Експериментально досліджено вплив пластичної деформації, ультразвуку й електричного струму на релаксацію фотопровідності (РФП) у кремнії. Зміни РФП, що виникають під впливом пластичної деформації, ультразвукової обробки (УЗО) і обробки електричним струмом (ОЕС), можна пов'язати зі зміною концентрації заряджених електрично активних дефектів. Показано, що УЗО та ОЕС впливають на пластичні та електрофізичні параметри кристалів кремнію і можуть бути використані для керування параметрами напівпровідників.

Ключ. слова: ультразвук, пьезоэлектрический потенциал, сегнетоэлектрик, домены, визуализация
Індекс рубрикатора НБУВ: В379.371.7

Рубрики:

П'єзоелектричні і сегнетоелектричні явища. Фізика п'єзоелектриків і сегнетоелектриків (фероелектриків)

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основании обработки данных о величинах коэффициентов активности для систем Fe - Mn - P и Mn - C - Р расчетным путем получены выражения для определения коэффициента активности фосфора для систем Fe - Mn - C - P при получении марганцевых ферросплавов.

Разработана прогнозная модель определения активности фосфора в сложных системах на основе марганца с использованием параметров межатомного взаимодействия. Показана возможность использования полученной модели для определения активности марганца и железа.

Проведена термодинамическая оценка поведения марганца в стали при различных содержаниях углерода и под шлаком известного состава. Проанализирована термодинамическая возможность восстановления марганца углеродом и железом.

Запропоновано ряд заходів для зменшення розмірів і кількості неметалевих включень в кордовій сталі. Рекомендовано: магнезитову футеровку промковша і стальковша, захист від вторинного окиснення металу, вид засипки у промковші.

Произведена оценка серопоглотительной способности шлаков для внепечной обработки стали по различным модельным представлениям. Оценка рафинирующих свойств сталеплавильных шлаков, выбор рационального состава рекомендуется осуществлять на основе картирования поверхности значений серы.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л242-1

Рубрики:

Фосфор та його сполуки

Шифр НБУВ: Ж70265 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К326.9303-14

Шифр НБУВ: Ж28347 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К320.3-14

Рубрики:

Плавка металів у чорній металургії

Шифр НБУВ: Ж70265 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К303-14

Рубрики:

Плавка металів

Шифр НБУВ: Ж14585 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К325

Рубрики:

Металургія хрому

Шифр НБУВ: Ж70265 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розв'язано актуальну науково-прикладну задачу загальнодержавного рівня - розробка моделей управління проектами роботизації підводних археологічних досліджень (ПАД), що забезпечить підвищення їх ефективності за рахунок застосування ненаселених підводних апаратів (НПА) та переходу до безводолазних технологій. Проаналізовано існуючі методи, моделі та механізми управління проектами і програмами ПАД. Розроблено концептуальні засади управління ПАД. Виконано класифікацію проектів ПАД на основі НПА. Розроблено модель управління змістом проекту ПАД. Визначено ризики, що виникають у проектах ПАД. Розроблено моделі управління ризиками, пов'язаними з погодними та гідрологічними умовами в районі ПАД, а також із технологічним забезпеченням. Результати роботи використано при проведенні ПАД науково-дослідним інститутом підводної техніки Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова.

Підготовка фахівців з робототехніки належить до ключових завдань вітчизняної вищої освіти. Така підготовка є початковим етапом впровадження роботизованих технологій виробництва і має на меті підготовку бакалаврів, магістрів і докторів філософії та для розробки й експлуатації нових засобів робототехніки. Тому створення навчально-науково-виробничих лабораторій робототехніки у технічних університетах є актуальною задачею вітчизняної вищої школи. Виконано огляд типових існуючих лабораторій робототехніки, які створені у зарубіжних та вітчизняних університетах. Встановлено, що вони мають відносно вузький профіль щодо області підготовки фахівців, оскільки підготовка ведеться за окремими напрямками, що обмежує обмін ідеями та напрацюваннями між різними типами робототехніки - промисловими, авіаційними, морськими тощо. Одночасно сучасні вимоги до конкурентоспроможних засобів робототехніки обумовлюють необхідність інтеграції загальнотеоретичних здобутків та прикладних технічних розробок, отриманих за різними напрямками робототехніки. Мета статті - обгрунтування доцільності та можливості створення навчально-науково-виробничої лабораторії робототехніки, яка б забезпечувала академічну складову процесу підготовки фахівців з робототехніки, наукову складову розвитку теоретичних основ робототехніки та виробничу складову створення і впровадження нових засобів робототехніки та роботизованих технологій на їх основі. Запропоновано концепцію діяльності технічного університету за навчально-науково-виробничим напрямком "Робототехніка", яка побудована на принципах проектного менеджменту та включає освітню, наукову та виробничу складові. Визначено основних стейкхолдерів та запропоновано основні організаційні форми співпраці університету з ними в освітньому, науковому та виробничому напрямках. Сформульовано основні організаційно-технічні завдання створення навчально-науково-виробничої лабораторії робототехніки у вигляді узагальненої структури технічного забезпечення лабораторії та, зокрема, робототехнічного забезпечення за напрямком "Морська робототехніка". Подальші дослідження планується проводити у напрямку обгрунтування переліку робіт щодо створення навчально-методичного та програмного забезпечення навчально-науково-виробничої лабораторії робототехніки технічного університету.