Проаналізовано проблеми місця конотативного компонента в структурі значення слова, неоднозначного розуміння конотації як мовного явища та визначено труднощі під час класифікації конотативної лексики.

Розглянуто систему номенів на позначення родинних стосунків у мовленнєвій інтеракції українців з точки зору антропоцентричної лінгвістики. Сучасна українська мова має розвинену систему термінів спорідненості та свояцтва. У мовознавстві такі лексичні одиниці мають назву "терміни спорідненості". Визначено, що при дослідженні термінів спорідненості доцільно ці лексеми відзначати як номени на позначення родинних стосунків, які є приналежністю терміносистеми визначеної мовної культури. У науковій літературі цей шар лексики описано неповно. Розглянуто номени на позначення повної спорідненості по прямій лінії ("батько", "мати", "син", "донька", "дід" та ін.). Термінологія родинних стосунків посідає належне місце в українській мові, що зумовлено етнопсихологією етносу, екстралінгвістичними чинниками та особливостями національно-мовної картини світу. Вивчення цього шару лексики надає безцінний матеріал для дослідження динаміки семантичної і формальної сторін мовленнєвих фактів, ментальності українського етносу.

Розглянуто етнокультурні особливості номеносистеми на позначення неповної спорідненості на прикладі номенів вітчим, мачуха. На підставі результатів проведеного вільного асоціативного експерименту визначено онтологічні асоціативні лінії української номеносистеми, які розкривають етнокультурну картину номенів-стимулів на позначення неповної спорідненості вітчим, мачуха в сучасній українській мові.

Вперше в українському мовознавстві теоретично обгрунтовано лінгвістичне визначення номенів на позначення родинних стосунків. Простежено й описано історичну типологію української системи спорідненості, виявлено її особливості й запропоновано сучасну класифікацію номенів на позначення родинних стосунків. Проаналізовано та охарактеризовано психолінгвістичні особливості номенів на позначення кровної (повної), неповної і шлюбної спорідненості, а також висвітлено їх етнолінгвістичну специфіку.