Робота присвячена моделюванню радіаційного розпухання вигородки і внутрішньокорпусної шахти реактора ВВЕР-1000, а також аналізу зміни напружено-деформованого стану в цих конструкціях за термінів експлуатації, що перевищують проектні. Розглянуто існуючі математичні моделі радіаційного розпухання та запропоновано вдосконалену модель, в якій деформації розпухання і повзучості представлені в тензорному вигляді та залежать від величини залишкових зварювальних напружень. В результаті виконання комплексу розрахункових досліджень із застосуванням розробленої моделі показано, що деформування вигородки внаслідок радіаційного розпухання може призвести до її контакту з внутрішньокорпусною шахтою. Досліджено вплив на напружено-деформований стан внутрішньокорпусних пристроїв таких факторів, як температурні деформації, радіаційне розпухання, радіаційна повзучість і рівень залишкових напружень, що виникають під час зварювання та подальшої термообробки. Показано, також що найбільший внесок у напружений стан внутрішньокорпусної шахти у понадпроектний період може вносити її контактна взаємодія з вигородкою. Показано, що внесок залишкових зварювальних напружень у загальний напружений стан вигородки знижується в процесі експлуатації. Одержано кількісну залежність рівня залишкових напружень у вигородці від часу експлуатації.