Вивчено ефективність терапії препаратом "Паксил" соматогенної психопатологічної симптоматики, коморбідних психічних розладів і соматоформних порушень у пацієнтів з депресивними, тривожними, фобічними, панічними, обсесивно-компульсивними розладами, а також хронічним больовим синдромом. Обстежено 45 хворих, яким проведено монотерапію пароксетином в дозі 20 - 40 мг/д. протягом 8 тижнів. Ступінь редукції психопатологічної симптоматики у процесі лікування пароксетином симптоматичних розладів є таким же значимим, як і у випадку лікування тих же синдромів у структурі психічних захворювань первинного (не соматогенного) характеру (афективні захворювання, неврози).

Зазначено, що досягнення сучасної психофармакології досі радикально не вирішують проблеми резистентних станів у разі ендогенних психічних захворювань. Наведено результати спостережень та алгоритми оптимальних психофармакологічних підходів до подолання терапевтичної резистентності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.093.3-52

Рубрики:

Неврози і психоневрози

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано зв'язок між рівнем естрогенів і формуванням депресивних розладів. Узагальнено дослідження, які вказують на позитивний ефект застосування замісної гормональної терапії (ЗГТ) під час лікування депресії, а також ефективність ЗГТ у комбінації з антидепресантами. Представлено дані з проблеми застосування естрогенів у разі депресії, у тому числі в комбінації з високопотенційованим препаратом групи SSRI ("Паксил").

Виявлено, що астенічний синдром є стрижневим, облігатним та наскрізним у жінок після видалення яєчників. Встановлено, що маніфестація психічних розладів у разі синдрому хірургічної менопаузи (СХМ) простежується у післяопераційному періоді упродовж першого тижня у 90,5 % жінок: астенічний симптомокомплекс - у 50 % жінок, деспресивний - у 13,8 %, сенесто-фобічний - у 15,5 % та істеричний - у 11,2 %. Доведено, що найбільш уразливими щодо розвитку постоваріоектомічних психічних порушень є жінки у період пери- та постменопаузи (вікова група від 40-а до 50-ти років). Зазначено, що на віддалених етапах СХМ астенічний синдром є провідним у 48,6 % хворих, депресивний - у 32,4 %, сенесто-фобічний - у 10,8 % та істеричний синдром - у 8,2 %. Визначено критерії диференціальної діагностики психічних розладів у випадку СХМ, клімактеричного синдрому, гістеректомії (ГЕ) та ендогенної психічної патології. Виявлено, що психічні розлади після ГЕ переважно є швидкоминучими (через один міс. після операції зберігаються у 24 % жінок), а у разі СХМ мають тенденцію до хроніфікації (через один міс. реєструються у 90,4 % жінок). Доведено, що замісна гормональна терапія є ефективним засобом лікування психічних розладів, зниження частоти та вираженості яких відбувається вже у перші місяці лікування. Зазначено, що повна редукція психопатологічної симптоматики СХМ спостерігається у 32,4 % жінок через один місяць лікування та у 54,1 % - через три місяці.