Розглянуто мовознавчу інтерпретацію терміна "хрононім". Створено класифікацію хрононімів за місцем у лінгвокультурній картині світу української, російської й англійської мов. Окреслено наповнення індивідуального хрононімного фрейму та досліджено механізми реалізації узуального, сакрального, віртуального й універсального скриптів. Проаналізовано три архетипічні типи сценаріїв. Встановлено: хрононімний фрейм у першому колі містить здебільшого свята узуального й універсального скриптів, у другому - віртуального та сакрального, у третьому - маловідомі хрононіми усіх типів скриптів.

Досліджено онімний ландшафт українського сектора Інтернету у 2008 р. Наведено поняття онімний ландшафт та засіб його дослідження. Приділено увагу феномену мемів в Інтернеті та їх роль в онімному ландшафті.

Досліджено найбільш популярні запити в українському секторі Інтернету протягом 2013 року. Українці найбільше цікавилися розважальною продукцією українського телебачення та Голівуду. Серед найбільш популярних діячів шоу-бізнесу превалюють ті персони, які є найбільш активними в медіа-просторі України. Таким чином, український ономастичний ландшафт реагує на нові тренди року разом зі світовим товариством, але українці все частіше звертаються до подій вдома, їх цікавлять власні зірки, серіали, шоу.

Розглянуто питання утворення українського ономастичного корпусу; вже існуючі корпуси та ті корпуси, де присутні дані з української мови.

Стаття концентрується на питаннях меметики. Мета роботи - аналіз сутності мемів. Об'єктом дослідження є український меметичний простір (memescape). Предметом дослідження є Інтернет-меми українського сегменту всесвітньої мережі. Методологія нашого дослідження включає в себе описовий метод, метод систематизації. Під час роботи було поставлено два завдання: що можна назвати мемом та його варіцією в Інтернеті; та чи можна вважати назву Інтернет-мему пропріативом. Меметика має два підходи, які трактують мем: перший розглядає мем як ідею, другий наголошує на тому, що мем - є одиницею культурної інформації. Також під час розгляду першого питання природно виникло друге: чи можна вважати Інтернет-мем онімом? Висновки нашого дослідження полягають у тому, що мем - є культурною одиницею не тільки Інтернет-спільноти, а й всього суспільства. Його сутність - це частина інформації, яка передається суспільними каналами, її відрізняє стислість та дуже швидке розповсюдження. Назву Інтернет-мему можна вважати пропріативом, адже вона містить всі ознаки, які властиві традиційним власним назвам: виділення з ряду інших, поляризація порівняно з іншими частинами лексичної системи, індивідуалізація та ідентифікація.

Оглянуто існуючий стан мемів в сегменті українського Інтернету. Завдання вбачається в аналізі функціонування, складу та виникнення мемів української блогосфери, форумів та сфери соціальних мереж. Об'єкт дослідження - меми українського сегменту Інтернету. Предметом - є властивості функціонування мемів українського сегменту Інтернету, які містять ономастичний компонент.

Увагу приділено вияву й аналізу українського, іспанського й англомовного онімного ландшафту, який відображає дух часу: онімні смаки суспільства в певний проміжок часу. Започатковано новий науковий напрям - студії онімного ландшафту, онімне ландшафтування, в межах якого здійснено комплексне ономастичне дослідження різноманітних онімних компонентів (власних назв різних розрядів і мемів), які формують центр соціального етнічного дискурсу.

Досліджено асоціативні поля власних назв, які є видатними пунктами онімного ландшафту. Мета статті - аналіз асоціативних реакцій. Об'єктом дослідження є антропоніми та топоніми, які наявні в українському онімному ландшафті. Предметом дослідження є властивості асоціативного образу власних назв українського онімного ландшафту. Методологія дослідження включає в себе проведення вільного асоціативного експерименту та відстеження формування асоціативного гештальту онімного поля. Під час роботи було поставлено завдання: виявити сутність семантичних гештальтів асоціативного онімного поля. Стимулами для анкети вільного асоціативного експерименту стали широковідомі власні назви, які циркулюють в українському сегменті Інтернету та у сучасному культурному ландшафті. Власні назви Кличко, Юлія Тимошенко, Маруся Чурай, Роксолана, Київ, Львів є майже завжди у центрі публічної уваги. Дослідивши асоціативні поля цих стимулів ми дійшли висновку, що власні назви є не тільки акцентами в інформаційному ландшафті, а є культурними артефактами. Їх асоціативне наповнення складається зазвичай з одного, двох чи трьох семантичних гештальтів.

Розглянуто проектне моделювання зворотного асоціативного онімного словника. Мета статті - різновекторний аналіз асоціативних реакцій. Об'єктом дослідження є оніми, які наявні в іспанському онімному ландшафті. Предметом дослідження є властивості асоціативного образу власних назв іспанського онімного ландшафту. Методологія дослідження включає в себе компіляцію онімних асоціатів, отриманих за допомогою вільного асоціативного експерименту. Під час роботи було поставлено завдання: скласти зворотній асоціативний онімний словник для висвітлення меметичної природи власних назв. Висновки дослідження полягають у тому, зворотній асоціативний онімний словник розкриває культурне підгрунтя онімних одиниць, які актуалізують меметичні культурні складові. Індивідуалізація та ідентифікація у руслі суспільних каналів реалізує онімну ідентичність як колективні асоціативну рефлексію, що відображає етнічно зумовлені тенденції.

Вивчено космонімний компонент української онімної ідентичності. Проаналізовано результати двох етапів вільного асоціативного експерименту 2006 й 2021 років зі стимулами-космонімами, встановлено домінувальні домени структури їхнього асоціативного поля. До експерименту залучено 200 респондентів, від яких отримано 401 реакцію. Стаття присвячена дослідженню космічної складової української онімічної ідентичності. Поняття ідентичності є таким же актуальним у русі як одне з центральних джерел сучасної української наукової думки. Аналіз механізмів власних назв у контексті культурної ідентичності є завданням нашого дослідження. Мета статті - розгляд питання колективної ідентичності та її відображення у сфері власних назв, а саме - космонімів. Космоніми - одні з периферійних власних назв. Їхнє функціонування та місце в онімічному просторі української культурної сфери досі залишається недостатньо дослідженим. На нашу думку, подальших досліджень потребує асоціативний аспект космонімічної сфери, де основним сегментом має стати концепт космонімічного простору та які сегменти є основними важелями впливу на культурне життя та онімічну ідентичність. Ідентичність можна зобразити як "індивідуальне" самосвідомість, що визначається набором фізичних, психологічних і міжособистісних характеристик, які не повністю поділяються з жодною іншою особою, діапазоном належності (наприклад, етнічної приналежності) і соціальних ролей. Онімічна ідентичність базується на колективній ідентичності як розумінні та ізоляції групи в середовищі. Бачення подібності індивідуальної та колективної ідентичностей базується на розумінні того, що ідентичність ніколи не є виключно індивідуальною. Колективна ідентичність грунтується на ряді індивідуальних ідентичностей, які, у свою чергу, вибираються індивідом. Таким чином, людина за сукупністю внутрішніх рис і соціальних ролей стає частиною соціокультурної колективної ідентичності, визначає її і може на неї впливати. Онімічна ідентичність - це реалізація власних назв у колективному дискурсі, за допомогою якої певна група виокремлюється з низки інших соціальних груп, створює власну соціокультурну ідентичність, яка базується на загальноетнічній парадигмі. Вільний асоціативно-онімічний експеримент є одним із надійних методичних прийомів ономастичного пошуку. Експеримент проводився з україномовними інформантами, загалом 200 осіб (по 100 інформантів кожного разу). Особливістю нашого дослідження є те, що експеримент проводився у два етапи у 2006 та 2021 роках. Для дослідження було обрано два стимули: космоніми - власні назви космічних тіл, Уран та Плутон. Результати експерименту підсумовуються в кількісному вираженні: загальна кількість усіх реакцій/загальна кількість різних неповторних реакцій/загальна кількість анонімних реакцій/анонімних одноразових реакцій/відмов. Кількість усіх реакцій разом в ідеалі має становити 100, але може бути більшою, якщо деякі інформанти дали більше однієї реакції, або менше, якщо були відмови. Що стосується репертуару різних типів реакцій, які були запропоновані респондентами на двох етапах експерименту на стимул Уран, то він відзначений певним стереотипом.

Присвячено комплексному дослідженню виявлення, формування, актуалізації та функціонування онімного ландшафту (ОЛ) як онімного аспекту буття національно-мовної картини світу (НМКС). ОЛ є реалізацією соціокультурної сукупності власних назв та мемоплексів, що створюють інформаційний ландшафт епохи у неподільній єдності культурних, мовних та емоційно-асоціативних компонентів. Уточнено термінологічні аспекти понять ОЛ, онімний простір, онімне поле, онімний фрейм. Запропоновано розгляд власних назв як національно-маркованих культурних інформаційних одиниць з меметичними ознаками, які актуалізують параметри культурних та соціальних артефактів. Теоретичне та практичне значення роботи увиразнено в дослідженні динаміки асоціативних реакцій у моновікових групах, реалізовано їх таксономію за допомогою семантичного гештальту асоціативного онімного поля (СГАОП). Проведено вільний асоціативний онімний експеримент (ВАОЕ) з інформантами, які є носіями трьох різноструктурних мов (українська, англійська, іспанська). Виокремлено етно-меметичні домінанти ОЛ України, Іспанії та Великої Британії на концептуальних засадах загальнонаукових, класичних та новітніх лінгвістичних галузей.