Здійснено спробу проаналізувати феномен українського Січового руху у Галичині, зокрема прослідковано генезу цього громадсько-політичного напрямку від перших студентських "Січей" до формування Українських Січових Стрільців на початку Першої світової війни.

Розглянуто питання підписання Брестського миру та його значення в історії відновлення та формування Української державності в період Центральної Ради, а також зовнішньополітичні відносини України.

Висвітлено основні напрямки політичної діяльності української еліти Галичини на початку Першої світової війни; проаналізовано її погляди щодо перспектив вирішення українського питання; надано узагальнюючу характеристику дій політичних організацій українства; визначено роль українських військових формувань в австрійській політиці.

Розкрито діяльність спортивного товариства "Сокіл" у Львові; визначено цілі та завдання сокільського руху; показано роль організації у згуртуванні молоді для відстоювання власних національних інтересів.

Проаналізовано діяльність галицького громадського діяча К.Трильовського, який був керівником ліворадикального напрямку, домігся створення на початку XX ст. у легальних рамках Австро-Угорської держави січових організацій, що супроводжувалося значним національним піднесенням, а січові свята за участі десятків тисяч "січовиків" демонстрували зростання українських сил у краї. Висвітлено трансформацію "Січей" від парамілітарних угрупувань до національних військових з'єднань українців в австрійських збройних силах і висвітлено процес реалізації ідеї парамілітарних національних сил у Галичині в Українській галицькій армії та збройних січових утвореннях у Наддніпрянській Україні. Показано практичну участь січовиків у військових операціях Української національної революції. З'ясовано особливості діяльності українських молодіжних і національно-спортивних товариств у міжвоєнній Польщі.

Висвітлено основні етапи формування й розвитку української державності від найдавніших часів до сьогодення. Розглянуто питання становлення українського етносу, формування державності в період Київської Русі. Проаналізовано передумови створення Галицько-Волинського князівства, значення та причини занепаду Галицько-Волинської держави, перехід українських земель під владу литовських князів, суспільно-політичне становище України в другій половині XVI - першій половині XVII ст., визвольний рух проти шляхетської Польщі наприкінці XVI - початку XVII ст. Розкрито причини національно-визвольної війни українського народу в 1648 - 1649 рр., внутрішню та зовнішню політику гетьмана Б. Хмельницького, наслідки Переяславської Ради, особливості гетьманства І. Мазепи. Висвітлено період правління Російської та Австро-Угорської імперій, політичне становище українських земель у складі Російської імперії на початку ХХ ст., загальнонаціональний визвольний рух в Україні в 1917 - 1921 рр., діяльність національних політичних партій за умов більшовицького тоталітарного режиму (1921 - 1939 рр.), рух Опору українського народу проти окупації німецьких фашистів та його внесок у перемогу над фашизмом, національно-визвольний рух за умов комуністичного тоталітарного режиму (1950 - 1980 рр.), розбудову України на сучасному етапі.

Освещены основные этапы формирования и развития украинской государственности от древнейших времен до современности. Рассмотрены вопросы становления украинского этноса, формирования государственности в период Киевской Руси. Проанализированы предпосылки создания Галицко-Волынского княжества, значение и причины падения Галицко-Волынского государства, переход украинских земель под правление литовских князей, общественно-политическое положение Украины во второй половине XVI - первой половине XVII ст., освободительное движение против шляхетской Польши конца XVI - начала XVII ст. Раскрыты причины национально-освободительной войны украинского народа в 1648 - 1649 гг., внутренняя и внешняя политика гетмана Б. Хмельницкого, последствия Переяславской Рады, особенности гетманства И. Мазепы. Освещены период правления Российской и Австро-Венгерской империй, политическое положение украинских земель в составе Российской империи в начале ХХ ст., общенациональное освободительное движение в Украине в 1917 - 1921 гг., деятельность национальных политических партий в условиях большевистского тоталитарного режима (1921 - 1939 гг.), движение Сопротивления украинского народа против оккупации немецких фашистов и его вклад в победу над фашизмом, национально-освободительное движение в условиях коммунистического тоталитарного режима (1950 - 1980 гг.), развитие Украины на современном этапе.

Досліджено діяльність українських партій і суспільно-політичних об'єднань Західної України клерикально-консервативного спрямування - УХО, УКС, УКНП (УНО). З'ясовано місце національного питання у їх програмах. Розкрито погляди на характер українсько-польських відносин митрополита А. Шептицького та єпископа Г. Хомишина.

Проаналізовано розвиток шкільної освіти на території Західної України під час німецької окупації. Висвітлено основні цілі німецького керівництва щодо виховання учнівської молоді.

Досліджено особливості антиукраїнської політики польської влади в Галичині у 1920-х рр. На базі історіографічного та джерельного матеріалу проаналізовано основні закони польської адміністрації, що стосувались українського населення.

Досліджено проблему політичного спротиву УПА та збройного підпілля ОУН радянському режиму, проаналізовано ідеологічні та політико-виховні заходи у боротьбі з тоталітаризмом. Роз'яснено основні цілі та завдання пропагандистської ідеологічної роботи в післявоєнний період.

Показано основні здобутки української історіографії з проблеми еволюції парамілітарних рухів Галичини кінця XIX - початку XX ст. в українських військових з'єднаннях.

Проаналізовано феномен Українського січового руху у Галичині, зокрема прослідковано генезу цього громадсько-політичного напряму від перших студентських "Січей" до формування українських Січових Стрільців на початку Першої світової війни.

Висвітлено діяльність відомого галицького громадсько-політичного діяча К. Трильовського, який як представник ліворадикального напряму створив на початку XX ст. за легальних умов Австро-Угорщини січові організації.

Висвітлено основні здобутки формування української історичної спадщини з проблеми еволюції парамілітарних рухів Галичини кінця XIX - початку XX ст. в українські військові з'єднання.

Висвітлено основні здобутки історіографічних досліджень з проблеми становлення музеології як науки. Виділено напрями музеологічних досліджень і проаналізовано основні дискусійні питання. Зосереджено увагу на змісті понять "музеєзнавство", "музеологія", "музеалія", та охарактеризовано літературу, у якій визначено місце музеології в системі соціогуманітарних наук. Незважаючи на інтенсивний розвиток сучасної музеології, залишається невирішеною низка питань щодо вивчення музеології не тільки, як наукової дисципліни, але і як навчальної дисципліни. Також залишається невирішеним термінологічний інструментарій науки.

Проаналізовано науково-історичну спадщину М. Лозинського про процеси, що відбувались в Україні під час національно-визвольних змагань. Вказано, що основними напрямами наукових досліджень М. Лозинського була державно-правова та міжнародно-правова проблематика.