Досліджено проблему розуміння дітьми, підлітками та юнаками особистого досвіду. Уперше за допомогою аналізу наративу досліджено здатність дитини до його інтегрування. Визначено смислові компоненти наративу - маркери, що дають змогу установити ступінь розуміння дитиною свого особистого досвіду. Виявлено, що існує зв'язок між рівнем цього розуміння та якістю відображення його в наративі. Теоретично обгрунтовано й експериментально доведено, що ступінь розуміння особистого досвіду, представленого в наративі, відбиває ступінь успішності процесу соціалізації особистості. Розроблено проективний метод визначення ступеня адаптованості людини шляхом застосування наративу.

Охарактеризовано генезис законодавства, яке регламентує діяльність прокурора щодо забезпечення відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням. З'ясовано правову природу діяльності прокурора щодо забезпечення відшкодування зазначених збитків. Визначено теоретичні та правові основи організації діяльності прокурора щодо забезпечення відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням. Проаналізовано особливості організації діяльності прокуратур районного, міського, обласного рівнів і Генеральної прокуратури України щодо забезпечення відшкодування такої шкоди. Виокремлено критерії оцінювання ефективності діяльності прокурора щодо забезпечення відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням. Сформульовано пропозиції щодо напрямів удосконалення діяльності прокурора із забезпечення відшкодування цих збитків.

Розглянуто особливості правового статусу керівника місцевої прокуратури у кримінальному процесі. Визначено загальні положення керівництва в органах прокуратури. Розмежовано поняття керівництва та процесуального керівництва в органах прокуратури у сфері кримінального провадження. Окреслено основні аспекти реалізації повноважень керівника місцевої прокуратури у сфері кримінального провадження. Керівник місцевої прокуратури зобов'язаний вживати певні організаційні заходи безпосередньо для кримінального провадження, і хоча такі повноваження регламентуються нормами кримінального процесуального права, за своєю правовою природою вони є повноваженнями організаційно-управлінського характеру. Обгрунтовано необхідність внесення до чинного кримінального процесуального законодавства з питань діяльності керівника прокуратури у кримінальному провадженні.

Розглянуто особливості реформування функціональної спроможності органів прокуратури на даному етапі розвитку правових відносин в державі. Визначено місце функції підтримання публічного обвинувачення в суді в системі функцій прокуратури. Запропоновано розглядати функцію підтримання публічного обвинувачення в суді не лише в інституційно-правовому, але й процесуальному аспектах. Окреслено напрями реформування чинного законодавства в досліджуваній сфері.

Розглянуто зміст криміналістичного забезпечення діяльності прокурора у кримінальному провадженні. На основі аналізу чинного законодавства та наукових досліджень вказаної проблематики визначено особливості такого забезпечення. Встановлено, що реалізація прокурором повноважень у кримінальному процесі залежить від обставин власне кримінального провадження, конкретної стадії та суб'єктів, з якими потрібно взаємодіяти під час провадження. Ефективність такої діяльності значною мірою залежить і від належного її криміналістичного забезпечення. Визначено криміналістичне забезпечення діяльності прокурора у кримінальному провадженні як використання розроблених наукою криміналістикою засобів, прийомів методик у практичній діяльності прокурора з метою виконання завдань, які стоять перед ним у кримінальному провадженні.

Розглянуто питання щодо підстав проведення негласних слідчих (розшукових) дій, вказано їх види, суб'єктів надання дозволу на їх проведення, а також суб'єктів їх проведення. Наведено вимоги до постанови слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, до клопотання щодо таких дій тощо. Подано зразки процесуальних документів.

Розкрито правову природу, зміст і завдання негласних слідчих (розшукових) дій (НСРД), положення кримінального процесуального законодавства України щодо їх проведення. Розглянуто питання щодо підстав проведення НСРД, визначення їх видів, суб'єктів надання дозволу та суб'єктів їх проведення. Наведено вимоги до постанови слідчого, прокурора про проведення НСРД, до клопотання з приводу надання дозволу щодо здійснення таких дій. Уперше проаналізовано процесуальні питання, пов'язані з повноваженнями дізнавача щодо проведення НСРД із метою формування доказової бази у кримінальному провадженні про кримінальні проступки. Вміщено зразки процесуальних документів.