Вперше запропоновано аналіз ефективності роботи систем пасивного відводу залишкових тепловиділень (СПВТ) для оцінювання стану гермооб'єму (ГО) та експлуатації реакторної установки з водо-водяним енергетичним реактором за умов запроектної і важкої аварій, що дозволяє порівняти між собою динаміку зміни параметрів середовища в ГО за допомогою СПВТ, обгрунтувати та зіставити ефективність роботи СПВТ ГО з існуючими системами безпеки. Запропоновано нову пасивну систему розхолоджування ГО за аварій з тривалим знеструмленням із використанням кільцевих двофазних термосифонів, особливістю якої є незалежність системи від електропостачання та втручання оперативного персоналу, що дозволяє знизити і підтримати тиск у ГО на безпечному рівні протягом достатнього часу, необхідного для відновлення аварійного електроживлення з відновленням роботи активних систем безпеки. Вперше обгрунтовано комплексне розрахункове моделювання СПВТ ГО на основі використання програмних засобів за умов тривалого знеструмлення енергоблоку, що дозволить стабілізувати тиск в ГО за переходу запроектної аварії у важку стадію з плавленням активної зони реактора. Досліджено стан ГО за умов максимальної проектної аварії від зміни режимних характеристик та конструктивних параметрів пристрою, що дозволяє досліджувати динаміку зміни тиску в ГО і кількість відведеного тепла з ГО залежно від режиму роботи СПВТ.

Разработанная классификация систем пассивного отвода остаточных тепловыделений от защитных оболочек ядерных реакторов позволяет провести детальный анализ различных концепций систем пассивного отвода остаточных тепловыделений от защитных оболочек ядерных реакторов (СПОТ ЗО) нового поколения. На основании проведенного анализа различных проектов новых реакторных установок и научных публикаций по использованию СПОТ ЗО установлены определенные закономерности и общие подходы в формировании классификации СПОТ ЗО. Такой анализ дал основание для разработки классификации СПОТ. Подобная классификация позволяет проводить анализ системы по следующим классификационным признакам: по материалу ЗО; по характеру охлаждения; по механизму конденсации пара; по типу СПОТ ЗО; по типу конечного поглотителя; по типу контура охлаждения; по режиму работы; по механизму теплообмена; по движущей силе охладителя. По рассмотренным основным классификационным признакам приведены примеры.

Вперше проведено аналіз ефективності роботи систем пасивного відводу залишкових тепловідведень (СПВТ) для оцінки стану гермооб'єму (ГО) й експлуатації реакторної установки з водо-водяним енергетичним реактором (ВВЕР) в умовах запроектної та важкої аварій, що дозволяє порівняти між собою динаміку зміни параметрів середовища в ГО за допомогою СПВТ, обгрунтувати та зіставити ефективність роботи СПВТ ГО з існуючими системами безпеки. Вперше запропоновано нову пасивну систему розхолоджування ГО для аварій з тривалим знеструмленням із використанням кільцевих двофазних термосифонів, особливістю якої є незалежність системи від електропостачання та втручання оперативного персоналу, що дозволяє знизити та підтримати тиск у ГО на безпечному рівні протягом достатнього часу, необхідного для відновлення аварійного електроживлення з відновленням роботи активних систем безпеки. Вперше проведено й обгрунтовано комплексне розрахункове моделювання СПВТ ГО на основі використання програмних засобів в умовах тривалого знеструмлення енергоблоку, що надає можливість стабілізувати тиск в ГО у разі переходу запроектної аварії у важку стадію з плавленням активної зони реактора. Вперше на основі розробленої моделі СПВТ ГО для реакторної установки з ВВЕР-1000 досліджено стан ГО в умовах максимальної проектної аварії від зміни режимних характеристик і конструктивних параметрів пристрою, що дозволяє досліджувати динаміку зміни тиску в ГО і кількість відведеного тепла з ГО залежно від режиму роботи СПВТ.

Приведены результаты расчетного моделирования системы пассивного отвода тепла в условиях тяжелой аварии, вызванной полным обесточиванием АЭС с наложением большой течи первого контура реакторной установки. Проведена оценка эффективности системы пассивного отвода тепла от защитной оболочки для анализа тяжелой аварии на АЭС с ВВЭР-1000. Расчеты проводились с использованием кода MELCOR 1.8.5.