Встановлено, що вид Pinus sylvestris L., насаджений за чистим та змішаним складом для зупинення ерозійних процесів, що активізувались внаслідок створення Дністровського водосховища, досягнувши 22 - 26-річного віку, розпочинає інтенсивно всихати. Визначено, що чинником масового всихання сосни на досліджуваній території є несприятливі метеорологічні умови, що останніми роками виявляються теплою малосніжною зимою та різкими, на 5 - 8 °C за добу, змінами температур. На насадження P. sylvestris досліджуваних ділянок негативно можуть впливати місце розміщення, експозиція насаджень та зміни кліматичних показників, присутність інших видів, насамперед листяних порід, які за підвищених температур, що спостерігалися впродовж останніх 5-ти років, мали інтенсивний розвиток вегетативних органів та створювали природну конкуренцію видам сосни.

Досліджено зміни екологічних умов лучно-степових та степових фітоценозів під впливом насаджень Pinus sylvestris на території Національного природного парку "Подільські Товтри". Проаналізовано екологічні умови досліджених ділянок та їх флористичне насичення, яке сформувалося в результаті сукцесії. Здійснено еколого-ценотичне порівняння ксерофітних трав'яних і лісових угруповань за участі P. sylvestris. Показано, що ділянки I - III на початковому етапі формування являють собою площі, зарослі сосною з переважанням у трав'яному ярусі видів, що характерні первинним стадіям сукцесій лісових угруповань. Виявлено, що ділянки IV - VII мають вузьку амплітуду екологічних факторів і більш сформований рослинний покрив. Встановлено, що амплітуда коливання показників фактора вологості для всіх досліджених ділянок свідчить про стенотопність даних угруповань, які характерні для свіжих лісо-лучних екотопів. Виявлено, що показники аерації грунтів тісно корелюють із показниками вологості. Показник карбонатності для всіх ділянок свідчить проформування угруповань за нейтральних умов. За дослідженими едафічними факторами значення екологічних показників змінності зволоження та аерації грунту для VIII степової ділянки знаходяться в межах екологічної амплітуди заліснених ділянок. Показано, що фактори кислотності грунту та вмісту карбонатів є диференціюючими та лімітуючими для сосни звичайної. Досліджено, що найтеплішими за показниками фактора терморежиму та найменш освітленими за показниками фактора освітленості є IV - VII ділянки, а ділянка VIII є найосвітленішою. Здійснено аналіз впливу насаджень P. sylvestris на відтворення рідкісних видів. Показано, що на ділянках до насадження P. sylvestris тут було відмічено угруповання асоціації Festuco valesiacae-Caricetum humilis (Cl. Festuco-Brometea) за участі рідкісних видів, в т. ч. Pulsatilla grandis.