Наведено результати порівняльного аналізу законодавчих актів України та країн-членів НАТО (Великобританії, Німеччини, США, Франції, Бельгії, Іспанії, Литви, Польщі) у сфері національної безпеки за напрямами: політична влада, громадянське суспільство, економіка, експортний контроль, оборона держави, боротьба з тероризмом, інформаційна безпека. Розглянуто актуальні проблеми формування системи нормативно-правового регулювання національної безпеки України. Розроблено рекомендації щодо удосконалення вітчизняного законодавства з метою його узгодження з правовими нормами, стандартами, пріоритетними принципами та цінностями країн-членів НАТО.

Представлены результаты сравнительного анализа законодательных актов Украины и стран-членов НАТО (Великобритании, Германии, США, Франции, Бельгии, Испании, Литвы, Польши) в сфере национальной безопасности по направлениям: политическая власть, гражданское общество, экономика, экспортный контроль, оборона государства, борьба с терроризмом, информационная безопасность. Рассмотрены актуальные проблемы формирования системы нормативно-правового регулирования национальной безопасности Украины. Предложены рекомендации по усовершенствованию отечественного законодательства с целью его согласования с правовыми нормами, стандартами, приоритетными принципами и ценностями стран-членов НАТО.

Висвітлено основні тенденції розвитку органів Державного політичного управління Української соціалістичної радянської республіки (ДПУ УСРР) на всіх етапах існування управління. Розкрито аспекти еволюції адміністративної та інших форм позасудової репресії, які застосовувались вказаними органами. Описано функціональні та структурно-організаційні особливості транспортних органів ДПУ УСРР. Проаналізовано становлення і розвиток системи надзвичайних сесій та їх вплив на правовий статус і правозастосовну діяльність органів ДПУ, зміст правового регулювання діяльності органів в окремих сферах державного і суспільного життя. Висвітлено основні етапи становлення та розвитку фінансового та матеріально-технічного забезпечення органів ДПУ, особливості прокурорського нагляду за ними на початку 1930-х рр.

Освещены основные тенденции развития органов Государственного политического управления Украинской социалистической советской республики (ГПУ УССР) на всех этапах существования управления. Раскрыты аспекты эволюции административной и других форм внесудебной репрессии, которые применялись указанными органами. Описаны функциональные и структурно-организационные особенности транспортных органов ГПУ УССР. Проанализировано становление и развитие системы чрезвычайных сессий и их влияние на правовой статус и правоприменительную деятельность органов ГПУ, содержание правового регулирования органов в отдельных сферах государственной и общественной жизни. Освещены основные этапы становления и развития финансового и материально-технического обеспечения органов ГПУ, особенности прокурорского надзора за ними в начале 1930-х гг.

Визначено основні тенденції розвитку державного політичного управління (ДПУ) УСРР (1922 - 1934 рр.) на всіх етапах його існування. Досліджено аспекти еволюції адміністративної та інших форм позасудової репресії, застосовані органами ДПУ УСРР. Виявлено функціональні та структурно-організаційні особливості транспортних органів ДПУ УСРР. Проаналізовано становлення та розвиток системи надзвичайних сесій та їх вплив на правовий статус і правозастосовну діяльність органів ДПУ УСРР. З'ясовано зміст правового регулювання діяльності органів ДПУ УСРР у сферах державного та суспільного життя. Висвітлено основні етапи становлення та розвитку фінансового та матеріально-технічного забезпечення органів ДПУ УСРР. Описано особливості прокурорського нагляду за ДПУ УСРР на початку 1930-х рр.

Наведено бібліографічні відмості про репресованих священно- та церковнослужителів Української Автокефальної Православної Церкви (з 1930 р. - Української Православної Церкви) в міжвоєнний період, серед них: І. М. Аврамов, А. П. Богданович, Н. Р. Вороненко, П. І. Гордовський, В. Г. Івко, М. М. Кривчун, С. У. Мостовий, І. Д. Рибалка, Я. В. Середа, А. М. Тарасюк, Т. Д. Ященко. Інформація грунтується на документах, які зберігаються у фондах Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

У рамках спеціального монографічного дослідження висвітлено основні тенденції розвитку органів державної безпеки радянської України в період від ліквідації у 1922 р. ВУЧК і створення ДПУ УСРР до виділення в 1941 р. органів державної безпеки зі складу НКВС УРСР і створення НКДБ УРСР. Проаналізовано різноманітні аспекти еволюції правового статусу, організаційної структури та правозастосовної діяльності ДПУ УСРР і НКВС УРСР та системи їх місцевих територіальних і спеціалізованих органів. Визначено специфіку фінансового, матеріально-технічного та кадрового забезпечення органів державної безпеки, контролю та нагляду за їх діяльністю на різних етапах розвитку. Виявлено особливості функціонування спеціальних військових формувань, які перебували в підпорядкуванні органів державної безпеки.

Розглянуто особливості правового становища основних груп населення Вавилону за основними джерелами давньовавилонського права. Охарактеризовано варновий лад на службі у брахмансько-кшатрійської верхівки. Приділено увагу джерелам феодального права Німеччини та Чехії. Подано інформацію про суд і судовий процес в Арабському халіфаті. Висвітлено питання, пов'язані з утворенням ФРН і НДР.

Досліджено розвиток юридичного статусу, організаційної структури та діяльності радянських органів військової контррозвідки в Україні у воєнний час. Встановлено, що у цей період відбувались зміни у їх відомчій підпорядкованості, повноваженнях та структурі, зумовлені потребами воєнного часу. Основні повноваження органів військової контррозвідки були зосереджені у сферах боротьби з нацистською агентурою, "антирадянськими, ворожими елементами", дезертирством у військах і воєнізованих формуваннях, проведенням перевірки військовослужбовців, які перебували в полоні або оточенні, підтримання належного рівня військової дисципліни, порядку та моральнопсихологічного клімату у військових колективах. Вказані повноваження радянські органи військової контррозвідки здійснювали репресивними методами, з порушенням загальних принципів права, фундаментальних прав і свобод людини і громадянина.

Досліджено основні форми контролю з боку державних і партійних структур за діяльністю, організаційною структурою та кадровим складом органів державної безпеки УРСР в умовах панування тоталітарного режиму. Встановлено, що в цей період відбувалися процеси послаблення державного та посилення й поглиблення партійного контролю за органами державної безпеки. Партійний контроль носив системний і всеохоплюючий характер. Його основними формами були: ознайомлення з документами та матеріалами про напрями роботи, заслуховування звітів про її результати, обстеження та перевірка підрозділів органів державної безпеки, попереднє схвалення проектів наказів наркома (міністра) державної безпеки.