Наведено комплексний поетико-когнітивний підхід для дослідження художнього, зокрема драматургічного, тексту з використанням положень лінгвістики з метою синтезу різних методик літературознавчого та лінгвістичного аналізу художнього тексту у контексті когнітивної парадигми. Розглянуто картину світу у трагедіях В.Шекспіра, як багаторівневу структуру, складниками якої є жанровий, текстовий, мовний і концептуальний рівні, а також особливості художнього концепту як базову одиницю поетико-когнітивного аналізу, його складну ієрархічну структуру як систему систем.

Приведен комплексный поэтико-когнитивный подход к исследованию художественного, в частности драматического, текста с использованием положений лингвистики для синтеза разных методик литературоведческого и лингвистического анализа художественного текста в контексте когнитивной парадигмы. Рассмотрена картина мира в трагедиях В.Шекспира, как многоуровневая структура, составными частями которой являются жанровый, текстовый, языковый и концептуальный уровни, а также особенности художественного концепта как базовая единица поэтико-когнитивного анализа, его слагаемая иерархической структуры как система систем.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.030-3

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба у дітей

Шифр НБУВ: Ж16621 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено та визначено вплив добового профілю артеріального тиску (АТ) на формування уражень органів-мішеней у підлітків з первинною артеріальною гіпертензією (ПАГ). Одержані дані свідчать про високу прогностичну значущість оцінки добового профілю АТ у підлітків із ПАГ у плані розвитку уражень органів-мішеней та формування ускладнень, а також дозволяють диференціювати підхід до вибору та способу призначення антигіпертензивних засобів, розробки програм профілактики несприятливого перебігу артеріальної гіпертензії на ранніх етапах її становлення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.030-3

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.030-3

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено клинико-психологическое обследование 57 юношей с первичной артериальной гипертензией. Выявлены различные психологические нарушения: дезадаптивные типы отношения к своему заболеванию (35,1 %), средний (66,7 %) и высокий (24,6 %) уровень эмоционального стресса, неадаптированность (47,4 %) и дезадаптированность (22,8 %) к внутреннему и внешнему миру. Установлено, что у подростков с высоким и средним уровнем эмоционального стресса выявлены признаки формирования гипертензивного сердца (нарастание массы миокарда левого желудочка и его индекса) и нарушения церебральной гемодинамики в бассейне внутренней сонной артерии, которые являются независимыми маркерами неблагоприятного течения артериальной гипертензии.

Доведено, що в підлітків на етапах формування первинної артеріальної гіпертензії (ПАГ) відбувається структурно-функціональна перебудова міокарда, що проявляється за 4-ма типами: нормальної геометрії лівого шлуночка (ЛШ), за якої адекватність кровообігу забезпечується підвищенням функціональних можливостей міокарда у відповідь на залучення до процесу судинного русла; гіпертрофії задньої стінки ЛШ, яка розвивається переважно в зв'язку з наявністю сполучнотканинної дисплазії, а компенсація гемодинаміки відбувається за рахунок гіперкінетичного варіанта кровообігу; сполучення гіпертрофії міжшлуночкової перегородки з дилятацією ЛШ, яке відбувається у відповідь на виражену гіперкінезію з неадекватною реакцією судинного тонусу. Доведено, що поряд з ремоделюванням лівого серця відбувається формування змін в правих його відділах у вигляді розширення правого шлуночка та його вихідного тракту. Виявлено, що різні типи ремоделювання серця в підлітків з ПАГ супроводжується порушенням нейрогуморальних і біохімічних показників. Високий рівень реніну відзначено у групі зі сполученням гіпертрофії міжшлункової перетинки (МШП) з дилатацією ЛШ. Встановлено, що дисліпідемії атерогенної спрямованості характерні для підлітків з дилатацією ЛШ і сполученням гіпертрофії МШП з дилатацією ЛШ, а у підлітків з нормальною геометрією ЛШ відбувається активація системи перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту.

Запропоновано методику поетико-когнітивного аналізу трагедій В. Шекспіра, яка базується на положенні лінгвопоетики у контексті когнітивної парадигми. Застосування такого аналізу уможливило моделювання трагедійної картини світу, яка інкорпорує жанровий, текстовий, мовний і концептуальний аспекти. Визначено, що концептуальний простір трагічного у шекспірівських п'єсах як один з аспектів трагедійної картини світу утворено художніми концептами трагічного - базовими одиницями авторського світобачення В. Шекспіра, зумовленого його розумінням трагічного та вимогами жанру трагедії. Описано процедури поетапної реконструкції художніх концептів трагічного. Розглянуто складну, ієрархічну будову художнього концепту як пошарову, кожний шар структуровано індивідуально, а саме: предметно-посуттєвий - у вигляді фреймів, образно-асоціативний - як набір концептуальних тропів, смисловий - як асоціативно-смислове поле. Доведено, що системна взаємодія смислових шарів художніх концептів у концептуальному просторі трагічного визначає його структуру, представлену у вигляді концептуальної мережі. Обгрунтовано, що різні типи взаємодії між асоціативно-смисловими полями художніх концептів окреслюють конфігурацію концептуального простору трагічного у п'єсах В. Шекспіра та визначають його домінантний смисл, який відрізняється від світогляду гуманістів з його оптимістичним поглядом на людину як гармонійну особистість.

  Скачати повний текст

Лікування підлітків з ПАГ антигіпертензивними препаратами першої лінії протягом 6 і 12 місяців, навіть за відсутності повної нормалізації артеріального тиску, сприяє зменшенню індексу маси міокарда лівого шлуночка та нормалізації ліпідного спектра крові, зниженню рівня мікроальбумінурії. Встановлено низьку прихильність до тривалої терапії антигіпертензивними препаратами підлітків з ПАГ. Виділено групу підлітків (30,0 %), у яких в процесі спостереження відбувалося прогресування артеріальної гіпертензії (АГ). Доведено необхідність тривалого застосування антигіпертензивних препаратів першої лінії підлітками з ПАГ з метою попередження стабілізації АГ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г244.11-27 + Г562.2

Рубрики:

Спирти одноатомні

Водні розчини

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено комплексне обстеження 60 юнаків із первинною артеріальною гіпертензією (АГ) у віці 13 - 17 років та 40 їх однолітків з АГ, яка супроводжувалась ожирінням і перебігала на тлі гіпоталамічного синдрому періоду пубертату. Встановлено, що у підлітків з АГ на тлі надлишкової маси тіла значно переважала частота дисліпопротеїдемій, суттєвим фактором їх розвитку виявився індекс маси тіла, а в механізмах розвитку дисліпопротеїдемій переважав вплив альдостерону та мелатоніну.

Досліджено вплив штучного внесення патогену Fusarium oxysporum на морфометричні показники рицини. Встановлено значну інгібуючу дію гриба на висоту рослини, штамба та розмір міжвузлів.

Исследовано влияние искусственного внесения патогена Fusarium oxysporum на морфометрические показатели клещевины. Установлено существенное ингибирующее действие гриба на высоту растений, штамба и размер междоузлий.

Мета дослідження - встановлення особливостей ремоделювання серця та змін загальної гемодинаміки в підлітків з артеріальною гіпертензією (АГ) залежно від маси тіла. Проведено комплексне обстеження 102 юнаків 13 - 18 років з АГ, серед яких 32 підлітки з АГ і нормальною масою тіла, 23 - з АГ і надлишковою масою тіла (НМТ) і 47 - з АГ та ожирінням I - II ступеня. Фізичний розвиток дітей оцінено з використанням антропометричних параметрів (зріст, маса тіла, окружність талії і стегон та обчисленням індексу маси тіла (ІМТ). ІМТ оцінено за номограмами з урахуванням віку і статі. Нормальним вважався ІМТ, що знаходився на рівні між 15-м і 85-м перцентилем. Показники ІМТ між 85-м і 97-м перцентилем розцінювалися як надлишок маси тіла, а вище 97-го перцентиля - як ожиріння. Критерієм абдомінального ожиріння вважалася , що дорівнювала 94 см і більше для юнаків віком понад 16 років і більше 90-го перцентиля для дітей до 15 років (IDF 2007). Функціональний стан серцево-судинної системи вивчено за допомогою ультразвукового дослідження серця в М- і В-режимах із використанням датчика 3,5 мГц на апараті Sonoline-SL1 фірми Siеmens за стандартною методикою, що рекомендована Асоціацією спеціалістів з ехокардіографії. Єдиним антропометричним показником у підлітків виділених груп, за яким вони не розрізнялись між собою, був зріст. У ході дослідження встановлено, що у підлітків з АГ і НМТ відбувається бівентрикулярне ремоделювання серця з переважно концетричною гіпертрофією міокарда лівого шлуночка (ЛШ) на відміну від підлітків з АГ і ожирінням, де ремоделювання серця відбувається з формуванням ексцентричної гіпертрофії, переважно за рахунок міжшлуночкової перегородки. Звертає на себе увагу формування в обох групах підлітків (із НМТ та ожирінням) ознак діастолічної дисфункції міокарда ЛШ і значна дилатація кореня аорти.

Проведено комплексне обстеження 142 юнаків з АГ з уперше встановленим діагнозом віком 13 - 18 років. У контрольну групу включений 21 практично здоровий підліток з нормальними артеріальним тиском (АТ) і масою тіла (НормМТ). Фізичний розвиток оцінено з урахуванням антропометричних параметрів та індексу маси тіла (ІМС). Виділено 3 підгрупи підлітків з АГ з огляду на індекс маси тіла (ІМТ). Проведено добове моніторування, ехокардіографію, вивчено параметри вуглеводного та ліпідного обміну та рівень сечової кислоти. Статистичну обробку матеріалу проведено на IBM PC/Pentium 4 з використанням пакета прикладних програм SPSS 17.0. Показники добового профілю АТ дещо відрізнялись за типами, але лише в підлітків з АГ та ожирінням реєструвалися всі відомі патологічні типи добового профілю АТ. При оцінці індексу часу гіпертензії залежно від маси тіла виявлено, що в пацієнтів із групи з АГ з НормМТ як удень, так і вночі реєструвався лабільний характер систолічної та діастолічної гіпертензії. У юнаків з АГ і надлишковою масою тіла (НМТ) у денний час показники часу гіпертензії знаходились у межах норми, а вночі відбувалось підвищення до лабільних значень, така сама тенденція була характерною і для підлітків з АГ та ожирінням. Аналіз морфофункціональних характеристик серця в підлітків з АГ і НМТ встановив достовірне потовщення міокарда лівого шлуночка (ЛШ), як задньої стінки, так і міжшлуночкової перегородки, істотне збільшення діаметра аорти. Порожнини ЛШ, правого шлуночка (ПШ) і передсердя також були розширеними у порівнянні з аналогічними розмірами юнаків контрольної групи та підлітків з АГ і НормМТ. У юнаків з АГ та ожирінням були ще більшими розміри ЛШ і ПШ, кореня аорти, а також найбільшим показник індексу маси міокарда ЛШ. У процесі вивчення показників загальної гемодинаміки у юнаків з АГ залежно від маси тіла виявлено тенденції до формування гіпокінетичного варіанта гемодинаміки за рахунок зниження хвилинного об'єму та підвищення загального судинного опору як у пацієнтів з АГ і НМТ, так і в підлітків з АГ й ожирінням. Під час вивчення ліпідного спектра крові в юнаків з АГ встановлено, що рівень загального холестерину, тригліцеридів і коефіцієнт атерогенності в підлітків з АГ і НМТ, а також ожирінням суттєво зростав у порівнянні зі значеннями групи контролю та юнаків з АГ і НормМТ. А показники холестерину ліпопротеїдів високої щільності були істотно зниженими. У цих же групах підлітків встановлено підвищення рівня імунореактивного інсуліну, до того ж його рівень збільшувався зі зростанням маси тіла. Інсулінорезистетнність різного ступеня виявлялась значно частіше у підлітків із НМТ та ожирінням і значно рідше - у підлітків з АГ і НормМТ. У пацієнтів з АГ з НормМТ і НМТ середні значення урикемії достовірно не відрізнялись, але в юнаків з АГ й ожирінням показники були достовірно вищими у порівнянні з такими в осіб з АГ й НМТ. Вважають, що порушення метаболізму пуринів, вуглеводів і ліпідного спектра крові як в осіб з АГ, так і з АГ та ожирінням необхідно розглядати з позицій формування дисфункції ендотелію. Процент приросту діаметра артерії після реактивної гіперемії в підлітків з АГ і НормМТ досяг 14,2 %, що відповідає нормальним значенням, але в 40,9 % підлітків цей показник був нижчим за 10 %. Під час проведення проби з нітрогліцерином встановлено, що діаметр плечової артерії через 5 хв після його прийому в групі з АГ й НормМТ становив 0,52 см, що відповідало 23,8 % приросту, у пацієнтів з АГ і НМТ - 0,50 см, тобто 11,1 % приросту від вихідних значень, а у юнаків з АГ і ожирінням - 0,52 см, що становило лише 15,5 % приросту. Крім того, через 10 хв після проби з нітрогліцерином у пацієнтів з АГ і НМТ продовжувався приріст діаметра плечової артерії на відміну від юнаків з АГ і НормМТ і з АГ та ожирінням, у яких відбувалось зменшення діаметра плечової артерії, що є нормальною реакцією на виведення нітрогліцерину з кровообігу. Таким чином, у підлітків з АГ за підвищення ІМТ збільшується частота та глибина ендотеліальної дисфункції (у пробах ендотелійзалежної та ендотелійнезалежної вазодилатації), що тісно корелює з порушеннями в ліпідному спектрі крові, вуглеводному та пуриновому обміні. Виділено компоненти, що є найбільш значущими у формуванні ендотеліальної дисфункції у підлітків з АГ і НМТ та ожирінням, а саме порушення метаболізму ліпідів, пуринів та інсулінорезистентність.

Мета дослідження - виявлення ознак формування діастолічної дисфункції лівого шлуночка (ЛШ) серця у підлітків із окремими формами патології міокарда. Залежно від співвідношення максимальних швидкостей раннього і пізнього діастолічного наповнення ЛШ встановлено 3 типи порушень діастолічної функції. У групі підлітків із порушеннями серцевого ритму найчастіше реєстрували тип псевдонормалізації та рестриктивний тип діастолічної дисфункції, в осіб із диспластичною кардіоміопатією відзначено поступовий перехід від типу уповільненої релаксації до рестриктивного типу зі збільшенням діаметра лівого передсердя та підвищенням тиску в лівих відділах серця. В осіб із артеріальною гіпертензією формувалася не лише діастолічна, але й систолічна дисфункція міокарда з гіпертензивним ремоделюванням його порожнин.

Мета роботи - вивчення головних компонентів формування порушеного діастолічного наповнення лівого шлуночка в підлітків із патологією міокарда. Обстежено 110 підлітків із патологією міокарда віком 13 - 18 років, серед яких 40 - із порушенням ритму серця, 40 - із диспластичною кардіоміопатією, 30 - із первинною артеріальною гіпертензією. Морфофункціональні параметри серця вивчалися за допомогою ультразвукового дослідження за стандартною методикою. Функцію діастоли лівого шлуночка вивчали в імпульсному допплерівському режимі з картируванням трансмітрального потоку з верхівкового доступу чотирикамерного серця. Для адекватної оцінки діастолічної функції лівого шлуночка і визначення найбільш ранніх її порушень підліткам проводилася проба з ізометричним навантаженням. На підставі одержаних результатів підлітки були розподілені за показником співвідношення Е/А. З метою виявлення прихованих загальних факторів, що пояснюють зв'язок між показниками, застосовано факторний аналіз, а саме метод головних компонент. Усі статистичні процедури проводили з використанням пакетів прикладних програм Statgrafics Centurion. На початкових етапах становлення діастолічної дисфункції міокарда лівого шлуночка серця в підлітків значну роль відіграє низка факторів, що можна умовно позначити як геометричний, функціональний та нейрогуморальний фактори, які включаються послідовно в патологічний процес. Так, при формуванні 1-го типу діастолічної дисфункції лівого шлуночка на першому місці знаходиться нейрогуморальний фактор, а саме активація симпатоадреналової системи, далі в патологічний процес залучається периферичний судинний тонус та, як наслідок, геометричний фактор - зміна розмірів лівого передсердя. При формуванні 2-го типу діастолічної дисфункції лівого шлуночка в процес послідовно залучається ренін-ангіотензинова система, а саме ренін, функціональний фактор представлено показниками загального периферичного судинного опору та хвилинного об'єму, а геометричний складається з діаметра лівого передсердя та кінцево-діастолічного розміру лівого шлуночка. Формування 3-го типу діастолічної дисфункції лівого шлуночка відбувається під впливом таких складових нейрогуморальної системи, як ренін та ангіотензин II, потім послідовно в процес залучаються периферичний судинний тонус та геометричний фактор у вигляді показників діаметра лівого передсердя та кінцево-діастолічного розміру лівого шлуночка. Отже, на початкових етапах становлення діастолічної дисфункції лівого шлуночка в підлітків із патологією міокарда значну роль відіграють симпатоадреналова система, периферичний судинний тонус та функція лівого передсердя, а далі послідовно підключається ренін-ангіотензинова система, що викликає підвищення жорсткості міокарда та, як наслідок, включення в патологічний процес не тільки лівого передсердя, але й структури (кінцево-діастолічний об'єм) і функції лівого шлуночка серця (ударний об'єм).

Мета роботи - оцінка стану соматичного та психічного здоров'я дітей шкільного віку із зони військових дій на сході України. Проведено клініко-інструментальне обстеження 286 дітей віком 7 - 18 років, із них 209 - із зони антитерористичної операції та 77 дітей-переселенців із Донецької та Луганської областей. Групу порівняння становили 672 дитини того ж віку з Харківської обл. та м. Харків. Для визначення особливостей порушень щодо психічного здоров'я у дітей проводилося клініко-психопатологічне дослідження з заповненням спеціальної анкети. Виявлено, що більшість дітей із зони військових дій на сході України і переселенців мали соматичні та психосоматичні скарги. Одержано дані щодо поліморфізму клінічних симптомів стосовно психопатологічних розладів у даного контингенту із переважанням у клінічній структурі астенії, емоційної лабільності, напруження, підвищеної розумової та фізичної втомлюваності, періодичного головного болю, запаморочень. Висновки: визначено, що за частотою щодо більшості нозологічних форм стосовно соматичної та психіатричної патології відмінності між досліджуваною групою та популяційним контролем відсутні. Одним із пріоритетних напрямків збереження й укріплення здоров'я дітей за наявності воєнно-конфліктних ситуацій на сході України є необхідність розробки й активного впровадження у практику психопрофілактичних заходів щодо розладів адаптації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.13

Рубрики:

Хвороби міокарду у дітей

Шифр НБУВ: Ж25721 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дослідження присвячено вивченню багатокомпонентних молекулярних рідинних розчинів з неоднорідним просторовим розподілом концентрації компонент системи. Описано за допомогою теорії нелінійної дифузії процеси перенесення речовини у бінарних рідинних системах за умов протікання квазіхімічних реакцій. Встановлено залежність дифузії в таких системах від процесів комплексоутворення, а опису дифузії - від моделі рідинних систем. Досліджено структурний склад розчину за умов застосування комплексно-асоціативної моделі рідини й отримано кількісні характеристики хімічних реакцій, виходячи лише з аналізу особливостей дифузії. Аналітично знайдено вираз для ефективного коефіцієнта взаємодифузії для бінарного рідинного розчину з урахуванням квазіхімічних реакцій. Перевірено можливість його застосування для великої кількості рідинних систем. Запропоновано методику визначення парціальних коефіцієнтів нелінійної взаємодифузії. Описано явище дифузії в трикомпонентній системі за допомогою дослідження умов застосування найпростішого типу комплексу, до складу якого входять лише по одній молекулі речовини та розчинника. Розроблено метод візуалізації дифузійного процесу з урахуванням обміну позиціями між молекулами та відповідне програмне забезпечення. Продемонстровано динаміку розмивання первісно різкої межі між двома різними рідинами, виникнення флуктуацій просторового розподілу концентрації частинок.