Висвітлено життєвий шлях і творчу діяльність (зокрема з організації художніх виставок) Г.Стальмащук - відомої вченої, професора, доктора мистецтвознавства, завідувачки кафедри історії та теорії мистецтва Львівської академії мистецтв. Наведено покажчики її наукових праць, зокрема, монографій, авторефератів, статей у наукових збірниках, довідниках, енциклопедичних виданнях. Вміщено список літератури про вчену.

Освещены жизненный путь и творческая деятельность (в частности, по организации художественных выставок) Г.Стельмащук - известной ученой, профессора, доктора искусствоведения, заведующей кафедры истории и теории искусств Львовской академии искусств. Приведены указатели ее научных трудов, в частности, монографий, рефератов, статей в научных сборниках, справочниках, энциклопедических изданиях. Предложен список литературы об ученой.

Науково обгрунтовано особливості процесу адаптації дітей-сиріт молодшого дошкільного віку до умов дитячого будинку. Визначено критерії адаптивності поведінки дітей - сиріт за нових соціальних умов, надано якісну характеристику виявлених критеріїв, розглянуто типи груп адаптації дітей-сиріт до умов дитячого будинку (задовільну, часткову, нестійку, незадовільну), що дає змогу здійснювати диференційний підхід до виховання дітей з різним рівнем емоційної активності. Запропоновано методику організації музично-театралізованої діяльності, що сприяє успішній адаптації дітей-сиріт. Наведена методика дозволяє підвищувати професійний рівень педагогічного колективу дитячого будинку щодо організації навчально-виховної роботи з дітьми-сиротами в адаптаційний період; створити позитивний емоційний стан; знизити рівень тривожності, агресивності та незахищеності; коригувати негативні емоційні прояви засобами музичної діяльності; розвивати у вихованців навички соціальної поведінки в процесі музично-театралізованої діяльності.

Освещены актуальные вопросы теории и практики дошкольного образования. Рассмотрена психолого-педагогическая проблема развития познавательной сферы дошкольников. Показаны особенности творческой активности у детей старшего дошкольного возраста в сюжетно-ролевой игре. Исследованы новые направления использования полифункциональных свойств музыки в профессиональной деятельности педагогов дошкольного образования. Проанализированы проблемы социальной адаптации в современном образовании. Раскрыты традиции и инновационный потенциал дошкольного образования XXI в. Рассмотрены проблемы эмоционально-нравственного развития дошкольников и организация образовательного пространства ДУЗ. Исследован процесс социализации и формирования личности дошкольника. Внимание уделено развитию изобразительных умений старших дошкольников средствами нетрадиционных художественных техник. Определены особенности формирования грамматического аспекта речи средствами использования малых фольклорных форм.

Розглянуто цілісне світобачення як життєвий орієнтир та умови його ефективного формування. Висвітлено особливості уявлень дошкільників про себе та виховання ціннісного самоставлення. Досліджено особливості формування у дітей дошкільного віку екологічного світобачення. Викладено різновиди й особливості становлення уявлення про дитячу життєдіяльність. Розглянуто проблему збагачення уявлень дітей про людське житло. Висвітлено шляхи виховання у дошкільників уявлень про доброзичливість, її роль в житті та способи прояву. Проаналізовано формування у старших дошкільників цілісних уявлень про звуки довкілля.

Розглянуто питання щодо ефективності професійної діяльності педагогів, які працюють в системі дошкільної освіти та необхідності удосконалення їх підготовки у вищій школі. Обгрунтовано особливу роль емоційної сфери дитини в період дошкільного дитинства. Наголошено на потребі в тому, щоб психологічні знання подавалися в контексті практики професійної педагогічної діяльності вихователя та поясненні, яким чином він має діяти в інтересах самої дитини, щоб сприяти реальному психологічному та соціальному розвитку дитини.

Рассмотрен вопрос эффективности профессиональной деятельности педагогов, работающих в системе дошкольного воспитания, и необходимости усовершенствования их подготовки в высшей школе. Обосновано особую роль эмоциональной сферы ребенка в период дошкольного детства. Акцентировано внимание на потребности подачи психологических знаний в контексте практики профессиональной педагогической деятельности воспитателя и объяснении, как он должен действовать в интересах ребенка, чтобы содействовать реальному психологическому его развитию.

The question of efficiency of professional activity of teachers, workings in the system of preschool education, and necessity of improvement of their preparation at higher school is Considered. The row of lacks of preparation is marked. The special role of emotional sphere of child is grounded in the period of preschool childhood. Attention is accented on the requirement of serve of psychological knowledge's in the context of practice of professional pedagogical activity of educator and explanation as he must operate in behalf of child, to assist his psychological real development.

Розкрито сучасне бачення проблем професійної підготовки педагогічних кадрів для дошкільної освіти. Запропоновано нові підходи до якісного оновлення змісту музично-педагогічної підготовки майбутніх вихователів до професійної діяльності за умов ВНЗ. Обгрунтовано та розкрито зміст оновленої моделі музично-педагогічної підготовки майбутніх вихователів, яка входить до структури професійної підготовки фахівців дошкільного профілю в педагогічних університетах. Висвітлено теоретичну складову підготовки майбутніх вихователів до формування аудіальної культури дошкільників. Узагальнено, що метою предмета "Методика музичного виховання" має бути готовність майбутнього вихователя до аудіального розвитку як передмузикального розвитку дошкільників і професійної взаємодії з музичним керівником.

Раскрыто современное видение проблем профессиональной подготовки педагогических кадров для дошкольного образования. Предложены новые подходы к качественному обновлению содержания музыкально-педагогической подготовки будущих воспитателей к профессиональной деятельности в условиях ВУЗ. Обосновано и раскрыто содержание обновленной модели музыкально-педагогической подготовки будущих воспитателей, входящая в структуру профессиональной подготовки специалистов дошкольного профиля в педагогических университетах. Освещена теоретическая составляющая подготовки будущих воспитателей к формированию аудиальной культуры дошкольников. Обобщенно, что целью предмета "Методика музыкального воспитания" должна быть готовность будущего воспитателя к аудиальному развитию как предмузыкальному развитию дошкольников и профессиональному взаимодействию с музыкальным руководителем.

Opened a modern vision of the problems of training teachers for preschool education. It's considered new approaches to high-quality renewal of the content of music and pedagogical training of future teachers to the profession in higher education. Justified and disclosed the contents of the updated model of musical and pedagogical training of future teachers, which is housed in professional training of preschool profile in universities. The article deals with the theoretical component of preparing future teachers to the formation of auditory culture preschoolers. Generally that the purpose of the subject "Methods of musical education" should be ready for the future of teacher development as an auditory development of preschoolers and professional interaction with the music director.

Обгрунтовано підходи до розробки нового змісту дисципліни "Теорія і методика музичного виховання дітей дошкільного віку", яка входить до програми підготовки фахівців дошкільного профілю в педагогічних ВНЗ. Розглянуто передумови, які спричиняють необхідність створення нового типу навчальної програми. Розкрито принципи проектування програми. Охарактеризовано основні блоки її структури: інформаційно-пізнавальний, освоєння елементарної грамотності, дитина як суб'єкт дитячої музичної діяльності, методика використання музики в роботі вихователя. Визначено форми і методи реалізації програми. Висвітлено етапи підготовки студентів до використання музики в роботі з дошкільниками. Звернено увагу на критерії (за М.Н. Корешковою) визначення готовності студентів до організації музично-звукового середовища.

Обоснованы подходы к разработке нового содержания дисциплины "Теория и методика музыкального воспитания детей дошкольного возраста", которая входит в программу подготовки специалистов дошкольного профиля в педагогических вузах. Рассмотрены предпосылки, обусловливающие необходимость создания нового типа учебной программы. Раскрыты принципы проектирования программы. Охарактеризованы основные блоки структуры программы: информационно-познавательный, освоения элементарной грамотности, ребенок как субъект детской музыкальной деятельности, методика использования музыки в работе воспитателя. Определены формы и методы реализации программы. Освещены три этапа подготовки студентов к использованию музыки в работе с детьми. Обращено внимание на критерии (по Н.М. Корешковой) определения готовности студентов к организации музыкально-звуковой среды.

The author substantiated the approaches to the development of new content of the subject "Theory and teaching methods of musical education of pre-school children", the formation of special professional competence of the would-be teacher as preparedness to coping with professional tasks pertaining realization of musical education and development.

Розглянуто музику у світлі сучасних концепцій картини світу як феномен, який дозволяє людині розширити горизонти її індивідуального предметного світу та світу в цілому. Відзначено, що музика була і залишається особливим видом філософського пізнання світу - музичною гносеологією, а також предметом морально-філософського аналізу людської душі. Зазначено, що процес спілкування людини з музикою називається музичною комунікацією, сприйняття музичних творів сприяє зближенню людей незалежно від їх національної культури, соціального статусу, віку, релігійних переконань тощо. Висвітлено питання про розробку принципово нових підходів до використання музики у професійно-педагогічній діяльності педагога, починаючи з першої ланки освіти - дошкільного навчального закладу.

Рассмотрена музыка в свете современных концепций картины мира как феномен, позволяющий человеку расширить горизонты его индивидуального предметного мира и мира в целом. Отмечено, что музыка была и остается особым видом философского познания мира - музыкальной гносеологией, а также предметом морально-философского анализа человеческой души. Отмечено, что процесс общения человека с музыкой называется музыкальной коммуникацией, восприятие музыкальных произведений способствует сближению людей независимо от их национальной культуры, социального статуса, возраста, религиозных убеждений и т.д. Освещен вопрос о разработке принципиально новых подходов к использованию музыки в профессионально-педагогической деятельности педагога, начиная с первого звена образования - дошкольного учебного заведения.

Are considered to music in the light of modern concepts of painting the world as a phenomenon that allows people to expand the horizons of its individual objective world and the world at large. It is noted that the music was and remains a special typeof philosophical knowledge of the world - musical epistemology, as well as the subject of moral and philosophical analysis of the human soul. It is noticed that the process of communication rights with the music is the music communication, perception of music helps to bring people regardless of their national culture, social status, age, religious belief, etc. Raised about the development of fundamentally new approaches to the use of music in a professional and educational activities of teachers, starting with the first level of education - pre-school.

Охаратеризовано педагогічний потенціал музики як інструменту професійної діяльності вихователя у вирішенні завдань дошкільної освіти. Обгрунтовано доцільність використання музики як одного із засобів цілісного й різнобічного розвитку дитини, що дає підстави для підготовки вихователів до професійно-педагогічної діяльності в дошкільному закладі на принципово нових засадах. Зазначено, що закономірності, що групуються довкола людського мовлення, математики і художньо-образної мови музики, доводять нерозривність життєвих явищ і необхідність діалектичного підходу до світу, життя, навчання, і такий підхід дозволяє створювати інтегровані курси, складові яких взаємодоповнюють одна одну, удосконалюють навчальний процес. Запропоновано переглянути ставлення до використання педагогічного потенціалу музики у вихованні дітей як одного із засобів цілісного розвитку особистості дитини відповідно до її природи та вікових особливостей та озброїти вихователя новими технологіями використання музики у професійно-педагогічній діяльності.

Охаратеризован педагогический потенциал музыки как инструмента профессиональной деятельности воспитателя в решении задач дошкольного образования. Обоснована целесообразность использования музыки как одного из средств целостного и разностороннего развития ребенка, что дает основания для подготовки воспитателей к профессионально-педагогической деятельности в дошкольном учреждении на принципиально новых началах. Указано, что закономерности, которые группируются вокруг человеческой речи, математики и художественно-образного языка музыки, доказывают неразрывность жизненных явлений и необходимость диалектического подхода к миру, жизни, учебе и такой подход позволяет создавать интегрированные курсы, составляющие которых взаимодополняют друг друга, совершенствуя учебный процесс. Предложено пересмотреть отношение к использованию педагогического потенциала музыки в воспитании детей как одного из средств целостного развития личности ребенка в соответствии с ее природой и возрастными особенностями и вооружить воспитателя новыми технологиями использования музыки в профессионально-педагогической деятельности.

The expediency of using music as one of the means of integrated and all-round development of a child is being substantiated. Hence the necessity of propounding the problem of musical-pedagogical preparation of nursery-school teachers for professional-pedagogical work at a pre-school.

Розглянуто музичну підготовку вихователя як важливий чинник професійної підготовки фахівців, обгрунтовано необхідність нових підходів до оцінки музичної та професійної підготовки педагогів, які пов'язані не тільки з естетичним розвитком дитини, а й розвитком її емоційної сфери.

Рассмотрена музыкальная подготовка воспитателя как важный фактор профессиональной подготовки специалистов, обоснована необходимость новых подходов к оценке музыкальной и профессиональной подготовки педагогов, связанных не только с эстетическим развитием ребёнка, но и с развитием его эмоциональной сферы.

In the article musical preparation of educator is examined as a factor of professional preparation of specialists, well founded necessity to set new approaches in relation to the estimation of musical and professional preparation of teachers which are related not only to aesthetically beautiful development of a child, which is important, but also to the development of his emotional sphere.

Розкрито погляди учених на музичний фольклор як домінантний тип художнього сприйняття світу в період дитинства. Визначено психолого-педагогічні основи використання музичного фольклору у формуванні особистості. Розглянуто феномен музичного фольклору в контексті теорії паралелізму процесів онто- та філогенезу.

Раскрыты взгляды ученых на музыкальный фольклор как доминантный тип художественного восприятия мира в период детства. Определены психолого-педагогические основы использования музыкального фольклора в формировании личности. Рассмотрен феномен музыкального фольклора в контексте теории параллелизма процессов онто- и филогенеза.

In this article is examined the phenomenon of musical folklore in the context of the parallel theory of processes of ontogeny and phylogeny, is determined the pedagogical potential of folk music as one of the means of integrated development of the child’s individual in accordance with his nature and age peculiarities.

Вивчено стан розробленості досліджуваної проблеми в психолого-педагогічній теорії, визначено зміст та структуру музично-педагогічної підготовки майбутніх вихователів, з'ясовано сутність феномена "готовність майбутнього вихователя до поліфункціонального використання музики в аудіальному розвитку дошкільників". Обгрунтовано методологічні підходи до формування готовності майбутніх вихователів до поліфункціонального використання музики в аудіальному розвитку дошкільників. Визначено критерії, показники та охарактеризовано рівні готовності майбутніх вихователів до поліфункціонального використання музики в аудіальному розвитку дошкільників. З'ясовано особливості аудіального розвитку дошкільників та визначено зміст роботи вихователя з дітьми у цьому напрямі. Визначено педагогічні умови оптимізації освітнього процесу у ВНЗ з метою формування готовності майбутніх вихователів до поліфункціонального використання музики в аудіальному розвитку дошкільників.

Обгрунтовано концепцію підготовки педагогів дошкільної освіти до музичного виховання дітей, яка відображає вимоги Базового компонента дошкільної освіти до формування у дітей звукової картини світу та специфіки музично-педагогічних завдань професійної діяльності вихователя у музичному вихованні та розвитку дітей. Визначено сутність феномена "аудіальний розвиток дошкільників", запропоновано зміст програми аудіального розвитку дошкільників усіх вікових груп. Викладено методику вивчення особливостей аудіального розвитку дошкільників та умови його оптимізації. Подано модель формування готовності майбутніх вихователів до поліфункціонального використання музики в аудіальному розвитку дошкільників.

Обгрунтовано процес формування у старшому дошкільному віці базових особистісних якостей. Подано результати лонгітюдного дослідно-експериментального дослідження співробітниками лабораторії дошкільної освіти і виховання особливостей становлення й розвитку в дітей спостережливості, самостійності, відповідальності, справедливості, чуйності, шанобливості, міжособистісної злагоди і партнерства. Серед провідних чинників формування базових особистісних якостей у дошкільному навчальному закладі розглянуто інтегрований освітній простір.

Викладено теоретичні позиції, зокрема наукові підходи і принципи, на яких має будуватися освітній процес для забезпечення оптимальності та результативності вирішення виховних завдань. Охарактеризовано сприятливі педагогічні умови. Розкрито психологічну природу кожної з десяти базових якостей особистості та методичні аспекти їх виховання в освітньому просторі ДНЗ. Запропоновано практичні розробки у супроводі методичних рекомендацій стосовно реалізації виховних завдань в основних видах дитячої діяльності: комунікативної, навчально-пізнавальної, ігрової, предметно-перетворювальної.

Запропоновано концепцію підготовки майбутніх вихователів до поліфункціонального застосування музики в аудіальному розвитку дошкільників, яка враховує вимоги Базового компонента дошкільної освіти до формування у дітей цілісної картини світу та специфіку музично-педагогічної діяльності вихователя у розв’язанні завдань музичного виховання і розвитку дітей. Уточнено поняття "аудіальний розвиток дошкільників". Розроблено методику вивчення особливостей аудіального розвитку дітей шести - семи років. Визначено загальні тенденції аудіального розвитку дітей дошкільного віку. Подано науково-методичне забезпечення аудіального розвитку дошкільників. Розкрито феномен музики як засіб аудіального розвитку дошкільника, обгрунтовано з необхідністю урахування та застосування в освітньому процесі дошкільного навчального закладу поліфункціонального впливу музики на особистість. Розроблено модель підготовки майбутніх вихователів до поліфункціонального застосування музики в аудіальному розвитку дошкільників. Описано педагогічну технологію її реалізації, визначено ефективність формувальних впливів.

Розглянуто новий двоканальний ємнісний МЕМС гравіметр автоматизованої авіаційної гравіметричної системи, точність якого є вищою за відомі сьогодні гравіметри. Описано його конструкцію та проведено моделювання підвісу складної форми. Досліджено за допомогою ЕОМ вплив частот та амплітуд збурювальних дій для найнесприятливіших резонансних випадків двоканального ємнісного гравіметра. Доведено можливість і доцільність використання як гравіметра авіаційної гравіметричної системи двоканального ємнісного мікроелектромеханічних систем і технологій гравіметра.

Викладено загальні принципи побудови авіаційної гравіметричної системи (АГС) із будь-яким типом гравіметра. Наведено перелік основних компонентів АГС. Проаналізовано методичні та інструментальні похибки системи. Сформульовано точносні вимоги до компонентів АГС. Обгрунтовано вибір власної частоти коливань гравіметра АГС. Показано важливість урахування впливу кутової швидкості обертання Землі. Обгрунтовано використання методу двоканальності для побудови гравіметра АГС.