Наведено результати дослідження змін у галузевій структурі виробництва на макро- та мікрорівнях за умов трансформації відносин форм власності та господарювання. Обгрунтовано педагогічні підходи до порівняльного оцінювання різних варіантів поєднання галузей у сільськогосподарських підприємствах. Розвинуто аспект оцінювання економічної ефективності інвестиційних проектів з урахуванням структурних зрушень у виробництві. Розроблено організаційно-економічні показники перспективних виробничих типів сільськогосподарських підприємств, що спеціалізуються на виробництві молока. Обгрунтовано економічну ефективність виробництва молока на великотоварних підприємствах з високим рівнем концентрації цієї галузі.

Розглянуто предмет і задачі дисципліни, методологічний інструментарій і функції національної економіки. Висвітлено економічні теорії на базисні інститути національної економіки, теорію суспільного добробуту та соціально-ринкової економіки. Надано характеристику економічного потенціалу. Розглянуто інституційні фактори розвитку національної економіки. Визначено роль інфраструктури в сучасній економіці, сутність та об'єктивну необхідність державного регулювання економіки. Простежено динамічність та оптимальність структури народного господарства в умовах науково-технічного прогресу, зміни в структурі зовнішньої торгівлі. Розглянуто програми економічного та соціального розвитку, надано класифікацію типів економічного зростання. Розкрито тенденції розвитку світових інтеграційних процесів та їх вплив на формування національних ринків товарів, послуг і капіталу. Акцентовано увагу на економічній і політичній інтеграції України, співробітництві основних міжнародних фінансово-кредитних інститутів з нею, проблемах національно-економічної безпеки країни.

Охарактеризовано ринок позичкового капіталу в Україні, показано нові явища в його структурі. Розглянуто проблеми функціонування внутрішнього ринку позичкового капіталу, вплив відсоткових ставок на напрямки змін у його структурі. Проаналізовано структурні зрушення на ринку позичкового капіталу в Україні. Досліджено зв'язок національного ринку з міжнародним. Доведено, що роль держави як позичальника цього ринку постійно зростає і це обмежує ресурси ринку капіталу для фінансування реального сектора економіки. Наведені розрахунки переконливо свідчать, що в Україні збільшується розрив між накопиченням грошового капіталу і звуженням можливості його застосування у сфері матеріального виробництва. Надлишок грошового капіталу, що утворився, поглинається стрімко зростаючими потребами населення і держави. Рушійним мотивом структурної перебудови ринку позичкового капіталу стала вища прибутковість кредитування невиробничої сфери, а також особистого споживання.

Проведено статистичний аналіз диференціації банківського кредитування в Україні. Процес регіонального кредитування охарактеризовано як асиметричний. Зроблено висновок, що рівень концентрації кредитних ресурсів у великих промислових центрах досягається за рахунок вилучення та перерозподілу кредитних ресурсів із інших регіонів. Вказано на необхідність протидії централізації банківського кредитування на державному рівні.

Досліджено умови торгівлі як один з основних факторів, що зумовив зміну доходів від зовнішньої торгівлі України. Встановлено обсяги втрат економіки від цінового фактора за 2008 - 2015 рр. Зроблено висновки щодо забезпечення структурних зрушень у напрямку прискореного розвитку високотехнологічних та наукомістких галузей вітчизняної економіки.

Результати наукових досліджень висвітлюються у формі доповідей, статей, монографій, підручників, патентів, каталогів та інструкцій. Все це є видами наукового тексту, до якого висуваються певні вимоги, серед яких: наявність великої кількості термінів, монологічний характер мовлення, використання вставних слів, посилання на першоджерела, відсутність емоційно-забарвленої лексики, чітка структура тексту, використання складних речень та складних синтаксичних конструкцій, наявність таблиць, графіків, формул та деякі інші. Досліджено таку форму наукового тексту як стаття. Наукова стаття - це вид наукового тексту, що презентує нові результати дослідження, їхній аналіз, пояснює їх значущість та визначає їх місце в системі вже існуючих знань. Проаналізовано ознаки статті з точки зору лексикології. Виявлено, що словниковий склад статті включає нейтральну, загальнонаукову та вузькоспеціальну лексику. Доведено, що основною ознакою статті як наукового тексту є використання термінів. Проаналізовано декілька статей з наукового періодичного журналу з точки зору їх лексики. Дослідження показало, що кількість термінів у статті складає приблизно 40 %, з яких 5 % - загальнонаукові терміни, а 15 % - вузькоспеціальні.

Досліджено теоретико-методичні проблеми трансформації державних фінансів в умовах глобалізаційних процесів. Виявлено основні ризики та виклики розвитку державних фінансів. Досліджено систему управління державним боргом, визначено пріоритетні напрями удосконалення боргової політики держави. Запропоновано інструментарій для оцінки ефективності банків з державною участю. Проаналізовано розвиток державних фінансів у країнах з розвинутою та трансформаційною економікою. Досліджено роль бюджетного планування і прогнозування як складових системи управління державними фінансами. Визначено роль міжбюджетних трансфертів у формуванні місцевих бюджетів в рамках децентралізації.

Розглянуто питання сутності, функцій та сфери застосування страхування, висвітлено форми і методи організації страхової роботи. Розкрито зміст термінології у страхуванні, наукові засади класифікації страхової справи, детально досліджено види страхування. Значну увагу приділено діяльності страхових посередників, основним напрямам здійснення державного регулювання страхової діяльності, фінансово-економічним та правовим аспектам діяльності страхових компаній, наведено характеристику окремих його галузей та видів.

Розроблено підходи до формування іміджу на підприємствах торгівлі. Проведено теоретичний аналіз наведених у науковій літературі визначень для розуміння й уточнення сутності категорії "імідж" у контексті сучасних тенденцій. Проаналізовано думки науковців щодо трактування поняття "імідж підприємства", на основі чого було зроблено висновок про складність універсального формулювання цієї категорії. Підтверджено, що імідж - це соціально-психологічна категорія, яка заснована на особливій чутливості людини до соціального оточення. Запропоновано власну дефініцію цього поняття з урахуванням мінливості сучасної економічної ситуації в Україні. Визначено особливості формування іміджу торговельного підприємства й обгрунтовано доцільність розробки комплексу заходів з його формування, підтримки та покращення. Підкреслено, що імідж торговельного підприємства відрізняється високою чутливістю до змін бізнес-середовища та потребує коригування з урахуванням потреб кожного окремого його учасника. Схематично зображено учасників зовнішнього та внутрішнього бізнес-середовищ, які впливають на імідж торговельного підприємства. Запропоновано підхід до формування іміджу з урахуванням цільового впливу суб'єктів управління на учасників бізнес-середовища (стейкхолдерів). Зосереджено увагу на раціональних (логічних) і емоційних (психологічних) методах впливу суб'єктів управління на сприйняття інформації різними соціальними групами. Розроблено механізм формування іміджу підприємств торгівлі, який дасть змогу максимально ефективно взаємодіяти з усіма учасниками бізнес-середовища. Наведено чотири основних комплекси заходів з підвищення іміджу підприємства: виробничо-економічні, маркетингові, клієнтурні, кадрові.

Розглянуто метод розподілу витрат з утримання та експлуатації обладнання. У багатьох підприємствах промисловості, де в результаті єдиного виробничого процесу виробляється складний асортимент продукції, дуже важливо правильно розподілити витрати за видами виробів. Калькулювання собівартості та кошторису витрат на виробництво є основними методами розрахунку собівартості одиниці продукції у промисловості. При розподілі непрямих витрат між окремими виробами або видами продукції слід застосовувати диференційовані методи - залежно від характеру тієї чи іншої витрати, економічної її природи, зв'язку її з процесом формування собівартості продукції. При калькулюванні собівартості продукції виділяються витрати по обслуговуванню виробництва і управління, які об'єднують досить різноманітний склад. У схемах калькуляції на підприємствах промисловості виділено в самостійну статтю велику групу витрат, пов'язаних із роботою обладнання (амортизація виробничого обладнання і транспортних засобів, поточний ремонт обладнання і цехового транспорту, знос малоцінних інструментів, заробітна плата робітників, зайнятих обслуговуванням обладнання, матеріали для утримання обладнання). Встановлено, що досить точні результати також застосовуються в ряді галузей промисловості. Наприклад, метод розподілу непрямих витрат дозволяє обгрунтовано розподілити витрати по утриманню та експлуатації обладнання, що дає можливість більш точно розрахувати собівартість продукції і прийняти на цій основі управлінські рішення. Слід зазначити, що, оскільки до непрямих затрат належить велика кількість різноманітних витрат виробництва, що розрізняються між собою багатьма економічними ознаками, не можна вважати правильним розподіл всіх непрямих витрат за якоюсь однією ознакою.

У ціноутворенні, зокрема на продукцію виробничо-технічного призначення (ВТП), дедалі ширше застосовуються параметричні методи. Використання цих методів базується не лише на складеній калькуляції; з'являється можливість зіставити та перевірити заплановані витрати зі зміною технічних параметрів та споживчих властивостей виробів. Мета статті - визначення за допомогою параметричних методів цін на однотипну, функціонально однорідну продукцію ВТП в умовах багатопозиційного виробництва. Використано загальнонаукові методи дослідження, а також статистичні методи кореляційно-регресійного аналізу. Для встановлення нових цін розроблено рівняння регресії, параметри яких розраховано за методом найменших квадратів. За допомогою регресійних рівнянь розроблено нові ціни на однорідну продукції ВТП як всередині параметричного ряду, так і поза ним. Це дасть змогу оперативно приймати управлінські рішення в сфері ціноутворення, підвищити ефективність цінової політики підприємства. Висновки: з використанням параметричних методів, зокрема регресійного аналізу, можна швидко і точно встановлювати ціни на однотипні, функціонально однорідні товари, ціни на товари, що входять до параметричного діапазону і на нові товари, які є продовженням параметричного ряду. Крім того, цей метод ефективний під час перегляду всіх однотипних, функціонально однорідних продуктів.

Розглянуто використання методу миттєвих спостережень для визначення внутрішньозмінних втрат робочого часу та часу роботи обладнання методом миттєвих спостережень. Особливу актуальність застосування методу миттєвих спостережень набуває в умовах масового виробництва, особливо при автоматизованому та напівавтоматизованому. Розкрито додаткові резерви використання змінного фонду робочого часу та підвищення продуктивності праці. На окремому прикладі розглянуто методику застосування методу миттєвих спостережень для визначення внутрішньозмінних втрат. На основі отриманих результатів обчислено абсолютні та відносні показники за елементами втрат змінного фонду часу. При обробці результатів вибіркового спостереження були обчислені середні, які характеризують середнє число простоїв або середні втрати часу на один верстат в абсолютному вираженні. Встановлено, що невиробничі втрати були зафіксовані у 245 випадках, що становило 14,85 % від змінного фонду часу роботи обладнання. На основі аналізу цих показників зроблено висновок про нерівномірне використання змінного фонду часу роботи верстатів. Розмір втрат змінного фонду робочого часу, обчислений на основі методу миттєвих спостережень, був значно більшим порівняно із методом фотографії робочого дня. Зазначено, що при використанні методу миттєвих спостережень на підприємстві необхідно значно менше робітників, ніж при фотографії робочого часу. При цьому використання даного методу дозволяє отримати достатньо достовірні результати, які можуть бути використані в оперативному виробництві на промисловому підприємстві.

Викладено питання визначення загальних категорій, принципів та методів статистичної науки, організації та проведення статистичного спостереження, зведення первинного матеріалу та його подальшої обробки, правила складання статистичних таблиць та графіків, розрахунки відносних, середніх величин та показників варіації, обчислення та аналіз рядів динаміки, застосування вибіркового методу у статистичному спостереженні, індексного та кореляційного методів в аналізі матеріалів. Звернено увагу на методи аналізу точності та надійності статистичних показників. Поглиблено викладено використання математико-статистичних методів. Виклад ілюструється прикладами з економічної практики.

Обгрунтовано можливість розробки прейскурантів для однотипної, функціонально однорідної продукції машинобудування з використанням кореляційно-регресійного аналізу (КРА). На основі статистичної методології побудовано регресійну модель зміни гуртових цін виробів, залежно від зміни техніко-економічних параметрів якості, на прикладі кулькових радіальних однорядних підшипників, визначено характер зв'язку між факторами та результативним показником (цінами). Незначні відхилення теоретичних значень цін від фактичних цін на підшипники довели ефективність розробленої регресійної моделі, можливість застосування її в практичній діяльності. Параметричні методи, зокрема методи КРА, надають змогу знайти правильне співвідношення цін на весь асортимент продукції. Обчислені параметри рівняння теоретичної лінії прямолінійної регресії надали можливість установити ціни: на нові моделі підшипників, які розміщені всередині параметричного ряду підшипників; на нові моделі підшипників, які перебувають за межами параметричного ряду; новий прейскурант при перегляді цін. Крім того, обчислення декількох рівнянь регресії надало змогу розробити додатковий варіант прейскуранта , що надало можливість на практиці вибрати більш ефективний серед них. Доведено можливість обчислення цін на нові види продукції за межами параметричного ряду, за якими відсутні дані щодо собівартості та витрат виробництва. Розроблені 2 варіанти прейскуранта для підшипників надають можливість виявити ціни на окремі види продукції, які потребують уточнення. Використання КРА скорочує терміни та знижує трудомісткість складання прейскурантів, що надає можливість найкращим чином скоординувати роботу при складанні виробничої програми та плану матеріально-технічного забезпечення підприємства.