Розглянуто питання вищої освіти та розвитку цивілізації, сучасний стан системи вищої освіти в Україні, зокрема, сучасні соціальні проблеми, особливості розвитку недержавного сектора вищої школи. Проаналізовано питання теорії та практики інноваційних процесів, а також основні напрямки сучасного реформування вищої школи України.

Висвітлено особливості трансформації позитивістської соціології на початку ХХ ст., феноменологічної соціології (зокрема Т. Лукмана). Описано теорії формальної соціології Ф. Тьонніса, Г. Зіммеля, Леопольда фон Візе, соціальних систем Н. Лумана, рефлексивної модернізації У. Бека, криз К.-Д. Оппа. Показано внесок феноменології до розробки методології якісного дослідження. Увагу приділено становленню інтерпретативної парадигми європейської теоретичної соціології. Розкрито теоретичні засади та показано витоки німецької соціальної антропології. Проаналізовано діяльність франкфуртської школи у другій половині ХХ ст.

Освещены особенности трансформации позитивисткой социологии в начале ХХ в., феноменологической социологии (в частности, Т. Лукмана). Рассмотрены теории формальной социологии Ф. Тенниса, Г. Зиммеля, Леопольда фон Визе, социальных систем Н. Лумана, рефлексивной модернизации У. Бека, кризисов К.-Д. Оппа. Показан вклад феноменологии в разработку методологии качественного исследования. Внимание уделено становлению интерпретативной парадигмы европейской теоретической социологии. Раскрыты теоретические основы и показаны истоки немецкой социальной антропологии. Проанализирована деятельность франкфуртской школы во второй половине ХХ в.

Розглянуто питання психології, психології особистості. Увагу приділено емоційно-вольовій сфері особистості. Проаналізовано індивідуально-психологічні особливості особистості, соціально-психологічні проблеми дослідження особистості. Розкрито теоретико-методологічні й історичні аспекти дослідження малої групи (МГ). Наведено соціально-психологічні характеристики сформованої МГ. Охарактеризовано соціально-психологічні феномени групової взаємодії.

Рассмотрены вопросы психологии, психологии личности. Внимание уделено эмоционально-волевой сфере личности. Проанализированы индивидуально-психологические особенности личности, социально-психологические проблемы исследования личности. Раскрыты теоретико-методологические и исторические аспекты исследования малой группы (МГ). Приведены социально-психологические характеристики сформированной МГ. Охарактеризованы социально-психологические феномены группового взаимодействия.

Досліджено передумови, можливості та перспективи інноваційного розвитку вищої школи України. Розроблено концепцію перманентних асинхронних інноваційних процесів у вищій школі, що відповідає основним тенденціям становлення суспільства знань. Започатковано нову соціологічну дисципліну - соціологію інноваційних процесів в освіті. Розроблено соціологічну версію інноватики та здійснено типологію інновацій за їх змістом і функціональним навантаженням. Виявлено парадокси інноваційного розитку у вигляді квазіінновацій. Показано основні тенденції та специфіку інноваційних процесів у сфері вищої освіти України. Проаналізовано тенденції розвитку недержавного сектору вищої школи України та модернізованих класичних університетів, а також значення дистанційного навчання й етизації вищої освіти, подолання її корумпованості як чинників, що сприяють оновленню освітньої системи та всього суспільства.

Розкрито зміст категорій "нерухомість" та "ринок нерухомості" на принципах державної регуляторної політики. Визначено структуру й еволюційні аспекти формування ринку нерухомості, а також проведено дослідження світового досвіду щодо реалізації регуляторної політики держави на ринку нерухомості. Проведено оцінювання стану та перспектив розвитку основних секторів ринку нерухомості України. Запропоновано механізм реалізації державної регуляторної політики. Розроблено та надано комплекс інструментів і механізм реалізації регуляторної політики держави на ринку нерухомості України.

Проаналізовано загальні риси розвитку підприємницького середовища в регіонах України та оцінено пропорційність розвитку великих, середніх та малих підприємств. Здійснено оцінку регіональних особливостей концентрації підприємницького середовища, що дозволяє відокремити перспективи спеціалізації окремих регіонів.

Проведено аналіз встановлення адміністративної відповідальності за порушення прав дитини згідно із сучасним адміністративним законодавством України. Виявлено застарілі та неефективні норми, що регулюють суспільні відносини у цьому напрямі. Висловлено пропозиції щодо внесення змін та доповнень до чинного Кодексу України про адміністративні правопорушення в авторській редакції. Акцентовано увагу на тому, що після проведення судової реформи відповідні зміни, які стосуються інституційного механізму притягнення до адміністративної відповідальності, українськими парламентарями не були запроваджені ні в чинних нормативно-правових актах у відповідній сфері, ані у формі законопроектів.

Визначено змістовну характеристику організаційно-правових засад забезпечення прав і законних інтересів дітей. Встановлено, що організаційно-правові засади забезпечення прав та законних інтересів дитини містять обов'язкові та факультативні складові. До обов'язкових складових організаційно-правових засад забезпечення прав і законних інтересів дитини слід віднести правову основу, якою регламентовано забезпечення прав і законних інтересів дитини; пріоритетні напрями публічного адміністрування прав і законних інтересів дитини; принципи, на яких побудовано адміністративно-правове регулювання забезпечення прав та законних інтересів дитини та ін.

Вміщено нариси, які дозволяють осягнути звершення Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна — одного з найстаріших університетів на сході Європи. У першій частині акцентується увага на сторінках історії, зокрема тих усталених традиціях, які гідно продовжує сучасний університет; у другій — ідеться про добу незалежної України і, передовсім, про новації, які дозволяють Каразінському університету відповідати сучасним європейським реаліям. Висвітлено міжнародні зв'язки Харківського університету в контексті стратегії розширення міжнародної науково-освітньої і культурної комунікації та співпраці.

Досліджено підходи до створення дослідницької інфраструктури країн - технологічних лідерів, проаналізовано досвід ЄС із розбудови інноваційної екосистеми шляхом створення спільного європейського дослідницького простору. Розкрито основні складові, що формують сучасну інвестиційну політику. Розглянуто результативні форми процесів відтворення сукупного фінансового потенціалу. Обгрунтовано значущість продуктивності праці як ключового показника економічного зростання та стабільності в економіці. Значну увагу приділено питанням створення державно-приватного партнерства та перспективам розвитку галузей соціального спрямування.