Досліджено поетику малих епічних форм Л. Пахаревського (1883 - 1943) у контексті ідейно-естетичних шукань української літератури межі ХІХ - ХХ ст. Окреслено тематичний та образний спектр прози письменника, досліджено жанрову систему його творчості. На основі аналізу конкретних творів з'ясовано специфіку переосмислення народницької традиції, визначено характер взаємодії позитивістсько-реалістичних і модерністських тенденцій в оповіданнях і новелах Л. Пахаревського. Вперше мала проза письменника охарактеризована як вияв сецесії в українській літературі. Значну увагу приділено висвітленню природи стильового синкретизму творчості Л. Пахаревського, зокрема, розкриті особливості репрезентації імпресіоністичних, декадентсько-символістичних, неоромантичних, експресіоністичних концептів у художній системі малої прози письменника.