Вперше теоретично обгрунтовано можливість підвищення точності формоутворення різьб М3 - М6 ріжуче-деформувальними мітчиками у алюмінієвих сплавах, що враховує особливості технології виготовлення їх робочої частини. Розроблено математичну модель мітчика у стані стисло-закрученого навантаження, що дозволяє визначати деформації інструменту й оцінювати їх вплив на точність обробки отворів за подовжньо-поперечного вигині осі інструменту. Вперше одержані залежності, що дозволяють розраховувати сили, які виникають в зоні контакту зубів мітчика з матеріалом заготованки, а також крутні моменти під час обробки різьб ріжуче-деформувальними мітчиками. На основі досліджень напружено-деформованого стану матеріалу заготовки та мітчиків визначено характер розподілу напружень, що виникають в оброблюваному матеріалі за формоутворення різьб М3 - М6 ріжуче-деформувальними мітчиками та надано їх кількісне оцінювання, вперше визначено максимально навантажені ділянки та допустимий крутний момент (для прогнозування поломки інструменту). Теоретично доведено й експериментально підтверджено, що пластична деформація поверхневого шару перед його зрізуванням в алюмінієвих сплавах призводить до підвищення точності профілю одержуваної різьби. На основі теоретичних узагальнень і результатів математичного моделювання й експериментальних досліджень одержано рекомендації з високоефективної обробки внутрішніх різьб М3 - М6 підвищеної точності у заготованках з алюмінієвих сплавів ріжуче-деформувальними мітчиками.

Досліджено процеси атомної енергетики, теплообміну та гідродинаміки в теплопередавальних і енергетичних пристроях. Розглянуто теплогідравлічні процеси в тепло- і парогенеруючих установках. Висвітлено сучасні технології в тепловій енергетиці. Проаналізовано проблеми теоретичної та промислової теплотехніки.

Шифр НБУВ: Ж28350 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Увагу присвячено підвищенню ефективності роботи систем автоматичного керування інерційними контурами енергоблоків ТЕС, що працюють у маневрових режимах. Розроблено паралельну двоканальну схему керування з використанням блоків нечіткої логіки в обох каналах, яка забезпечує необхідну якість керування в усьому діапазоні зміни навантаження енергоблоку. Зазначено, що в основу її роботи покладено досвід і знання операторів-технологів при керуванні процесом в ручному режимі, що дозволило отримати кращу якість перехідних процесів, при цьому зменшити кількість включень регулюючої апаратури. Удосконалено математичні моделі у вигляді функцій передачі інерційних контурів енергоблоку теплової електростанції. Для системи з двоканальним нечітким контролером запропоновано новий підхід оцінювання стійкості, який дозволяє адаптувати методи лінійної теорії автоматичного керування для нелінійної системи. Мовою ST стандарту IEC 61131-3 реалізовано алгоритм нечіткого виводу Мамдані, а також програмно реалізовано структуру двоканального нечіткого контролера. Проведено порівняння роботи розробленої системи з існуючими схемами керування, наведено показники якості функціонування. Акцентовано, що імітаційне моделювання підтвердило ефективність роботи запропонованої системи. Зазначено, що розроблена структурна схема системи керування, алгоритм роботи двоканального контролера та програмне забезпечення пройшли дослідну перевірку на Трипільській ТЕС та передані для подальшої модернізації системи регулювання теплового навантаження парового котла, що підтверджено відповідним актом впровадження.

Висвітлено актуальні проблеми атомної енергетики, ядерної захищеності та нерозповсюдження, теплообміну та гідродинаміку в теплопередаючих і енергетичних пристроях. Досліджено геплогідравлічні процеси в тепло- та парогенеруючих установках. Охарактеризовано сучасні технології в тепловій енергетиці. Розкрито проблеми теоретичної та промислової теплотехніки. Увагу приділено застосуванню штучного інтелекту в атомній енергетиці, модернізації стелажів басейну витримки відпрацьованого ядерного палива, впровадженню заборони одночасного введення позитивної реактивності двома та більше способами. Проналізовано методи визначення сейсмічної стійкості конструкцій, систем і елементів енергоблоків АЕС для цілей кваліфікації на сейсмічні впливи. Розкрито питання моделювання розповсюдження радіоактивних викидів і скидів в навколишнє середовище.

Розглянуто питання автоматизації, моделювання й аналізу теплоенергетичних процесів, програмного забезпечення інформаційних систем і мережевих комплексів, комп'ютерного еколого-економічного моніторингу та геометричного моделювання процесів і систем, інформаційних технологій та комп'ютерного моделювання. Охарактеризовано систему моніторингу температурного режиму елеватора. Проведено огляд платформ та інструментів побудови цифрових двійників. Подано інформацію про автоматизовану систему керування системи вентиляції приміщень. Розглянуто можливості використання сучасних засобів автоматизації в теплиці. Висвітлено сучасні підходи предиктивної діагностики електропривідних обертальних механізмів. Розкрито особливості моделювання динаміки теплових режимів будників із низьким споживанням енергії.