Наведено новий легенево-феморальний індекс, розроблений для поліпшення пренатальної діагностики гіпоплазії легенів у плода під час скринінгового ультразвукового дослідження. Описано методику обчислення індексу, наведено нормативні показники 5-го, 50-го і 95-го процентилей для різних термінів вагітності, обгрунтовано значення порогових показників.

Проаналізовано частоту і структуру вироджених вад розвитку (ВВР) легенів, грудної клітки та діафрагми плода, діагностованих у вагітних високого ризику, скерованих до відділення медицини плода ДУ "ІПАГ НАМН України" за 11 років. У відділенні медицини плода ДУ "ІПАГ НАМН України" за 2001 - 2011 рр. обстежено 34 787 вагітних жінок із групи високого ризику. Усього проведено 24 119 (69,3 %) первинних поглиблених ультразвукових досліджень (УЗД), а ВВР діагностовано у 3 329 (13,8 %) випадках. За показаннями визначено каріотип плода. УЗД проведено із використанням УЗ-сканерів HDI 4000 та ACCUVIX V20EX-EXP. Оцінку структури та частоти патології за допомогою пренатального УЗД здійснено на основі аналізу реєстру згідно з Міжнародною Європейською програмою EUROCAT, з використанням загальної методології та 5-значного кодування вад розвитку ICD/BPA9. Встановлено, що частка ВВР легенів, грудної клітки та діафрагми становила 5,9 %. Провідні місця у структурі зазначеної патології посіли вроджена діафрагмальна кила (ВДК) - 67,0 %, кістозно-аденоматозні вади розвитку легенів (КАВРЛ) - 20,3 %. Загальна частка бронхогенних кіст, секвестрації легенів, гідротораксу, пухлин і кіст заднього межистіння дорівнювала 12,7 %. ВДК в 34,8 % випадків поєднувалась з іншою вродженою та спадковою патологією; найчастіше спостережено лівобічний дефект діафрагми. У разі КАВРЛ найчастіше (в 42,5 %) пренатально діагностовано III тип патології. Висновки: переважна більшість ВВР легенів, грудної клітки та діафрагми належить до групи вад, що коригуються, але супроводжуються інвалідністю. Прогноз за такої патології неоднозначний, потребує ретельного обстеження плода і новонародженого.

Обгрунтовано важливість проведення стандартизованого вимірювання легень і грудної клітки під час розширеної біометрії плода під час експертного ультразвукового дослідження. Описано методику вимірювання легень і грудної клітки плода, наведено нормативні показники 5-го, 50-го і 95-го процентилей цих розмірів у різні терміни вагітності.

Надано методологію визначення об'єму легенів плода під час тривимірного ультразвукового дослідження та нормативні показники для різних термінів вагітності.

Мета роботи - розробити методику діагностики й оцінки ступеня гіпоплазії легень у плода під час двовимірного ультразвукового дослідження. Ультразвукове дослідження проведено за допомогою діагностичного сканеру ACCUVIX V20EX-EXP. Вимірювання легень проведено в 300 плодів у терміни 12 - 37 тиж вагітності за умови нормального перебігу вагітності, нормального розвитку та відповідності розмірів гестаційному терміну. Патологічний розвиток виявлено у 12 плодів із лівобічною кістозно-аденоматозною вадою розвитку легень та у 21 плода з ізольованою лівобічною вродженою діафрагмальною килою. Вимірювання проведено за поперечного сканування грудної клітки на рівні клапанів серця (чотирикамерний зріз серця): визначено площу легень за методикою обведення їх контурів безперервною лінією (manual tracing). У плодів проаналізовано показники площі легені, контр-латеральної до сторони ураження. Оцінка розмірів контр-латеральної легені у плодів із кістозно-аденоматозною вадою розвитку легень показала, що гіпоплазія середнього ступеня була в 33,30 % випадків, у решти плодів спостерігалась гіпоплазія легкого ступеня (50,00 %) або нормальні розміри контр-латеральної легені; у разі лівобічної вродженої діафрагмальної килі відмічено більш виражене ураження контр-латеральної легені - тяжку гіпоплазію в 9,52 % і середньої тяжкості - в 57,14 % випадків. Висновки: відношення виміряної площі легені плода до нормативного показника не залежить від інших розмірів плода та терміну вагітності, тому запропоноване відношення може бути використане для визначення ступеня гіпоплазії легень за різноманітної патології, що супроводжується змінами основних розмірів плода. Використання наведеного методу надасть змогу під час експертного двовимірного УЗД покращити діагностику гіпоплазії легень у плода та визначити її ступінь, що надасть змогу оцінити прогноз життєздатності плода під час розробки тактики ведення вагітності та плану надання спеціалізованої допомоги новонародженому, а також удосконалити уніфіковану оцінку та наукову обробку даних пацієнтів, обстежених у різні терміни вагітності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.412 + Р716.226.412

Рубрики:

Хвороби системи дихання у вагітних

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено та впроваджено інноваційні способи пренатальної діагностики, ведення вагітності і пологів при вроджених вадах розвитку (ВВР) легень, грудної клітки (ГК) та вродженій діафрагмальній килі (ВДК) у плода для зниження смертності, захворюваності та інвалідності при цій патології. Визначено фактори ризику, особливості перебігу вагітності, пологів та стан новонароджених у жінок з пренатально діагностованими ВВР легень, ГК та ВДК у плода. Розроблено та запатентовано пренатальні ультразвукові способи оцінки стану легень плода - спосіб визначення відповідності розмірів легень терміну вагітності на основі легенево-феморального індексу (ЛФІ) та спосіб визначення ступеня гіпоплазії легень плода. Уперше розроблено та впроваджено робочі класифікації для оцінки гіпоплазії легень плода на основі аналізу даних біометрії легень та розрахунку індексів відповідності терміну гестації при ВДК. Отримано гестаційні нормограми розмірів легень плода без вроджених вад на кожний тиждень фізіологічної вагітності з 12 до 37 тижня. Визначено нові УЗ-критерії нормального та патологічного розвитку легень, характеристики УЗ-візуалізації при ВВР легень, грудної клітки та ВДК, а також особливості змін УЗ-картини в динаміці вагітності. З метою оптимізації організаційних заходів уперше обгрунтовано та запропоновано розподіл плодів з ВВР легень, ГК та ВДК як пацієнтів у робочі групи на основі пренатальної диспансеризації відповідно до тяжкості ураження для диференційованого ведення вагітності, пологів та своєчасної спеціалізованої допомоги новонародженим. Доведено ефективність пренатальних мультидисциплінарних консиліумів за наявності у плодів ВВР легень, грудної клітки та ВДК. Проведено порівняльний аналіз результатів проспективних та ретроспективних досліджень.