Висвітлено давні способи народного "магічного лікування", про які ще пам'ятають та застосовують у Земплені, що на північному сході Угорщини. Наведено відомості щодо наступних груп традиційних знань: зурочення та запобігання йому, замовляння, елементи за аналогією, обертання, перевертання, зв'язування, обведення, поради, заборони та числа, які за певних випадків мають лікувальну функцію або віддаляють хворобу.

Освещены древние способы народного "магического лечения", о которых еще помнят и применяют в Земплене на северовостоке Венгрии. Представлены сведения относительно следующих групп традиционных знаний: сглаз и его предупреждение, заговаривание, элементы по аналогии, вращение, переворачивание, связывание, обведение, советы, запреты и числа, которые в определенных случаях имеют лечебную функцию или отдаляют болезнь.

Розглянуто тематичні цикли фольклорної традиції угорців та українців-русинів Закарпаття про одного з найвизначніших правителів Центральної Європи часів пізнього середньовіччя - угорського короля Матяша. Зазначено, що король ще за свого життя став найпопулярнішим героєм численних легенд, казок, пісень, анекдотів, які побутували протягом 500-а років, а кожен з народів вважав його своїм героєм, захисником національної культури та власної країни.

Рассмотрены тематические циклы фольклорной традиции венгров и украинцев-русинов Закарпатья об одном из выдающихся правителей Центральной Европы времен позднего средневековья - венгерском короле Матяше. Указано, что король еще при своей жизни стал популярнейшим героем многочисленных легенд, сказок, песен, анекдотов, бывших в обиходе на протяжении 500-а лет, а каждый из народов считал его своим героем, защитником национальной культуры и собственной страны.

Розглянуто напрямки діяльності Інституту етнографічних досліджень Угорської Академії наук, охарактеризовано праці його співробітників.

Рассмотрены направления деятельности Института этнографических исследований Венгерской Академии наук, охарактеризованы работы его сотрудников.

Висвітлено намагання родини з Йоршега відродити приватне господарювання. З одного боку, це спроба повернення до селянського господарювання, менталітет у цьому випадку не змінюється, проте матеріальний світ ведення домашнього господарства суттєво перебудувався і селяни намагаються вижити та розібратись в лабіринтах цивілізованого оточення, ринку, законів.

Освещены попытки семейства из Йоршега возродить частное хозяйствование. С одной стороны, это попытка возвращения к крестьянскому хозяйствованию, менталитет в этом случае не изменился, одновременно обстоятельства, их собственные хозяйства, то есть материальный мир ведения домашнего хозяйства, существенно перестроился и крестьяне пытаются уцелеть, блуждая в лабиринтах цивилизованного окружения, рынка, законов.

У контексті лінгвістичних, етнографічних та палеокліматичних даних розглянуто концепцію С.Толстова про середньоазіатське походження древніх уральців, яка зіграла велику роль у подальшому вивченні етнічної історії фінно-угрів. Викладено припущення російських учених В.Чернецова та К.Сальникова, що андроїдний археологічний комплекс бронзової епохи лісостепової смуги Зауралля Західного Сибіру етнічно можна пов'язувати з древніми уграми - спільними предками угорців та обських угрів.

В контексте лингвистических, этнографических и палеоклиматических данных рассмотрена концепция С.Толстова о среднеазиатском происхождении древних уральцев, которая сыграла большую роль в дальнейшем изучении этнической истории финно-угров. Изложены предположения российских ученых В.Чернецова и К.Сальникова, что андроидный археологический комплекс бронзовой эпохи лесостепной полосы Зауралья Западной Сибири этнически можна связывать с древними уграми - общими предками венгров и обских угров.

Охарактеризовано аспекти діяльності Г.Стрипського - угорського і русинського бібліографа, перекладача, мовознавця і літературознавця, прихильника україно-угорських зв'язків.

Охарактеризованы аспекты деятельности Г.Стрипского - венгерского и русинского библиографа, переводчика, языковеда и литературоведа, сторонника украино-венгерских связей.

Проаналізовано масштабні зміни навколишнього середовища на території Угорщини, які є наслідком багатовікової систематичної роботи щодо його перетворення: цілі покоління, водночас завбачливо пристосовуючись до специфічних природних умов Карпатського басейну, працювали над тим, щоб створити в цьому регіоні сприятливі умови життя для себе і своїх нащадків. Зазначено, що система місцевих назв з точки зору підходу поглядів має великорегіональну орієнтацію і є характерною для мови і способу мислення спільноти, а її знання і використання безпосередньо характеризує і наповнює змістом зв'язок між людиною і природою.

Проанализированы масштабные изменения окружающей среды на территории Венгрии, которые являются следствием многовековой систематической работы относительно ее преобразования: целые поколения, одновременно предусмотрительно приспосабливаясь к специфическим природным условиям Карпатского бассейна, работали над тем, чтобы создать в этом регионе благоприятные условия жизни для себя и своих потомков. Указано, что система местных названий с точки зрения подхода взглядов имеет крупнорегиональную ориентацию и является характерной для языка и способа мышления общества, а ее знание и использование непосредственно характеризует и наполняет содержанием связь между человеком и природой.

Розглянуто концепт долі на матеріалі народних казок Українських Карпат, які репрезентують багату оповідальну традицію України, мають свою специфіку, пов'язану з етнічними, географічними та іншими особливостями краю, його історичним розвитком, інтеграцією іноетнічних традицій. На прикладах угорської оповідальної традиції, яка широко побутувала на Закарпатті й мала вплив на казки всього регіону, підкреслено загальнолюдський характер уявлень народу про людину та її долю. Зазначено, що народна казка виробила глибоку філософську систему поглядів на людину та її долю, яка має виразне дидактичне, прагматичне спрямування, а також багато спільного з іншими антропоцентричними філософськими, релігійними та містичними версіями.

Рассмотрен концепт судьбы на материале народных сказок Украинских Карпат, которые представляют богатую повествовательную традицию Украины, имеют свою специфику, связанную с этническими, географическими и другими особенностями края, его историческим развитием, интеграцией иноэтничных традиций. На примерах венгерской повествовательной традиции, широко бытовавшей на Закарпатье и имевшей влияние на сказки всего региона, подчеркнут общечеловеческий характер представлений народа о человеке и его судьбе. Указано, что народная сказка выработала глубокую философскую систему взглядов на человека и его судьбу, которая имеет выразительную дидактическую, прагматическую направленность, а также много общего с другими антропоцентрическими философскими, религиозными и мистическими версиями.

У контексті традиційної культури харчування закарпатських угорців показано взаємовпливи, що виникають з етнічних та релігійних зв'язків. Охарактеризовано конкретні явища, елементи, страви та звичаї у харчуванні, які вказують на міжетнічні зв'язки: запозичені страви, чуже походження яких підкреслюють самі закарпатські угорці і тому до їх назв додають атрибути; страви, назви яких звучать по-чужому для носіїв угорської мови, завдяки чому можна простежити їх походження. Значну увагу приділено розгляду страв з кукурудзи, проаналізовано, як територія їх розповсюдження може бути пов'язана з етнічними кордонами Закарпаття.

В контексте традиционной культуры питания закарпатских венгров показаны взаимовлияния, возникающие из этнических и религиозных связей. Охарактеризованы конкретные явления, элементы, блюда и обычаи в питании, указывающие на межэтнические связи: заимствованные блюда, чужое происхождение которых подчеркивают сами закарпатские венгры и поэтому к их названиям добавляют атрибуты; блюда, названия которых звучат по-чужому для носителей венгерского языка, благодаря чему можна наблюдать их происхождение. Значительное внимание уделено рассмотрению блюд из кукурузы, проанализировано, как территория их распространения может быть связана с этническими границами Закарпатья.

Висвітлено особливості національної характерології (народної психології), наведено тлумачення міфологізованих подій у міфічному часі, які містяться у переказах про походження світу та створення різних народів. Зазначено, що міфічні народні характери сформувалися у межах вищої системи, створеної за правилами міфології. Ці міфи, на противагу їх жанровій належності, до певного ступеня відображають зміни настроїв епохи, колективну думку, самокритику, самовисміювання.

Освещены особенности национальной характерологии (народной психологии), представлены толкования мифологизированных событий в мифическом времени, содержащиеся в пересказываниях о происхождении мира и создании разных народов. Указано, что мифические народные характеры сформировались в пределах высшей системы, созданной по правилам мифологии. Эти мифы, в противовес их жанровой принадлежности, до определенной степени отражают изменения настроений эпохи, коллективное мнение, самокритику, самовысмеивание.

Вперше в історії перекладознавства розглянуто основні проблеми художнього та наукового перекладу з угорської на українську мову. Охарактеризовано основні етапи перекладацької праці, розглянуто різні види перекладу. Показано місце теорії перекладу серед інших дисциплін. Проаналізовано розвиток перекладознавства в Україні й Угорщині. Наведено порівняльну характеристику української й угорської мов. Визначено сутність поняття еквівалента у перекладі, розглянуто константні та варіантні відповідники, показано особливості їх використання. Висвітлено граматичні питання перекладу. Описано лексичні трансформації, різні способи передачі національного колориту та фразеологічних явищ, а також перекладу власних імен і назв. Встановлено залежність перекладу від стилю матеріалу. Наведено огляд української й угорської лексикографії. Подано бібліографію перекладів угорської художньої літератури на українську мову.

Впервые в истории переводческой деятельности рассмотрены основные проблемы художественного и научного перевода с венгерского на украинский язык. Охарактеризованы основые этапы работы переводчика, рассмотрены различные виды перевода. Показано место теории перевода среди других дисциплин. Проанализировано развитие теории перевода в Украине и Венгрии. Приведена сравнительная характеристика украинского и венгерского языков. Раскрыта сущность понятия эквивалента в переводе, рассмотрены его константы и варианты, показаны особенности их использования. Освещены грамматические вопросы перевода. Описаны лексические трансформации, различные способы передачи национального колорита и фразеологических явлений, а также перевода имен собственных и названий. Установлена зависимость перевода от стиля материала. Приведен обзор украинской и угорской лексикографии. Представлена библиография переводов угорской художественной литературы на украинский язык.

Висвітлено цикл різдвяних свят, який розпочинається у перший день адвента і триває до Водохреща (6-го січня) і включає в себе багаті традиціями знаменні дні: день Міклоша (6 грудня), день Люци (13 грудня), день Адама - Єви (24 грудня), день Різдва (25 грудня), день Іштвана (26 грудня), день Яноша (27 грудня), день святих дітей (28 грудня), день Сильвестра (31 грудня), Новий рік (1 січня) і Водохреща (6 січня).

Освещен цикл рождественских праздников, который начинается в первый день адвента и продолжается до Крещения (6-го января) и включает в себя богатые традициями знаменательные дни: день Миклоша (6 декабря), день Люцы (13 декабря), день Адама - Евы (24 декабря), день Рождества (25 декабря), день Иштвана (26 декабря), день Яноша (27 декабря), день святых детей (28 декабря), день Сильвестра (31 декабря), Новый год (1 января) и Крещение (6 января).

Розглянуто структуру угорських вірувань про злого духа - лідерца - у формі семантичної моделі. Виявлено усталені зв'язки традиційних творчих елементів, їх характерний контекст, бо вірогідно, що їх вживання характеризує спільноту. Описано дві різні моделі: перша, яка більше пов'язана з мовознавчим підходом (використовує також схему мовних значень слова), вибрані елементи (у даному випадку лідерц) вміщує у більш вузький контекст, зображує більш вживані чи першочергові зв'язки і нагадує схему; друга - показує місце цих елементів у повному культурному контексті і розкриває подальші зв'язки.

Рассмотрена структура венгерских верований о злом духе - лидерце - в форме семантической модели. Выявлены устоявшиеся связи традиционных творческих элементов, их характерный контекст, поскольку достоверно, что их применение характеризирует общность. Описаны две разные модели: первая, которая больше связана с языковедческим подходом (так как использует тоже схему языковых значений слова), избранные элементы (в данном случае лидерц) помещает в более узкий контекст, изображает более применяемые или первоочередные связи и напоминает схему; вторая - показывает место этих элементов в полном культурном контексте и раскрывает дальнейшие связи.

Розглянуто вплив економічної та технічної інтеграції на сфери мов і культур малих народів, які розвивалися століттями й тисячоліттями. Підкреслено, що, на противагу глобалізації, у збереженні національної мови і власної сутності, у відродженні чи гальмуванні асиміляційних процесів важливу роль має система традицій, національна культура - від традиційної народної культури до високого рівня літератури, музики й образотворчого мистецтва.

Рассмотрено влияние экономической и технической интеграции на сферы языков и культур малых народов, которые развивались столетиями и тысячелетиями. Подчеркнуто, что в противовес глобализации в сохранении национального языка и собственной сущности, в возрождении или торможении ассимиляционных процессов важную роль имеет собственная система традиций, национальная культура - от традиционной народной культуры до высокого уровня литературы, музыки и изобразительного искусства.

Розглянуто фольклорні твори українців-русинів про визвольну війну, які є частиною культурної спадщини, що включає численні й неоднозначні складові. Зазначено, що у поширенні пісень перед Першою світовою війною значну роль відіграли мандрівні співці, які виконували свій репертуар на ярмарках, церковних церемоніях, а пісні висловлювали однозначне політичне світобачення, протиріччя між націями.

Рассмотрены фольклорные произведения украинцев-русинов об освободительной войне, которые являются частью этого культурного наследия, включающего многочисленные и неоднозначные составные. Указано, что в распространении песен перед первой мировой войной значительную роль сыграли странствующие певцы, исполнявшие свой репертуар на ярмарках, церковных церемониях, а песни выражали однозначное политическое мировоззрение, противоречия между нациями.

Наведено відомості про попередні дослідження угорського баладного типу "Безсердечна мати", розглянуто його слов'янські паралелі, викладено питання щодо часу, місця і способу його запозичення. Висвітлено думку відомого угорського вченого Л.Вардяша про походження баладного типу.

Представлены сведения о предыдущих исследованиях венгерского баладного типа "Бессердечная мать", рассмотрены его славянские параллели, изложены вопросы относительно времени, места и способа его заимствования. Освещено мнение известного венгерского ученого Л.Вардяша о происхождении балладного типа.

Вперше в українській фольклористиці на порівняльному українсько-угорському регіональному матеріалі проаналізовано людиноцентровані погляди, розглянуто людину в багатоманітності її зовнішнього та внутрішнього простору. Висунуто й обгрунтовано тезу про антропоцентризм казки як основоположну ознаку, на противагу, наприклад, космологізму інших жанрів (обрядові пісні тощо). Не беручи до уваги зв'язок з ініціаційним ритуалом, чарівна казка досить далеко відходить від обряду, вже переосмисленого в гру, що підтверджує широко висвітлена в роботі дидактична спрямованість казкового жанру. Набули нового звучання морально-етичні виміри людини, які перебувають на периферії зацікавлень сучасної гуманітарної науки. Вперше зібрано та проаналізовано розлогий регіональний матеріал про феномен казкаря та казкарства, свідчення багатьох фольклористів, наведено типи та портрети оповідачів Закарпаття, конкретні приклади казкових антропокомпонентів. Вперше дані розглянуто з поглядів лінгвопрагматики.

Розглянуто людину в народній казці, що зберігає уявлення про неї в різні періоди існування, зокрема з найдавнішого. Використано матеріали українських та угорських казок регіону Українських Карпат, що репрезентують основний тип європейської казки. З'ясовано поняття антропоцентризму як фундаментального світоглядного орієнтиру людства, виокремлено кілька антропоцентрів (герой/героїня, персонажі - казкар - слухачі/читачі). На основі казкових наративів розкрито фольклорну картину світу, її основні концепти та бінарні опозиції, зокрема такі, як доля, хронотоп, життя/смерть, бідний/багатий, молодий/старий, чоловік/жінка та ін. Досліджено сутнісні людські бажання, родинні стосунки в казках, зв'язок людини та довкілля, особливості народної релігійності у наративах. Розглянуто міжетнічні зв'язки, зокрема різні види угризмів у фольклорі регіону.

Йдеться про казкову екологічну етику, в основі якої лежать древні міфологічні уявлення про невіддільність людини від навколишнього середовища, з яким вона взаємодіє як суб'єкт з суб'єктом. Дбайливе ставлення до природи в казці у пізніші часи набирає морального спрямування.

Розглянуто етнофольклорні взаємовпливи в народній культурі Закарпаття як самобутнього історико-культурного регіону. Розкрито регіонально-локальну специфіку фольклору краю в межах окремих жанрових груп - народної пісенності, народної прози. Проаналізовано угорські запозичення в уснопоетичній творчості українців-русинів, виокремлено їхні типи та форми, з'ясовано модифікації у мові-приймачі. Висвітлено образи відомих діячів угорської історії - короля Матяша Корвіна, князя Ференца Ракоці II, Лайоша Кошута в українському фольклорі. Простежено історію фольклористики краю - від найдавніших часів до сучасності, зокрема процеси збирання, систематизації та публікації, дослідження усної словесності.