Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.453-3

Рубрики:

Пухлини паратиреоїдної залози

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що на сучасному етапі 60 - 65 % патології рогівки пов'язано з вірусом простого герпесу. Лікування кератитів герпетичної природи, крім топічних препаратів, вимагає застосування спеціальних противірусних засобів. Одним з таких препаратів є "Гевіран". Під спостереженням перебувало 19 хворих віком від 25-ти до 47-ми років (8 чоловіків і 11 жінок). У 6-ти хворих діагностований епітеліальний кератит, у 9-ти - везикулярний деревоподібний кератит і у 4-х - дископодібний кератит. Застосування гевірану в комплексному лікуванні хворих з герпетичними кератитами сприяє швидшій епітелізації рогової оболонки ока, розсмоктуванню інфільтратів, зменшенню перикорнеальної ін'єкції та скороченню часу перебування хворих основної групи в стаціонарі. Застосування гевірану сприяє зменшенню кількості рецидивів.

На сегодняшний день 60 - 65 % патологии роговицы связано с вирусом простого герпеса. Лечение кератитов герпетической природы, помимо топических препаратов, требует применения специальных противовирусных средств. Одним из таких препаратов является "Гевиран". Под наблюдением находилось 19 больных в возрасте от 25 до 47 лет (8 мужчин и 11 женщин). У 6 больных диагностирован эпителиальный кератит, у 9 - везикулярный древовидный кератит и у 4 - дисковидный кератит. Применение гевирана в комплексном лечении больных герпетическими кератитами способствует более быстрой эпителизации роговой оболочки глаза, рассасыванию инфильтратов, уменьшению перикорнеальной инъекции и сокращению времени пребывания больных основной группы в стационаре. Применение гевирана способствует уменьшению количества рецидивов.

Nowadays herpes simplex virus is the cause of 60-65% of the cornea pathology. The treatment of herpetic keratitis, besides topical drugs, requires the application of the special antiviral drugs. Heviran is one of such drugs. The study included 19 patients aged from 25 to 47 (8 men and 11 women). The epithelial keratitis is diagnosed in 6 patients, the dendritic keratitis was in 9 people and the disco-like keratitis was in 4 ones. The use of Heviran in the complex treatment of the patients with herpetic keratitis promotes more rapid epitalization of the cornea, the resorption of infiltrates, decrease of the pericorneal injection and reduces the time the patient staying in the hospital. The use of Heviran helps to reduce the number of relapses.

Ключ. слова: рак щитовидної залози, кісткова метастатична хвороба, комбінована радіонуклідна терапія
Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452-36

Рубрики:

Пухлини щитоподібної залози

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452-3 + Р415.120.11-3

Рубрики:

Пухлини щитоподібної залози

Тиреоїдити

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано історію хвороби 71-го хворого на рак щитовидної залози (РЩЗ) у поєднанні з доброякісною патологією (ДП), які перебували на стаціонарному лікуванні в Інституті медичної радіології АМНУ. До встановлення діагнозу РЩЗ 49,3 % пацієнтів знаходились на спостереженні за місцем проживання з приводу ДП протягом 5-ти років і довше. Лише у 21 % хворих ДП існувала менше 6-ти міс. Захворюваннями, з якими найбільш часто поєднувався РЩЗ, були вузловий зоб та аутоімунний тиреоїдит. Установлено можливість поєднання медулярного РЩЗ не тільки з ДП, але і з диференційованими формами РЩЗ, незважаючи на відмінності морфогенезу цих неопластичних процесів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452-43

Рубрики:

Пухлини щитоподібної залози

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.481.1-56

Рубрики:

Пухлини кісток черепа

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучено состояние гормонального тиреоидного гомеостаза у пациентов, страдающих раком щитовидной железы (РЩЖ) и доброкачественной тиреоидной патологией (ДТП). Существование ДТП, такой как аутоиммунный тиреоидит (АИТ), узловой зоб (УЗ), коллоидный зоб, в случае неадекватного лечения может создавать фон лабораторного гипотиреоза, который может стимулировать развитие неопластического процесса. Наиболее неблагоприятным фоном, приводящим к возникновению тиреоидного рака является АИТ и УЗ. Течение этих заболеваний может маскировать возникновение РЩЗ и обусловливать неоправданно длительное и неадекватное медикаментозное лечение, а также несвоевременное установление диагноза тиреоидного рака. Гормональная терапия узловой ДТП должна иметь подавляющий, а не заместительный характер.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452-5

Рубрики:

Пухлини щитоподібної залози

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452-43

Рубрики:

Пухлини щитоподібної залози

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452-1

Рубрики:

Пухлини щитоподібної залози

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452-4 + Р569.452-5

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основании изучения результатов комплексного противоопухолевого лечения 493 больных раком щитовидной железы определены факторы, влияющие на эффективность радионуклидной терапии дифференцированного тиреоидного рака.

Установлено спряженість змін показників імунної, про- й антиоксидантної систем, а також деяких показників енергетичного обміну під впливом операційного стресу й променевої терапії. Уперше як антиоксидантний засіб супровідної терапії у хворих на рак грудної залози у разі комбінованого лікування застосовано препарат "Амнікор", на підставі результатів клінічних, біохімічних, імунологічних досліджень доведено ефективність його застосування.

Досліджено проблему підвищення ефективності лікування хворих на глаукому з нормальним внутрішньоочним тиском (ВОТ) шляхом обгрунтування проведення гіпотензивної терапії за медикаментозними та хірургічними методами корекції ВОТ до толерантного. На підставі результатів клінічного обстеження хворих на нормотензивну глаукому виявлено більш суттєві зміни зорових функцій (поля зору, співвідношення екскавація/диск) з початковим рівнем ВОТ 23 - 26 мм. рт. ст., проти ВОТ 22 мм рт. ст.; рівень ендотеліну-1 (ЕТ-1) у плазмі крові в 1,5 рази вище, ніж у здорового контингенту. Установлено, що відсутність гіпотензивного лікування цієї патології призводить до її прогресування - погіршення зорових функцій та збільшення рівня ЕТ-1. У групах хворих на нормотензивну глаукому, яким надано гіпотензивне лікування, відзначено протилежні зміни. Доведено, що завдяки застосуванню бетаксололу ("Бетоптик-С") та внаслідок хірургічних втручань - глибокої непроникаючої склеректомії та нових методів - радіарної склеротомії та меридіонального рифлення склери досягнуто стійке зниження ВОТ до толерантного у більшості випадків, що супроводжувалось покращенням поля зору та зниженням рівня ендотеліну-1 у плазмі крові. Установлено, що ці зміни є більш вагомими у разі розвинутої стадії захворювання та у пацієнтів з рівнем ВОТ 23 - 26 мм рт. ст., що дає змогу рекомендувати проведення гіпотензивного лікування у хворих на нормотензивну глаукому незалежно від його способу, яке сприятиме стабілізації глаукомного процесу.

Цель работы: определить показания к проведению радиойодтерапии с учетом морфологических признаков агрессии тиреоидного микрорака. Морфологические свойства тиреоидной микрокарциномы были изучены в микропрепаратах удаленной щитовидной железы (ЩЖ) с опухолью, полученных у 104 пациентов. Данные сравнивали с результатами у 67 больных с карциномой размером Т1 (1,1 - 2,0 см) - контрольная группа. Гистологические исследования проведены в соответствии с рутинной методикой, которая используется во всех лечебных учреждениях и пригодна для определения морфологического варианта опухоли ЩЖ и анализа особенностей ее роста. Для определения морфологической характеристики микрокарцином и тиреоидных дифференцированных опухолей большего размера (группа контроля) при исследовании гистологических препаратов и анализе описания удаленного макропрепарата ЩЖ с опухолью определяли ее гистологический вариант, изучали частоту инвазии опухолью ее капсулы и капсулы ЩЖ, наличие мультицентричного роста, внутриорганных метастазов, билатеральности поражения, метастазов в лимфоузлах, выделяли склерозирующую форму опухоли. Отдельно определяли состояние фоновой тиреоидной паренхимы, на которой возникла опухоль. Выводы: отмечена целесообразность проведения радиойодтерапии с индивидуальным учетом особенностей каждого клинического случая тиреоидной микрокарциномы, принимая во внимание такие показатели, как возраст больного, морфологический вариант опухоли, наличие инвазивной формы микрорака с мультицентричным, билатеральным распространением, внутриорганными метастазами, инвазией в паренхиму, капсулу ЩЖ и внеорганный рост опухоли.

Вивчено ультратонку будову паренхіми щитовидної залози, яка є можливою передумовою виникнення та розвитку тиреоїдного раку. Встановлено, що за умови тиреоїдного диференційованого раку фонова патологія щитовидної залози має ультраструктурні ознаки зниження продукції тиреоїдних гормонів і активації тиреотропної стимуляції. Зроблено припущення щодо можливих механізмів тиреоїдного канцерогенезу та ролі в ньому доброякісної патології щитовидної залози, яка є можливою передумовою виникнення раку. Науково обгрунтовано шляхи, спрямовані на запобігання виникненню та підтриманню процесів підсиленої проліферації тиреоцитів і, як наслідок, на профілактику виникнення диференційованого раку щитовидної залози.

Изучено ультратонкое строение паренхимы щитовидной железы, которая является возможной предпосылкой для возникновения и развития тиреоидного рака. Установлено, что при дифференцированном тиреоидном раке фоновая патология щитовидной железы имеет ультраструктурные признаки снижения продукции тиреоидных гормонов и активации тиреотропной стимуляции. Высказано предположение о возможных механизмах тиреоидного канцерогенеза и роли в нем доброкачественной патологии щитовидной железы, на фоне которой возникает рак. Научно обоснованы пути, направленные на предупреждение возникновения и поддержание процессов усиленной пролиферации тиреоцитов и, как следствие, на профилактику возникновения дифференцированного рака цитовидной железы.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452-2

Рубрики:

Пухлини щитоподібної залози

Шифр НБУВ: Ж16674 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Морфологічні властивості тиреоїдної мікрокарциноми були вивчені в мікропрепаратах видаленої щитовидної залози 75-ти пацієнтів і порівняні з такими у 44-х хворих з карциномою розміром від 1,1 до 2,0 см. У переважної більшості хворих (86,7 %) тиреоїдна мікрокарцинома виникла на тлі доброякісних змін у щитовидній залозі. Однаково часто з пухлинами більш великого розміру мікрокарцинома мала такі ознаки агресивного росту, як інвазія в капсулу пухлини, навколишню тиреоїдную тканину, білатеральність ураження та внутрішньоорганні метастази, які згодом за неадекватного лікування можуть визвати пухлинну прогресію, розвиток регіонарних чи віддалених метастазів. Відсутність доопераційної діагностики мікрораку веде до повторних хірургічних втручань у 18 % хворих, що збільшує ризик можливих ускладень.