Рассмотрены главные особенности динамики популяций и сообщества грызунов, обусловленные хозяйственной деятельностью, которая имела место до возобновления статуса заповедания, а также техногенным загрязнением после аварии на ЧАЭС. Отмечены общие и специфичные популяционные реакции, которые определяются нарушением экологического баланса и проявляются в виде увеличения численности и дестабилизации и динамики, изменения статуса видов, количественного состава сообщества, ускорении и синхронизации колебательных процессов в популяциях. Показывается, что принципиальной особенностью популяционных реакций на техногенное загрязнение является отсутствие адаптаций к новым условиям и усиление деградационных процессов.

З використанням матеріалів 25-річних спостережень у Канівському природному заповіднику проаналізовано зміни чисельності та складу населення гризунів у відповідь на наслідки господарського використання та техногенне забруднення території. Установлено, що спільною рисою реагування окремих видів на різні форми впливу є зміна типу динаміки на менш стабільний, що відбувається на фоні збільшення чисельності. Показано, що дестабілізація динаміки чисельності виявляється у вигляді розширення діапазону коливань показників, порушення характерної послідовності й тривалості окремих фаз, співвідношення величин приросту та скорочення населення. Зміни статевої та вікової структури населення демонструють наявність спільних рис, властивих окремим видам. Для всіх видів за умов техногенного забруднення характерне зменшення кількості самок. Наслідком господарського використання території є скорочення частки дорослих особин. Показано, що за умов антропогенного впливу відбуваються зміни співвідношення та статусу видів в угрупованні гризунів. На прикладі рудої норки встановлено механізм дестабілізації динаміки населення, пов'язаний зі зміною репродуктивної стратегії. Визначено, що за даних умов зростання чисельності й дестабілізація її динаміки не обумовлені змінами індивідуальної плодючості, а визначаються лише кількістю самок, залучених до розмноження. Як головну причину зазначених феноменів розглянуто порушення відношень з кормовою базою. Порушення балансу між популяцією і середовищем призводить до зняття обмежувального впливу кормової бази. Спроби відновлення балансу виявляються у вигляді екстенсивного розмноження, що, ймовірно,

Проаналізовано досвід українсько-грецького співробітництва та його перспективи. Висвітлено основні чинники становлення та розвитку суспільно-політичних відносин між Україною та Грецією. Розглянуто різноманітні форми українсько-грецьких відносин, основні напрямки діяльності наукових і громадських організацій, розкрито їх значення у зміцненні даних відносин, наведено практичні рекомендації щодо активізації двосторонніх стосунків. Проаналізовано вплив політичних, економічних та наукових чинників на розвиток міждержавних відносин та висвітлено головний результат українсько-грецької співпраці - утвердження України як важливого суб'єкта загальноєвропейського та світового процесу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.362.423-652.15

Рубрики:

Rodentia Гризуни

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Одним з ключових напрямів зовнішньої політики України є розбудова якісно нових, рівноправних двосторонніх міждержавних відносин з європейськими країнами. Зокрема, значні зусилля спрямовані на налагодження міцних політичних та економічних зв'язків з Грецією - країною, партнерські стосунки з якою можуть сприяти виходу України на привабливі для неї ринки Східного Середземномор'я, а через них - і до країн Близького Сходу та Північної Африки. Все це зумовлює надзвичайну важливість діяльності, спрямованої на формування договірно-правової бази співробітництва наших країн.

Розглянуто деякі методи аналізу та головні особливості динаміки популяцій гризунів за умов антропогенного впливу на екосистему.

The some methods of analysis and main peculiar properties of the rodents' populations' dynamics in conditions of anthropogenic influence on ecosystem are being observed.

У межах типу Хордові розглянуто три підтипи та всі сучасні класи. Основну увагу приділено розгляду появи представників певного класу хордових тварин, їхній систематиці, загальній характеристиці, способу життя, різноманіттю та практичному значенню. Матеріал базується на сучасних досягненнях у галузі зоології, біології, еволюції, палеонтології та інших наук.