Висвітлено результати археологічних досліджень козацьких пам'яток Присамар'я. Увагу приділено місцеположенню, історії виникнення та функціонування козацького м. Самарь і Новобогородицької фортеці. Наведено інформацію про новітні відкриття у галузі військової, соціально-економічної, етнічної історії та культурного життя регіону. Проаналізовано картографічні матеріали до історичних топонімів Нижнього Присамар'я.

Освещены результаты археологических исследований казацких памятников Присамарья. Уделено внимание месторасположению, истории возникновения и функционирования казацкого г. Самарь и Новобогородицкой крепости. Дана информация о новейших открытиях в области военной, социально-экономической, этнической истории и культурной жизни региона. Проанализированы картографические материалы к историческим топонимам Нижнего Присамарья.

Порівняно принципи і норми, закріплені y Загальній Декларації прав людини та інших базових міжнародно-правових актах, які гарантують права і свободи людини, із біблійними заповідями. Показано, що теологічні та філософські концепції томізму, кальвінізму і кантіанства, обгрунтувавши фундаментальні цінності природного права, справедливості, рівності, людської гідності, свободи та відповідальності, заклали фундамент розумінню прав людини як об'єктивних невідчужуваних сутностей. Охарактеризовані особливості трактування прав і свобод людини у католицькій, протестантській і православній традиціях. Робиться висновок про те, що кожна з християнських конфесій зробила свій внесок у генезу усіх трьох поколінь прав людини. Доводиться, що сучасний концепт прав і свобод людини має джерелом християнську духовну традицію.

Комплексно проаналізовано релігійно-метафізичні, антропологічні, соціокультурні витоки зла та добра у І. Ільїна, онтологічні, комунікативні, антропологічні, родові витоки зла та добра у А. Бадью. Окреслено ключові соціокультурні конститутиви походження зла та добра у І. Ільїна та А. Бадью, зокрема, "інтеграція / дисипація", "релігійність / безрелігійність", "споживацтво / антиспоживацтво" тощо. Надається топологічна розмітка сутності зла та добра у І. Ільїна та А. Бадью, артикулюється релігійний та сингулярний вимір етики відповідно. У якості соціокультурної динаміки добра та зла експліковані деякі трансформаційні та константні процеси їх розуміння у І. Ільїна та А. Бадью шляхом компаративного аналізу.

Висвітлено вітчизняний та зарубіжний досвід підготовки медіаторів. Звернено увагу на необхідність впровадження медіації в адміністративному судочинстві. Викладено основні положення Закону України "Про медіацію" як правове підгрунтя для її розвитку. Розглянуто практику застосування альтернативних способів врегулювання спорів у цивільному судочинстві. Визначено роль медіації в психологічному консультуванні, а також діяльності органів ювенальної превенції у профілактиці правопорушень серед дітей. Висвітлено основні проблеми впровадження та застосування медіації в Україні в межах вирішення цивільно-правових спорів.

Викладено авторське бачення правового аналізу глобальних проблем. Розглянуто окремі галузі права: сфери охорони здоров'я, міграційну політику, забезпечення прав громадян на мирні зібрання, надрокористування. Новим є правовий аналіз космічного права. Запропоновано правові заходи міжнародного партнерства у запобіганні злочинності у глобалізаційному вимірі, наведено міжнародний досвід прецедентної практики з прав людини в Україні через глобалістичні виміри. Представлено розуміння глобалізації як категорії, що характеризує закономірний світовий процес трансформації та модернізації суспільних відносин: впливає на розвиток держави, безпеку суспільства, криміногенну ситуацію, має політичні, економічні, соціальні, правові, релігійні, криміногенні й антикриміногенні наслідки у різних сферах суспільного життя. Розглянуто, як глобалізація трансформує структури сучасного світу, коригує національні системи державного управління, детермінує зміни стратегій економічного, політичного та духовного розвитку, що породжує суцільну взаємозалежність світу.

Вперше комплексно досліджено сутність і визначальні тенденції радикалізації джихадизму в Європі кінця ХХ – початку ХХІ століть, що дало можливість зробити висновки про маніпулятивне використання релігійного фактору квазірелігійною ідеологією у поєднанні з низкою актуальних соціальних, політичних, демографічних й економічних чинників глобального виміру. Доведено, що процеси радикалізації джихадизму в Європі кінця ХХ – початку ХХІ століть мають виразні ознаки саме релігійно мотивованої (а не тільки політичної) ідеології. Екстремістські ідеологічні конструкти сучасного радикалізованого джихадизму постають на основі маніпулятивних і вибіркових комбінацій окремих релігійних цитат із Корану, мусульманських концептів та понять і спрямовані на відповідні соціальні групи у контексті комплексу соціально-культурних й економічно-політичних факторів. Релігія використовується одним із чинників маніпуляції свідомістю у квазірелігійній ідеології радикалізованого джихадизму. Проаналізовано, що проблему радикального джихадизму в сучасній Європі не можливо вирішити тільки засобами політичного регулювання. Досліджено явище радикального джихадизму з використанням міждисциплінарного підходу та системно-структурного методу, що дозволило підійти до вивчення радикалізації джихадизму холістично, а не мерологічно. Радикальний джихадизм представлено у контексті приналежності цього явища до різновидів релігійно мотивованої ідеології, що виключно маніпулятивно використовує положення релігійного вчення та виходить поза межі ціннісно-смислової бази релігійного світогляду як моделі реальності.