Розкрито роль рідної мови у реалізації концепції національної освіти в Україні, зміст та організацію навчання рідної мови у школах нового типу. Висвітлено особливості засвоєння лінгвістичної теорії, зокрема, лексики, фразеології, морфології, синтаксису, орфографії та пунктуації. Викладено методику словникової роботи на уроках рідної мови, зв'язного мовлення. Визначено основні напрями роботи зі стилістики, шляхи удосконалення знань, мовних умінь і навичок у старших класах, а також проблеми професійної підготовки студентів-філологів до роботи в школах різних типів.

Наведено результати аналізу початкового рівня графо-геометричної підготовки студентів перед вивченням інженерної графіки в 2004 - 2005 навчальному році. Проведено порівняльний аналіз з минулорічними даними. Зроблено висновки та подано пропозиції щодо впровадження результатів досліджень в навчальний процес для його покращання.

Приведены результаты анализа начального уровня графо-геометрической подготовки студентов накануне изучения инженерной графики в 2004 - 2005 учебном году. Проведен сравнительный анализ с прошлогодними данными. Сделаны выводы и даны предложения о внедрении результатов исследований в учебный процесс для его улучшения.

Розкрито значення основних українських лінгводидактичних понять, які сприяють розвиткові методики навчання мови. До кожного терміну наведено методичну характеристику. Викладено стислі відомості про сучасних українських учених-методистів, що беруть безпосередню участь у розробці теоретичних засад методичної науки та сприяють підготовці вчителів-словесників до навчання української (рідної та державної) мови в період реформування освіти в Україні.

Раскрыто значение основных украинских лингводидактических понятий, способствующих развитию методики обучения языку. Для каждого термина приведена методическая характеристика. Изложены краткие сведения о современных украинских ученых-методистах, принимающих непосредственное участие в разработке теоретических основ методической науки и содействующих подготовке учителей-словесников по обучению украинского (родного и государственного) языка в период реформирования образования в Украине.

Викладено теоретичні відомості про риторику як науку та навчальну дисципліну, охарактеризовано складові риторичної культури вчителя. Розкрито вплив ораторського мистецтва на формування ціннісних особистісних якостей - культури мислення, виразність мовлення, тактовності, толерантності, поваги до співрозмовника, виконавської майстерності. Розглянуто основні ознаки класичної та сучасної гуманістичної риторики, проаналізовано її взаємозв'язок з філософією, лінгвістикою, логікою, етикою, естетикою та еристикою. Розроблено рекомендації щодо застосування елементів риторики на уроках української мови в старших класах профільної школи.

Изложены теоретические сведения о риторике как науке и учебной дисциплине, охарактеризованы составляющие риторической культуры учителя. Показано влияние ораторского искусства на формирование ценностных личностных качеств - культуру мышления, выразительность речи, тактичность, толерантность, уважение к собеседнику, исполнительское мастерство. Рассмотрены основные признаки классической и современной гуманистической риторики, проанализирована ее взаимосвязь с философией, лингвистикой, логкикой, этикой, эстетикой и эристикой. Разработаны рекомендации по использованию элементов риторики на уроках украинского языка в старших классах профильной школы.

Розглянуто перспективи використання туристичного потенціалу карстових печер Криму та проблеми їх охорони. Запропоновано варіант розробки спеціальних віртуальних екологічних маршрутів, який дозволить суттєво знизити антропогенне навантаження під час освоєння туристичного потенціалу Криму.

Розроблено ефективну методику застосування лексико-стилістичного аналізу тексту як комбінованого різновиду лінгвістичного аналізу та засобу вдосконалення комунікативної компетенції учнів 5 - 7 класів. Проаналізовано наукові засади лінгвістичного аналізу, методичне забезпечення лексико-стилістичного аналізу тексту на уроках української мови, визначено його місце в практиці роботи вчителів. Запропоновано класифікацію видів лексико-стилістичного аналізу й обгрунтовано специфіку використання кожного з них на основі виділених у експериментальній програмі принципів. Доведено, що рівень комунікативних умінь і навичок підвищиться, якщо навчання мови здійснювати на текстовій основі, з систематичним застосуванням різних видів лексико-стилістичного аналізу тексту.

Визначено роль бухгалтерського обліку (БО) в управлінні комерційним банком, розглянуто його види та призначення. Наведено характеристику плану рахунків БО комерційних банків. Висвітлено організацію аналітичного обліку в комерційних банках. Розглянуто облік власного капіталу комерційних банків, організацію й облік міжбанківських розрахунків. Розкрито порядок відкриття поточних рахунків та розглянуто облік розрахункових операцій. Описано облік касових, кредитних, депозитних операцій та інших зобов'язань банку. Розглянуто ведення БО основних засобів і нематеріальних активів комерційних банків. Описано організацію обліку лізингових операцій, доходів, витрат і фінансових результатів діяльності банків. Розкрито методику складання та подання фінансових звітів банку.

Розглянуто сучасні науково-методичні підходи щодо викладання української мови у загальноосвітній школі. Проаналізовано особливості навчання учнів рецептивних та продуктивних видів мовленнєвої діяльності, зокрема, аудіювання, діалогічного, монологічного та писемного мовлення та розвитку механізму слухової пам'яті. Розкрито можливості використання лінгвістичних мініатюр як засобів формування мовної компетенції учнів. Проаналізовано особливості викладання української мови у середніх класах загальноосвітньої школи. Показано роль регіонального компонента у формуванні соціокультурної компетенції учнів. Розкрито виховні можливості фольклорних жанрів, розроблено рекомендації щодо використання народних творів на уроках української мови з метою формування мовної та соціокультурної компетенцій учнів.

Рассмотрены современные научно-методические подходы к преподаванию украинского языка в общеобразовательной школе. Проанализированы особенности обучения учеников рецептивным и продуктивным видам речевой деятельности, в частности, аудированию, диалогической, монологической и письменной речи, описаны механизмы развития слуховой памяти. Раскрыты возможности использования лингвистических миниатюр как средств формирования речевой компетенции учеников. Проанализированы особенности обучения украинскому языку в средних классах общеобразовательной школы. Показана роль регионального компонента в формировании социокультурной компетенции учеников. Раскрыты воспитательные возможности фольклорных жанров, разработаны рекомендации по их использованию на уроках украинского языка с целью формирования речевой и социокультурной компетенции учащихся.

Розкрито теоретичні засади формування мовної особистості випускника. Розглянуто особливості формування мовної, мовленнєвої та соціокультурної компетенції учнів. Показано, що формування мовної компетенції містить удосконалення знань мовної системи - інструментарію формування мовної, мовленнєвої, комунікативної компетентностей учнів. В процесі формування мовленнєвої компетенції передбачено засвоєння учнями мовленнєвознавчих понять, на підставі яких формуються вміння та навички в різних видах мовленнєвої діяльності - аудіюванні, читанні, говорінні, письмі. Обгрунтовано соціокультурну компетенцію на розумінні мови як носія культурних цінностей, основи професійного становлення людини, засобу формування мовної картини світу.

Раскрыты теоретические принципы формирования языковой личности/индивидуальности выпускника. Рассмотрены особенности формирования языковой, речевой и социокультурной компетенции учеников. Показано, что формирование языковой компетенции вмещает усовершенствование знаний языковой системы - инструментария формирования языковой, речевой, коммуникативной компетентностей учеников. В процессе формирования речевой компетенции предусмотрено усвоение учениками языковедческих понятий, на основе которых формируются умения и навыки в разных видах речевой деятельности - аудирование, чтение, разговор, письмо. Обоснована социокультурная компетенция на понимании языка как носителя культурных ценностей, основы профессионального становления человека, способа формирования языковой картины мира.

Розглянуто проблеми удосконалення виразності мовлення вчителя української мови та літератури, охарактеризовано технології практичної роботи над виразністю мовлення.

Увагу приділено дослідженню теоретичних засад педагогічного дискурсу, зокрема визначенню його структури, основних категорій і складників. Охарактеризовано суб'єкти педагогічного дискурсу. Наведено шляхи формування дискурсних особистостей вчителя й учня. Проведено лінгводидактичне обгрунтування технологій педагогічного дискурсу під час навчання української мови. Здійснено аналіз тексту в технологіях педагогічного дискурсу, а також методику лінгводидактичного аналізу тексту.

Висвітлено проблему нормативного регулювання повноважень органів виконавчої влади щодо примусового скасування державної реєстрації юридичних осіб. Досліджено сутність примусового скасування державної реєстрації юридичних осіб за поданням органів виконавчої влади. Визначено проблемні аспекти реалізації повноважень органів виконавчої влади щодо скасування державної реєстрації юридичних осіб. Розкрито публічно-правовий характер відносин, які складаються між органом виконавчої влади та юридичною особою з приводу її припинення.

Обгрунтовано методики опанування технологій педагогічного дискурсу майбутніми вчителями-словесниками з метою формування їх дискурсної компетентності. Визначено теоретико-методологічні й концептуальні засади опанування технологій педагогічного дискурсу майбутніми вчителями-словесниками. Виділено найважливіші структурні й функційні особливості педагогічного дискурсу. Подано характеристику суб'єктів педагогічного дискурсу, змодельовано портрет дискурсної особистості майбутнього вчителя-словесника й визначено складники його дискурсної компетентності. Проаналізовано когнітивно-комунікативні й риторичні засади формування дискурсної компетентності майбутнього вчителя-словесника. Обгрунтовано роль тексту як засобу навчання мови в технологіях педагогічного дискурсу. З'ясовано сутність і структуру наукових феноменів "дискурс", "педагогічний дискурс". Визначено поняття "технологія педагогічного дискурсу", "лінгводидактичний дискурс", "лінгводидактичний аналіз тексту" в контексті сучасної наукової парадигми. Доведено ефективність експериментального навчання, презентовано методику лінгводидактичного аналізу тексту як технологію педагогічного дискурсу.

Розкрито сутність основних сучасних концепцій оцінювання економічної безпеки підприємств (ЕБП). Грунтуючись на загальних засадах теорії управління і дослідивши наукові джерела, проведено узагальнення сучасних наукових підходів до оцінювання ЕБП, що дозволило виокремити існуючу базу фундаментальних досліджень щодо оцінювання визначеної економічної категорії, але вони, на жаль, не дають повної, комплексної характеристики ЕБП. Обгрунтовано, що процес цілеспрямованого підбору відповідних показників для їх використання в процесі оцінки, тобто формування інформаційної бази, яка буде використана для подальшого дослідження, є важливим підгрунтям для здійснення оцінювання рівня ЕБП. Інформація для проведення такої процедури повинна відповідати вимогам достовірності, повноти, значущості, своєчасності, ясності тощо. Склад показників підсистем ЕБП повинен відображати її специфіку діяльності кожної сфери діяльності суб'єкта господарювання та коригуватися зі зміною часу. Запропоновано методичний підхід до оцінювання рівня ЕБП на основі використання методу факторного аналізу. Обгрунтовано необхідність подальшого розвитку теоретичних аспектів ЕБП. Перспективою подальших досліджень є детермінація основних загроз функціональним складовим ЕБП і шляхів їх зменшення чи локалізації з урахуванням галузевої приналежності.

Поглиблено теоретико-методичні положення та практичні рекомендації щодо управління економічною безпекою автотранспортних підприємств (АТП). Визначено основні теоретичні засади формування та забезпечення економічної безпеки підприємства (ЕБП). Уточнено поняття "економічна безпека підприємства". Узагальнено та доповнено теоретичне підгрунтя й організаційно-методичне забезпечення управління ЕБП. Запропоновано перелік загроз основних функціональних складових ЕБП. Досліджено теоретико-методичні положення оцінювання рівня економічної безпеки АТП. Обгрунтовано та розроблено концептуальну модель ранжування домінуючих загроз функціональних складових економічної безпеки АТП. Проаналізовано стан і тенденції динаміки розвитку транспортної галузі України у 2011 - 2013 pp. Вдосконалено методичний підхід до оцінювання рівня ЕБП на підставі використання методів багатовимірного факторного аналізу. Проведено дослідження визначення рівня економічної безпеки АТП України. Розроблено науково-практичні рекомендації щодо формування системи управління економічною безпекою автотранспортних підприємств в умовах значної множини загроз і деструктивних ситуацій.

Проведено комплексний аналіз, узагальнення та розвиток теоретичних підходів до сутнісного змісту економічної безпеки автотранспортних підприємств (АТП). Проаналізовано динаміку розвитку АТП України у контексті функціональних складових економічної безпеки АТП та виокремлено домінуючі загрози останньої. Сформовано систему управління економічною безпекою підприємств автомобільного транспорту за умов динамічного середовища. Розроблено й обгрунтовано методичний підхід до оцінювання рівня економічної безпеки АТП. Запропоновано науково-методичні рекомендації щодо ранжування домінуючих загроз у системі забезпечення економічної безпеки АТП за умов дестабілізувальних явищ.

Наведено основні риси історії вивчення та сучасних уявлень про пелоїди й їх лікувальні властивості. Визначено структуру системи геоекологічних умов формування мулових відкладів глибоководної зони Чорного моря, які можуть бути віднесені до категорії чорноморських глибоководних пелоїдів (ЧГП). Досліджено речовинний, зокрема гранулометричний та хімічний склад твердої складової ЧГП, а також деякі особливості складу їх рідинної, газової та живої складових, фізико-хімічних, фізико-механічних та лікувальних властивостей. Узагальнено та виділено три основні речовинно-генетичні комплексні типи ЧГП. Надано прогнозну оцінку перспективних ресурсів ЧГП в українському секторі глибоководної зони Чорного моря та рекомендовано ділянку для постановки першочергових пошуково-розвідувальних робіт. Запропоновано основні принципи та напрями маркетингу у сфері використання ЧГП. Розглянуто маркетинговий підхід до ринку рекреаційних послуг і використання ресурсів ЧГП як компонентів приготування медпрепаратів. Наведено економіко-екологічні критерії оцінювання їх ефективного використання з лікувальною метою. Спрогнозовано, що видобуток і широке використання ЧГП за умови передування їм комплексних маркетингових досліджень будуть економічно доцільними у разі застосування раціональних технологій та дотриманя вимог як українського, так і міжнародного права.

Наведено глибокий, всесторонній філософсько-соціальний, статистичний і психологічний аналіз національної трагедії України - Чорнобиля. Зроблено наголос на конкретні статистичні дані, їх актуальне значення у сьогоденні.

Наведено авторський підхід колективу науковців до вирішення актуальних питань системного забезпечення економічної активності та сталого розвитку суб'єктів підприємницької діяльності. Обґрунтовано концептуальні засади системного забезпечення активізації економічної діяльності та розвитку підприємницьких структур. Здійснено моніторинг сучасних проблем їх економічного зростання. Розвинуто підходи до удосконалення управлінського інструментарію та правового регулювання систем забезпечення економічної активності та сталого розвитку підприємств. Визначено стратегічні орієнтири активізації економічної діяльності та розвитку суб'єктів підприємницької діяльності.

Дисертаційна робота присвячена вирішенню проблеми низької якості електри¬чної енергії у розподільних мережах низької напруги промислових підприємств, що чинить суттєвий вплив на режими роботи й електромагнітну сумісність підключе¬них до цих мереж споживачів. У роботі проаналізовано питання щодо особливостей зміни показників якості (ПЯ) електричної енергії (ЕЕ) у досліджуваних електричних мережах та перспекти¬вних методів їх контролю та визначення споживання ЕЕ в умовах промислових під¬приємств. Доведено, що в умовах насиченості розподільних мереж нелінійними споживачами домінуючим фактором погіршення ПЯ є несинусоїдальність струмів, а у цілому ряді випадків і напруги живлення на фоні досить високого рівня їх несиме- трії. При цьому особливістю розрахунків енергетичних процесів у зазначених умо¬вах є неможливість безпосереднього використання теорії та методів, застосовних при їх синусоїдній зміні, а з існуючих систем визначення електроспоживання та ПЯ електричної енергії, для розв’язання поставлених задач придатні лише комп’ютерні засоби вимірювання та їх низьковартісні мікроконтролерні аналоги для випадку ро¬зподільних вимірювальних систем. У результаті обумовлено напрямки удосконалення існуючих та особливості ро¬зробки нових методів і засобів визначення енергоспоживання та ПЯ електричної енергії через складові миттєвої потужності, що надає можливість впровадження ефективних заходів автоматичної компенсації несиметрії та несинусоїдальності в електричних мережах низької напруги. Отримано уточнені розрахункові співвідношення для досліджуваних складових енергоспоживання і показників якості електроенергії. Обумовлена можливість фор¬мування оплати електричної енергії для окремих споживачів залежно від основних складових потужності, що визначають енергопроцес - активної, реактивної та поту¬жності спотворення. Доведена ефективність ідентифікації за допомогою розробленого математично¬го забезпечення однофазних і трифазних споживачів, що спотворюють якість енер¬гетичних процесів у низьковольтних розподільних мережах на основі контролю ви¬значених ПЯ в окремих вузлах мережі. Визначено шляхи реалізації розроблюваних методів та засобів у складі автома¬тичної системи технічного обліку електроенергії та розкрито особливості її побудо¬ви та ефективного використання. Достовірність отриманих у дисертаційної роботі теоретичних положень підтве¬рджується результатами математичного та фізичного моделювання, експеримента¬льних досліджень та дослідною апробацією у промисловості.