст., а також Мізоцький маєтковий комплекс Дуніних - Карвицьких того ж часу. Розкрито невідомі сторінки історії Мізоча 17 вересня 1939 р., Дерманського монастиря в період німецької окупації, "зачистки" радянськими каральними органами Дерманя в 1948 - 1950 рр. Увагу приділено знаним постатям цього краю - В. Марцинковському, Л. Ступницькому та Борисові Тену.

Вивчено малознані аспекти минувшини Дерманя, Мізоча й довколишніх сіл. Зокрема, поселення трипільців на Мізоцькому кряжі, перша писемна згадка про Мізоч і сусідні села 1322 р., землеволодіння Дерманського Святотроїцького монастиря у другій половині XVIII - перших десятиліттях XIX ст., сповідний розпис Дерманя 1799 р., архітектурно-просторові особливості резиденції Дуніних-Карвицьких у Мізочі, просвітянські осередки Мізоцької гміни в 1920-1930-х рр., бої УПА за Мізоч протягом 1943-1945 рр., антирадянська діяльність молоді Дерманя в післявоєнний період. Висвітлено життя Олександра Гнатюка-Гриценка за документами КДБ УРСР, дерманські сторінки біографії письменника Валерія Тарасова, опубліковано спогади та щоденник дерманця Лавріна Красовського, критично оглянуто видання про минуле Дерманя, що з’явилися за останнє десятиліття.

Охарактеризовано етнокультурну ситуацію в басейнах Західного Бугу та Верхнього Дністра у першій половині I тис. н. е. В її основі лежать процеси, пов'язані з послідовним мешканням на цих землях населення пшеворської та вельбарської культур, а також із появою в останній чверті II ст. н. е. нової поліетнічної групи типу Карова.

Розкрито окремі аспекти з історії, політичного, релігійного та культурного життя Підкаменя та навколишніх сіл. Наведено матеріали, що стосуються мистецтва, літератури та фольклору Підкамінщини, а також туристичної промоції території. Подано результати польових археологічних досліджень у Підкамені в 2021 р. Розглянуто Почаївський монастир як форпост і міст у християнському просторі Волині (кінець XVI - початок XX ст.) Висвітлено діяльність керівників школи в Підкамені у 1940-х - 2010-х рр. Увагу приділено охоронній зоні Домініканського монастиря в Підкамені. Акцентовано на Підкамінщині в пригодницькій літературі тощо.

Наведено статті та джерельні матеріали за підсумками наукової конференції "Дермань і Мізоч в історії та культурі Волині". Досліджено малознані сторінки історії Дерманя, Мізоча й околиць упродовж ХV - ХХ ст. Подано інформацію про купчу князя Юрія Заславського, укладену Семеном Олізаровичем на с. Білашів 1496 р.; біографічні відомості про точивецького боярина Григорія Сестрена; примірник грецько-церковнослов'янської граматики з автографом намісника Дерманського монастиря Ісаї (Радевича); "єретичну" літературу в бібліотеці цієї обителі 1791 р.; Мізоцьку гміну під час військово-політичного протистояння на радянсько-польському прикордонні; персональний склад та діяльність Мізоцьких районних відділень НКВС / НКДБ у 1940 -1941 рр.; переселених українців Східної Словаччини в Мізоцькому районі 1940-х рр. Висвітлено трагічну долю археолога Григорія Самчука.

Розглянуто культурно-історичні процеси, що проходили на території західних районів Волині та Поділля у першій половині І тис. н. е. Крізь призму розвитку матеріальної та духовної культури пшеворського, липицького, зубрицького, вельбарського та черняхівського населення досліджено особливості проживання, побуту, господарства, поховальної обрядовості, а також взаємовідносини з провінційно-римським світом. Вивчення писемних та археологічних джерел дало можливість встановити етнічний склад цієї людності, напрямки міграцій і шляхи розселення. Важливе значення має визначення міжетнічних контактних зон, що сформувалися на теренах Західного Поділля у другій чверті І тис. н. е. внаслідок тривалої комунікації германського та слов’янських племен. Окремо проаналізовано етнічний і культурний контекст могильника Карів-І у Західному Побужжі. На основі виявлених матеріалів його хронологію визначено другою половиною ІІ ст. н. е. і пов’язано з подіями Маркоманських війн на Середньому Дунаї.