Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*669.13 + Е522.912.16

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано спосіб природного вегетативного розмноження сукулентної рослини - Cissus tuberosa Moc. et Sesse ex DC. (Vitaceae) і наведено результати анатомо-морфологічних досліджень стебел цієї рослини при підготовці до посушливого періоду.

Наведено оригінальні дані щодо анатомічної будови однорічних пагонів 8 видів магнолій (листопадні, вічнозелений та напівлистопадний) різного географічного походження. Виявлені відмінності в анатомічній будові є не тільки таксономічними, а і екофізіологічними характеристиками.

Надано порівняльну характеристику анатомо-морфологічної будови листків і проаналізовано кореляційні зв'язки між морфометричними та кількісними їх показниками у 9 видів рослин роду Agave L., з двох підродів: підрід Littaea (Agave attenuata, A. filifera, A. geminiflora, A. mitis) та підрід Agave (A. americana, A. fourcroydes, A. sisalana, A. vivipara, A. stricta). У межах роду виявлено кілька типів епідермальних клітин: з тонкою кутикулою та кутикулярними папілами в A. attenuata, A. mitis і A. sisalana; клітини епідерми келихоподібної форми в A. geminiflora, A. fourcroydes та A. filifera; зовнішня клітинна стінка куполоподібної форми з товстою кутикулою в A. americana, A. stricta, A. vivipara. Будова зовнішньої епідермальної стінки може слугувати додатковим таксономічним критерієм, що відрізняє A. sisalana від A. americana та A. vivipara. Вперше було виявлено негативну кореляцію між шириною продихів і розмірами листка, та позитивну - між шириною продихів, кількістю листків у розетці та ступенем лігніфікації флоеми. Розглянуті морфологічні й анатомічні показники листків не можуть використовуватись як діагностичні ознаки певного підроду.

Мікроскопічним методом вивчено анатомічну будову листа та перикарпії Juglans regia L.,які є сировиною для одержання гомеопатичної матричної настойки. Визначено основні діагностичні ознаки листа та перикарпії Juglans regia L. як важливі показники стандартизації гомеопатичної лікарської сировини.

Микроскопическим методом изучено анатомическое строение листа и перикарпа Juglans regia L., являющихся сырьем для получения гомеопатической матричной настойки. Определены основные диагностические признаки листа и перикарпа Juglans regia L. как важные показатели стандартизации гомеопатического лекарственного сырья.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.924.1 Cac*801.1

Рубрики:

Cariophyllales

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено рослини Nymphaea alba L., Nuphar lutea (L.) Sm. та N. pumila (Timm) DC за умов відкритого та захищеного грунту Ботанічного саду ім. акад. О. В. Фоміна. Узагальнено особливості анатомічної будови надводних та плаваючих листків у трьох видів рослин за умов захищеного та відкритого грунту. Виявлено, що пристосування до умов середовища у різних видів мають свої відмінності.

Досліджено анатомічну будову черешків восьми видів роду Spiraea, з яких 7 є видами природної флори України та S. chamaedryfolia є видом, що культивується. Встановлено, що для діагностики видів можна використовувати такі анатомічні ознаки, як: форма черешка на поперечному зрізі, наявність, локалізація та форма трихом, товщина кутикули на зовнішній клітинній стінці епідерми черешка, особливості будови провідної системи. Доведено, що морфологічно добре окреслені види S. hypericifolia, S. crenata, S. chamaedryfolia суттєво відрізняються також анатомічними особливостями структури черешка. Наявність відмінностей у внутрішній будові черешків близьких видів S. media та S. polonica є одним з додаткових аргументів їх таксономічної відокремленості, тоді як відсутність таких ознак у морфологічно близьких S. ulmifolia та S. chamaedryfolia надає підстави сумніватися у видовому статусі S. ulmifolia.

Проведено анатомічні дослідження вегетативних органів цитоплазматичного гібрида, який містить ядро Brassica napus та хлоропласти Lesquerellа fendleri, у порівнянні з батьківськими формами. В дослідженнях використовували рослини, вирощені in vitro. Встановлено, що анатомічна будова цибрида є подібною до ріпака. Виявлено аномальні зміни в будові покривної, паренхімної та провідної тканин листка, черешка, стебла та кореня цибрида. Виникнення анатомічних порушень можна пояснити ядерно-цитоплазматичною несумісністю двох видів, що є однією з основних причин низької адаптивної здатності цибрида до умов in vivo і проявляється за експресії чужинних хлоропластних генів віддаленого виду.

Увагу приділено теоретичним і прикладним аспектам інтродукції рослин, проблемам збереження біорізноманітності in situ й ex situ в ботанічних садах і дендропарках в умовах кліматичних змін, анатомо-морфологічним і фізіолого-біохімічним дослідженням рослин, а також розробці біотехнологічних методів розмноження in vitro. Розглянуто сучасні проблеми менеджменту ботанічних садів і дендропарків, питання використання наукових, музейних і гербарних колекцій в освітянських і природоохоронних дослідженнях. Висвітлено еколого-біологічні особливості Veronica prostrata L. і перспективи її використання в умовах Правобережного Степового Придніпров'я. Подано інформацію щодо відтворення популяцій рідкісних видів рослин Кременецьких гір шляхом реінтродукції. Досліджено біоекологічні та біоморфологічні особливості комахоїдних рослин роду Pinguicula L. із колекції Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна. Проаналізовано терморегулюючу здатність листопадних представників родини Magnoliaceae Juss. у формуванні мікроклімату урболандшафту.

Одним із представників сукулентної флори острова Мадагаскар у колекції тропічних та субтропічних рослин Ботанічного саду ім. акад. О. В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка є Uncarina roeoesliana Rauh (Pedaliaceae). Рослина була описана наприкінці ХХ ст., а в колекції ботанічного саду перші екземпляри з'явились у 2005 р. Представники цього виду поширені у південно-західній частині острова в суворих аридних умовах. Рослини цього роду є ентомофільними та перехреснозапильними. Фенологічні спостереження показали, що рослини Uncarina roeoesliana вступають до генеративного періоду вже у віці 2 - 3 років. Досліджено морфологічні особливості листків, квіток, плодів і насінин Uncarina roeoesliana в умовах культивування. Показано наявність багатоклітинних залозистих трихом із чотириклітинною головкою на абаксіальному боці листків і на зовнішній поверхні оцвітини. Проведено фенологічні спостереження за цвітінням квітки та визріванням плодів. Описано морфологію квіток, що зібрані в цимоїдні суцвіття, які містяться в пазухах листків. Встановлено, що пилок у закритих пиляках є в невеликій кількості і зберігає 100 % життєздатність навіть після опадання квітки. Плід - сплюснута двогнізда коробочка, озброєна численними виростами з гачками на кінцях. Плоди визрівають упродовж майже 80 діб і містять, в наших умовах, насіння, здатне до проростання. Встановлено, що подібні морфологічні особливості квітки та характер запилення притаманні представникам родини Apocynaceae, які поширені в Південній Африці та на Мадагаскарі. Висунуто припущення, що такі пристосування пов'язані з аридним кліматом, для якого характерні високі температури та сухе повітря. Спостереження, проведені нами, дали підставу розробити методику запилення рослин цього виду в умовах інтродукції. Запропоновано послідовність дій під час штучного запилення квіток Uncarina roeoesliana.