Для комплексної оцінки техногенного забруднення м. Київ використовували спектрофотометричний метод вимірювання відбивних характеристик листків біоіндикаторного виду Tilia cordata Mill. Як найбільш інформативний показник, що визначає стан рослини (за ступенем пригнічення фотосинтезу), обрано індекс стресу (зворотний вегетаційний індекс). Дослідження відбивних характеристик понад 500 листків Tilia cordata з 17-ти локалітетів 7-ми адміністративних районів м. Київ надали змогу визначити тенденцію зростання індексу стресу за градієнтом інтенсивності транспортного потоку. На основі одержаних результатів рекомендовано застосування даного методу для екологічного моніторингу якості довкілля, оперативного оцінювання екологічних змін в урбоекосистемах.

Для експрес-оцінки стану урбанізованих екосистем було застосовано спектрофотометричний метод дистанційного зондування, який грунтується на вимірюванні спектральних відбивних характеристик листків біоіндикаторного виду липи серцелистої (Tilia cordata Mill.). За результатами вимірювань розраховували індекс стресу (зворотний вегетаційний індекс), як найбільш інформативний показник, що характеризує ступінь пригнічення фотосинтезу і опосередковано визначає рівень антропогенного забруднення території. За індексом стресу із застосуванням кластерного аналізу виконано групування 36 локалітетів з 10 адміністративних районів м. Києва. Визначено чітку тенденцію зростання значень індексу стресу за градієнтом інтенсивності транспортних потоків. Метод рекомендовано для екологічного моніторингу якості довкілля і оперативної оцінки екологічних змін в урбоекосистемах.

На сьогодні загальновідомо, що шапинкові гриби (макроміцети) є не лише традиційним продуктом харчування, а й невичерпним джерелом речовин, які мають широкий спектр застосування у фармакології. Деякі види грибів розглядають як джерело фізіологічно важливих, так званих ессенціальних елементів, зокрема Cu, Fe, Zn, Cr, Se, Mo, Mn тощо. Проблематика. Зважаючи на те, що мінеральний склад макроміцетів є досить специфічним і їм властива певна вибірковість накопичення окремих елементів з грунтів/субстратів (видоспецифічність накопичення), актуальними і перспективними є біотехнологічні розробки, спрямовані на збагачення ессенціальними елементами мінерального складу грибної біомаси, що культивується на рідкому живильному середовищі, та плодових тіл цінних їстівних видів, які вирощують у поверхневій культурі. Збагачення мінерального складу потенційно має підвищувати лікарські властивості, біологічну активність і харчову цінність грибних добавок. Мета роботи - визначення біоакумуляційної здатності міцеліальної біомаси Pleurotus ostreatus (Jacq.) P. Kumm. і P. eryngii (DC.) Quel. щодо сполук Ge, Se і Mo. Матеріали й методи. Методом мас-спектрометрії з індукційно зв'язаною плазмою (ICP-MS) досліджували вміст Ge, Se і Mo в міцеліальній біомасі трьох штамів видів роду Pleurotus при культивуванні на рідкому поживному середовищі із додаванням сполук германію, селену і молібдену у концентраціях 10, 25 і 50 мг/л відповідно. Результати. Всі досліджені штами продемонстрували високу біоакумуляційну здатність: для германію коефіцієнти акумуляції знаходилися у межах двох-трьох порядків (від 404 до 3577), селену - від одного до трьох порядків (від 19 до 2118), а молібдену - від одного до двох порядків величин (від 12 до 162). Висновки: подальші етапи розробки та впровадження збагачених ессенціальними елементами грибних добавок мають включати дослідження біодоступності та ефективності таких препаратів, медико-біологічні та клінічні випробування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*801.8

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж25189 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Збірка праць присвячена 95-річчю з дня народження відомого українського вченого-біолога, директора Центрального республіканського ботанічного саду (нині Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка НАН України), голови Ради ботанічних садів України та Молдови, засновника сучасної алелопатії та теоретичних основ фітодизайну, доктора біологічних наук, професора, академіка АН УРСР - Андрія Михайловича Гродзинського (1926 - 1988). Видання містить спогади рідних та колег вченого, які відображають основні етапи життя, наукову, організаційну, громадську діяльність А.М. Гродзинського; розділи, присвячені деяким сучасним аспектам ботаніки та мікології, які включають алелопатію, екологію, таксономію, фізіологію тощо.

Розглянуто морфометричний метод аналізу листкових пластинок біоіндикаторного виду Tilia cordata Mill. (Tiliaceae) з екотопів м. Києва. Досліджено біоакумуляцію важких металів та радіонуклідів біоіндикаторними видами. Визначено вміст іонів натрію і хлору в ґрунтах і листках Tilia cordata Mill. в екотопах м. Києва. Звернено увагу на використання спектрофотометричного методу для оцінки екологічного стану урбанізованих територій Києва. Описано застосування комплексу методів біодіагностики для інтегральної оцінки стану Tilia cordata Mill. залежно від рівня техногенного забруднення м. Києва.