Висвітлено теоретичні та методичні засади підготовки вчителя трудового навчання, проблеми та перспективи вдосконалення трудового навчання учнів загальноосвітніх шкіл. Розглянуто питання модернізації змісту трудового навчання в сільській загальноосвітній школі. Проаналізовано становлення системи ступеневої підготовки вчителів трудового навчання та технологій виробництва, інтегративні шляхи формування їх професійної майстерності та розвитку професійних здібностей. Розкрито педагогічні основи розвитку особистості студентів на базі народної художньої творчості, засади довузівської дизайнерської освіти.

Освещены теоретические и методические основы подготовки учителей трудового обучения, проблемы и перспективы усовершенствования трудового обучения учеников общеобразовательных школ. Рассмотрены вопросы модернизации содержания трудового обучения в сельской общеобразовательной школе. Проанализированы становление системы ступенчатой подготовки учителей трудового обучения и технологий производства, интегративные пути формирования их профессионального мастерства и развития профессиональных способностей. Раскрыты педагогические основы развития личности студентов на основе народного художественного творчества, а также основы довузовского дизайнерского образования.

Розглянуто модель дискретного каналу, яка описує ймовірність появи в кодовій комбінації хоча б однієї помилки через імовірність помилкового прийому одного елемента та коефіцієнт групування (КГ). Проаналізовано модель дискретного каналу для випадку каналу з незалежними помилками. Одержано аналітичний вираз, що описує КГ помилок через середню кратність помилки в спотворених кодових комбінаціях. Показано, що в каналах з незалежними помилками КГ не дорівнює нулю. Визначено умови, за яких його величина може вважатися близькою до нуля.

Известно, что хронология событий социально-политической истории, например, Милета базируется на датировке лапидарных надписей, выполненных на основе синхронизации (т. е привязки к современному летоисчислению) милетского эпонимного календаря; при этом хронологическим репером для синхронизации стал известный факт исполнения должности эпонима в 333 г. до н. э. Александром Македонским. Изложены результаты исследования по решению аналогичной задачи (в первом приближении) для Ольвии Понтийской IV - I вв. до н. э. Базовым документом принят каталог эпонимов-жрецов храма Аполлона (IOSPE 201), диахронный характер которого в последние десятилетия признан ведущими учеными. Решение задачи синхронизации ольвийского эпонимного летоисчисления возможно на основе просопографических исследований. Выполнен комплексный анализ (с позиций математики и хронографии, генеалогии и просопографии) каталога IOSPE 201 и 75-ти персонифицированных надписей догетской Ольвии. На основе исследований ученых приняты условные диапазоны начала и окончания ведения каталога и ряд хронологических реперов: год Клеомброта Пантаклова, а также "год Аполлона". Представив каталог IOSPE 201 в виде математической модели-матрицы, появилась возможность в первом приближении связать ольвийское эпонимное и современное летоисчисление на основе математической задачи линейного программирования.

Почти два века не прекращается дискуссия относительно хронологии выдающегося лапидарного памятника античности - ольвийского декрета в честь Протогена Гиеросонтова (IOSPE, I2, № 32). Более того, раздаются голоса, что датировка этого документа, вероятно, никогда не будет уточнена. Тем временем, инструментарий археологической науки пополняется; в частности, на основании синхронизации (в первом приближении) эпонимного календаря Ольвии (IOSPE, I2, № 201) созданы основы ольвийской родовой просопографии IV - I вв. до н. э., а традиционные методы датировки лапидарных надписей (палеографический, языковый, формульный) дополнил просопографический, по которому датировка надписей выполняется на базе хронологии персонажей этих надписей и/или их родственников (предков, современников, потомков). Таким образом, целью этой статьи было изучение хронологии декрета в честь Протогена на базе предлагаемого метода. Фрагментированный эпонимный календарь Ольвии содержит информацию о предках и потомках Протогена и других персонажей декрета - архонта Демокона, жрецов Плистарха и Геродора, гражданина Аристократа. Более того, в календаре в качестве эпонима 294 г. до н. э. представлен и один из персонажей декрета, отец Протогена, Гиеросонт. На основе расчетов хронологии активной деятельности персонажей построена модель событий декрета. События декрета, которые происходили во второй - начале третьей четверти III в. до н. э., сопоставлены с текущей внутриполитической ситуацией в городе - конфликтом могущественных кланов Дионисиев - Леократидов - Евресибиадов с Аристократидами, победой Аристократидов и их последующим поражением.

Уперше в антикознавстві запропоновано універсальні теоретичні основи синхронізації, реконструкції й інструментарій дослідження стародавніх епонімних календарів, які перебувають у фрагментарному стані та позбавлені хронологічних реперів. Проаналізовано комплексні практичні розвідки, на основі яких досягнуто синхронізацію та реконструкцію календаря Ольвійського полісу. Здійснено перегляд з єдиних хронологічних і просопографічних позицій традиційних абсолютних та відносних датувань сотень лапідарних написів, монет, графіті, керамічних клейм, магічних написів Ольвійського полісу. З'ясовано побудову основ просопографії політичної та культової еліти Ольвії Понтійської. Виявлено нові факти суспільно-політичної історії Ольвійського полісу, у тому числі й кланової боротьби.

Стратегічний розвиток більшості великих підприємств, а також успішних виробництв середнього і малого бізнесу орієнтований на розширення ринків збуту за межі національної економіки. Сформована авторами логіка дослідження грунтується на поєднанні кількісних та якісних методів аналізу, які забезпечують можливість виявити тенденції в реалізації експортних стратегій, виділити кластери ринків за ціновими ознаками та оцінити наслідки реалізації експортних стратегій українських компаній. Конкурентне середовище глобальних ринків змінюється в просторі та часі. Обгрунтовано, що розробка маркетингових експортних стратегій компаній має базуватися на аналізі галузевих ринків з урахуванням основних конкурентів - як країн, так і компаній. Застосовано метод розрахунку коефіцієнтів участі країни у світовому ринку імпортних товарів за галузевою ознакою. Проаналізовано абсолютні та відносні показники, які в поєднанні дають цілісну картину поточного стану реалізації експортного потенціалу України, а також вихідні дані для подальших дій у напрямку підвищення ефективності процесу інтернаціоналізації бізнесу. Загальна ефективність розвитку компанії, зокрема якість функціонування всіх систем, які задіяні в експорті, значною мірою залежить від якості менеджменту, що обумовлює потребу в упровадженні окремих заходів організаційно-економічного забезпечення у сфері персоналу, фінансів, виробництва та продажів на підприємстві. Окреслено проблеми, що значною мірою впливають на конкурентоспроможність українського експорту. Водночас виявлено значне відставання від світових тенденцій у сфері експорту високотехнологічних товарів та послуг, що призводить до низької рентабельності експортної діяльності загалом. Проведено аналіз структурних зрушень в експортній діяльності підприємств України, виявлено види цінових стратегій у практиці просування на нові ринки. Практика ведення експортної діяльності показує, що компанії використовують різні експортні маркетингові стратегії в розвинутих країнах і тих, що розвиваються. Одержані результати дослідження доцільно використовувати представникам українського бізнесу для аналізу, усунення недоліків і диспропорцій, а також розробки нових бізнес-моделей експортної діяльності. Сформовано рекомендації щодо вдосконалення експортних стратегій в умовах цифровізації ринків. Перспективою майбутніх досліджень є пошук можливих шляхів підвищення технологічності українського експорту та, як наслідок, зростання конкурентоспроможності національної економіки.

Комплексно проаналізовано актуальні проблеми розвитку глобальної економіки в умовах кризи 2020 р. і процеси трансформації міжнародного бізнесу на засадах цифрових технологій. Розкрито сутність глобальних викликів і можливі сценарії постковідного розвитку національних економік. Значну увагу приділено аналізу структурних змін в управлінні приватним капіталом та інструментам прогнозування домінуючих тенденцій на міжнародних фінансових ринках. Висвітлено сучасні парадигми управління інноваційною діяльністю міжнародних бізнес-структур в умовах глобальної конкуренції та науково-технічні тренди світового високотехнологічного сектору економіки. Розглянуто еволюцію розвитку корпоративної соціальної відповідальності бізнесу в контексті нових ціннісних парадигм. Визначено сучасні тенденції трансформації людського капіталу в умовах глобальної цифровізації та їх вплив на розвиток вищої освіти. Обґрунтовано сутність комерціалізації інноваційних проєктів у кластерній політиці регіонів і застосування сучасного інструментарію менеджменту в операційній та експортній діяльності компаній.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.445.22

Рубрики:

Операції на шлунку і дванадцятипалій кишці

Шифр НБУВ: Ж24977 Пошук видання у каталогах НБУВ