Досліджено різні алгоритми навчання нейромереж Кохонена на ефективність розв'язання практичної задачі. Розглянуто методику підбору параметрів, що забезпечує високі результати у разі використання даної нейромережі для розв'язання задачі прийняття рішень.

Запропоновано загальний підхід до моделювання інформаційного об'єкта та принципи побудови системи прийняття рішень у випадку прогнозування спрацювання захистів на електростанціях. Побудовано алгоритми попереднього аналізу потоків інформації з метою конструювання нейромережі для прийняття рішень.

Розв'язано задачу побудови класифікатора елементів зображення за допомогою багатошарової нейронної мережі на відеозображеннях реального часу. Побудовано модифікацію алгоритму навчання зі зворотним поширенням похибки. Запропоновано новий метод визначення еталона та навчальних прикладів.

Запропоновано новий метод встановлення міри подібності елементів зображень та застосовано його для класифікації елементів української жестової мови.

Описано теорію наближених множин і методику використання цього підходу для пошуку правил у таблицях даних. Ці правила утворюють класифікатор, за допомогою якого можна класифікувати нові приклади. Описано використання ROC-кривої та коефіцієнта успішності для оцінювання якості таких класифікаторів.

Розкрито методику використання наближених множин для пошуку правил у таблицях даних. Ці правила утворюють класифікатор, який може класифікувати нові приклади. Здійснено оцінювання якості такого класифікатора за допомогою ROC-кривої та коефіцієнта успішності. Наведено результати аналізу таблиці медичних даних та результати класифікації нових прикладів, одержані за допомогою системи Rosetta.

Проведено дослідження, яке спрямовано на пошук параметрів методів розпізнавання зображень реального часу для ідентифікації елементів мови жестів. Метою досліджень є створення програмно-комп'ютерної системи для навчання мові жестів людей, які втратили слух.

Результати психологічного тестування, які є предметом дослідження, використовують для прийняття рішень щодо допуску фахівців до роботи операторами енергетичних мереж. Дані такого тестування містять багато різних показників, які перебувають між собою у складній залежності. Наведено результати дослідження, здійсненого з метою встановлення загальних закономірностей, які потрібно враховувати у разі прийняття рішення про допуск.

Дослідженно жестову мову, якою спілкуються люди з пониженим слухом. Створено комп'ютерну систему для спілкування з такою категорією людей. Розглянуто два різновиди мови - дактиль, жести якого зображають букви алфавіту та цифри, та повну жестову мову. Порівняно різні способи виділення ознак жесту. Запропоновано підхід до виділення ознак жесту введенням еталона. Досліджено ефективність побудованих алгоритмів для розпізнавання жесту в реальному часі. Запропонований підхід реалізовано у вигляді прототипу тренажера для навчання мови жестів.

Висвітлено сучасні підходи до розробки інтелектуальних систем прийняття рішень, що базуються на використанні онтологій предметних областей і онтологій задач. Розглянуто особливості створення систем із застосуванням технологій опрацювання знань на основі онтологій. Описано методи та засоби наповнення баз знань і їх адаптації до розв'язання прикладних задач відповідною інтелектуальною системою. Запропоновано методи побудови інтелектуальних систем з використанням прецедентів, що базуються на онтології предметної області. Розкрито можливості використання систем, побудованих на онтологіях, що розвиваються, для інформаційного та когнітивного супроводу наукових досліджень. Увагу приділено розробці інструментальних засобів, які дозволяють формувати й інтегрувати описи музейних колекцій як бази знань.

Освещены современные подходы к разработке интеллектуальных систем принятия решений, базирующихся на применении онтологий предметных областей и онтологий задач. Рассмотрены особенности создания систем с использованием технологий обработки знаний на основе онтологий. Описаны методы и средства наполнения баз знаний и их адаптации к решению прикладных задач соответствующей ителлектуальной системой. Предложены методы построения интеллектуальных систем с использованием прецедентов, базирующихся на онтологии предметной области. Раскрыты возможности применения систем, построенных на развивающихся онтологиях для информационного и когнитивного сопровождения научных исследований. Уделено внимание разработке инструментальных средств, позволяющих формировать и интегрировать описания музейных коллекций как базы знаний.

Вперше розроблено узагальнену математичну модель процесу аналізу даних, що дозволило використати її як основу для поширення досліджень з виявлення залежностей в об'єктах на конкретні предметні області. Запропоновано явне формулювання невизначеності та надлишковості даних у складі процесу аналізу, щодозволило застосовувати універсальні процедури їх виявлення, оцінювання й усунення. Вперше проблема забезпечення безпеки функціонування складної технічної системи сформульована та досліджена як модель процесу аналізу даних. Удосконалено формальний опис моделі онтології предметної області та введено її у модель процесу аналізу даних, що дозволило зменшувати надлишковість даних з урахуванням суб'єктивного впливу на вибір об'єктів та їх опис.

На основі методологій штучного інтелекту розглянуто теоретичні та практичні аспекти розроблення математичного та програмного забезпечення комп'ютеризованої системи ідентифікації жестів української жестової мови. Для вирішення цієї проблеми розглянуто широке коло питань, які стосуються моделювання струкутурованих і неструктурованих даних, зокрема, на основі карт Кохонена. Проаналізовано існуючі та запропоновано власні оригінальні підходи, які мають більшу ефективність і дали змогу розробити відповідне програмне забезпечення. Детально описано систему розпізнавання жестової мови.

На основі методологій штучного інтелекту розглянуто теоретичні та практичні аспекти розробки математичного та програмного забезпечення комп'ютеризованої системи ідентифікації жестів українськової жестової мови, наведено загальні концепції моделювання даних. Висвітлено питання моделювання структурованих і неструктурованих даних. Охарактеризовано різноманітні моделі жесту, базовані на марковських моделях, моделях деформації та індуктивних моделях даних. Значну увагу приділено програмному забезпеченню тренажера мови жестів та моделювання даних, акцентовано на системі розпізнавання жестової мови. Проаналізовано існуючі та запропоновано оригінальні авторські підходи, які мають більшу ефективність і дали змогу розробити відповідне програмне забезпечення.

Розглянуто проблему розпізнавання артикуляції на зображенні обличчя. Запропоновано метод розпізнавання артикуляції, який базується на методі активної моделі форми ASM. Метод протестовано на відеозображеннях української жестової мови та на базі облич "BioID".

Розглянуто задачу визначення положення тіла людини з відеопотоку для програмного забезпечення "Тренажера української жестової мови". Досліджено алгоритми побудови полігональної моделі для розв'язання цієї задачі.

Розглянуто проблему розпізнавання артикуляції у відеопотоці. Запропоновано метод розпізнавання артикуляції та його комп'ютерну реалізацію. Метод протестовано на відеозаписах промовляння слів і на зображеннях облич.

Розглянуто питання специфіки навчання осіб з особливими потребами. В цьому випадку традиційні навчальні технології замінюються на дистанційні, що зумовлює використання сучасних інтерактивних інформаційних технологій навчання. Вибір оптимального навчального маршруту для осіб з особливими потребами залежить від їх індивідуальних особливостей і вимагає для кожного конкретного випадку розроблення своїх програмних інструментів.

Розглянуто проблему розпізнавання артикуляції на відеозаписах із мовленням. Запропоновано багатокроковий метод розпізнавання, що базується на нормалізації зображення обличчя, методі активної моделі форми ASM і методі найменших квадратів. Метод протестовано на відеозаписах промовляння слів та на основі облич.

Описано інформаційну систему "Імуноскрин 2.0", призначену для централізованого збирання і зберігання медичних даних у галузі імунології. Надано основні принципи проектування та розроблення системи. У системі використано спеціальну OWL-онтологію для структурування даних, автоматизації введення інформації та створення звітів.

Побудовано модифікації методів мінімізації функцій багатьох змінних. Введення параметрів та додаткової інформації про властивості функції дозволяє адаптувати процес обчислень. Доведено умови збіжності та одержано оцінки швидкості.