Отмечено, что у подростков, постоянно проживающих в зоне действия малых доз ионизирующего излучения, основными нарушениями являются вегетативные дисфункции. Наиболее часто встречается вегетососудистая дисфункция (45,7 %), реже - нейроциркуляторная и вегетовисцеральная (26,3 и 19,7 %). У большинства подростков имеют место неврозоподобные состояния, из них превалируют астеничные и астенодепрессивные синдромы.

Отмечено, что в структуре заболеваемости взрослых и детей наиболее распространены болезни органов пищеварительной системы. Важной проблемой являются функциональные заболевания пищеварительного канала (ПВК), которые могут быть началом хронического поражения гастродуоденальной и желчевыводящей систем. Проанализированы современное состояние проблемы, эпидемиология гастроэзофагальной рефлюксной болезни, гастрогенная диспепсия, дискенезия желчевыводящих путей у лиц молодого возраста (15 - 30 лет) и выделена особенность данной патологии, что привлечет внимание клиницистов-практиков к этой проблеме и позволит улучшить диагностику функциональных расстройств ПВК.

Изучены характер и частота изменений гипофизарно-тиреоидной системы при гастроэзофагальной рефлюксной болезни, желудочной диспепсии, дискенезии желчевыводящих путей у лиц молодого возраста (15 - 30-ти лет). Проведен анализ нейроэндокринных изменений, выявлены общие патогенетические аспекты развития функциональной патологии пищеварительного канала, что дало возможность сделать выводы о правильной коррекции этих состояний.

Изучены изменения вегетативной нервной системы (ВНС) у больных с гастроэзофагальной рефлюксной болезнью (ГЭРБ). Проанализирована распространенность вегетативных дисфункций у лиц молодого возраста с ГЭРБ, выделены их клинические формы и степень тяжести. Проведена индивидуальная инструментальная оценка вегетативного тонуса, реактивности и обеспечения. Исследования показывают, что функциональные расстройства ВНС имеют решающее значение в генезе ГЭРБ у лиц молодого возраста.

Изучены функции высшей нервной деятельности, особенности характера, акцентуации личности, функциональное состояние вегетативной нервной и нейроэндокринной систем у 130 подростков, которые страдают гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью. У больных подростков установлено нарушение основных функций высшей нервной деятельности, повышенный уровень нейротизма, тревожности. Среди больных преобладают акцентуации личности по гипертимному, циклотимному, экзальтированному и застревающему типам. У всех больных имеют место вегетативные расстройства. Вегетативная реактивность проявляется преимущественно гиперсимпатикотонией (33,1 %) и асимпатикотонией (55,4 %). Установлена напряженность функционирования гипофизарно-тиреоидной и симпато-адреналовой систем. Комплексная патогенетическая терапия гастроэзофагеальной рефлюксной болезни должна предусматривать коррекцию расстройств нейроэндокринной системы.

Вивчено особливості характеру, домінуючі акцентуації особистості, функціональний стан вегетативної та нейроендокринної систем у 147 підлітків із функціональною диспепсією. Виявлено підвищення рівня нейротизму, тривожності, переважання педантичного, застрягаючого і тривожного типів акцентуації особистості. Визначено, що підлітковий дисгормоноз у хворих проявлявся порушенням функціонального стану вегетативної нервової системи та нейроендокринної регуляції.

Представлено результати дослідження функціонального стану вегетативної нервової системи у 360 підлітків з гастроезофагеальним рефлюксом, функціональною диспепсією та дисфункцією жовчного міхура. Виявлено, що у всіх підлітків спостерігалися вегетативні розлади, що часто поєднувалися з патологічними акцентуаціями особистості. Серед клінічних варіантів вегетативних дисфункцій найбільш часто відмічалися вегетовісцеральна та нейроциркуляторна форми. Дані кардіоінтервалографії свідчать про те, що при гастроезофагальному рефлюксі у більшості випадків у обстежених дітей спостерігалася симпатикотонія, а при функціональній диспепсії та дисфункції жовчного міхура - ваготонія.

Досліджено стан гіпофізарно-гонадної системи в 164 підлітків із функціональними захворюваннями системи травлення. Доведено залежність гормональних зрушень від стану травного тракту та ступеня тяжкості вегетативних розладів у хворих із функціональними ураженнями травної системи, що може мати значення для діагностики та лікування даних захворювань.

Вивчено особливості клінічного перебігу гастроезофагеального рефлюксу у 92 підлітків віком 15 - 18 років. Встановлено наявність вегетативних розладів у всіх хворих з гастроезофагеальним рефлюксом, виявлено тенденцію до підвищення концентрації тропних гормонів гіпофіза, що спричиняє напруженість функціонування симпатоадреналової, гіпофізарно-тиреоїдної та гіпофізарно-гонадної систем. Показано, що наявність гіпоталамо-гіпофізарної домінанти у підлітків, хворих на гастроезофагеальний рефлюкс, слід враховувати під час проведення лікування та реабілітації таких пацієнтів.

Обстежено 121 підліток з метою виявлення клінічних особливостей проявів дисфункцій жовчного міхура. Встановлено наявність вегетативних дисфункцій у всіх хворих. Показано, що у таких підлітків перебіг захворювання супроводжувався напруженням функціонування симпатичної ланки вегетативної нервової системи. На тлі гіпофізарної домінанти у обстежених виявлено порушення функції гіпофізарно-гонадної, гіпофізарно-тиреоїдної, симпато-адреналової систем та зміни рівня деяких гастроінтестинальних гормонів.

Вивчено вміст гастрину та холецистокініну у 68 підлітків, хворих на функціональні захворювання системи травлення на тлі вегетативних дисфункцій. Установлено достовірне підвищення вмісту гастрину в плазмі крові у хворих із гастроезофагеальним рефлюксом і функціональною диспепсією з підвищеною моторною функцією шлунка. Існує пряма залежність між рівнем гормонів у крові та ступенем вегетативних розладів, що свідчить про роль нейроендокринної системи в генезі функціональних розладів травної системи у підлітків.

З метою з'ясування ролі нейротрансміттерів у разі функціональної патології системи травлення визначено показники вмісту серотоніну у 180 підлітків з гастроезофагеальним рефлюксом, функціональною диспепсією та дисфункцією жовчного міхура. Встановлено залежність концентрації моноаміну від віку та статі, тяжкості вегетативних розладів, клінічної форми вегетативних дисфункцій та психоемоційного стану хворого.

З метою визначення ролі аденотропних гормонів у формуванні функціональної патології системи травлення у підлітків вивчено концентрацію соматотропіну у 160 хворих із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, функціональною диспепсією, дискінезією жовчовивідних шляхів. Відмічено тенденцію до збільшення рівня гормону у разі даних захворювань, особливо у 15-річних та у підлітків із ендокринопатією. Виявлено різні зміни концентрації соматотропіну залежно від клінічної форми вегетативних дисфункцій, на тлі яких перебігали функціональні розлади системи травлення.

С целью определения роли инсулярно-глюкагоновой системы в генезе функциональных расстройств системы пищеварения обследовано 62 подростка с гастроэзофагеальным рефлюксом, функциональной диспепсией и дисфункцией желчного пузыря. Анализ исследования показал, что существует дисфункция инкреторного аппарата поджелудочной железы, которая проявляется тенденцией к снижению уровня инсулина и повышению уровня глюкагона. Концентрация гормонов зависит от моторной и секреторной функций органа, а также от уровня вегетативных расстройств.

Вивчено особливості захворюваності юнаків залежно від умов проживання та обгрунтовано комплекс профілактичних і реабілітаційних заходів. Встановлено, що загальносоматичні порушення переважають в юнаків, що відбувають покарання в місцях позбавлення волі (94,4 %), а також які мешкають на забруднених територіях (91,9 %), ніж в юнаків, що проживають в регіонах з природним радіаційним фоном (78,9 %). В структурі загальної захворюваності всіх обстежених юнаків переважають хвороби органів дихання, захворювання ендокринної системи, розлади нервової системи, серед юнаків "чистих" зон провідне місце займають хвороби органів дихання, серед мешканців забруднених радіонуклідами регіонів - хвороби ендокринної системи, серед засуджених юнаків - хвороби нервової сстеми. Проаналізовано патогенетичні механізми та особливості клінічного перебігу вегетативних дисфункцій в юнаків, що постійно перебували в радіаційно-забруднених регіонах та юнаків, що відбувають покарання в місцях позбавлення волі. Встановлено залежність між загальною захворюваністю, морфо-функціональним станом гіпофізарно-тиреоїдної системи, вегетативним та психофізіологічним статусом та рівнем внутрішнього випромінювання в юнаків, що мешкають на радіаційно-контрольованих територіях. На підставі одержаних даних удосконалено заходи профілактики та оздоровлення юнаків.

Вперше вивчено нейроендокринні механізми патогенезу функціональних захворювань органів травної системи у підлітковому віці. Доведено, що функціональні розлади травного каналу пов'язані зі станом вегетативної нервової системи й є виявом вегетативних порушень. Встановлено, що у всіх підлітків з функціональними розладами органів травлення має місце порушення функції вегетативної нервової системи. Визначено роль нейротрансміттерів та аденотропних гормонів у формуванні пограничних типів акцентуації особистості, вегетативних дисфункцій та неорганічних уражень органів травної системи. Встановлено роль дисгормональних порушень в генезі неорганічних уражень травного тракту. Обгрунтовано ряд положень патогенетичної терапії даних захворювань.

Проведено комплексне обстеження 147 підлітків 15 - 18 років з функціональною дисфункцією. Встановлено, що в класі хвороб системи травлення функціональна диспепсія посідає провідне місце. У всіх хворих з функціональною диспепсією спостерігались різноманітні прояви вегетативних порушень. Встановлено підлітковий гіпоталамічний синдром та гіпофізарну домінанту. Підлітковий дисгормоноз спричинює напруженість функціонування внутрішніх органів та систем, в тому числі травної. Функціональну диспепсію у підлітків слід розцінювати як прояв нейроендокринних порушень, в першу чергу вегетативних розладів.

Вивчено особливості характеру, акцентуації особистості, функціональний стан вегетативної нервової та нейроендокринної систем у 360 підлітків з функціональними розладами системи травлення. У всіх підлітків виявлено вегетативні дисфункції, які часто комбінувались з акцентуаціями особистості. Встановлено високий рівень тривожності та нейротизму. Виявлено зміни у гіпоталамо-тиреоїдній та симпатоадреналовій системах. До комплексної патогенетичної терапії функціональних розладів системи травлення слід включати корекцію порушень нейроендокринної системи.

Вивчено дію паління у 52 підлітків із функціональними розладами травного тракту. Наведено особливості змін з боку вегетативної нервової системи, аналіз вегетативного гомеостазу в підлітків, які палять, що може мати значення для лікування функціональних розладів травної системи.

Визначено рівень тривожності у 240 підлітків віком 15 - 17 років з функціональними розладами травної системи. Виявлено особливості, котрі необхідно враховувати під час обгрунтування патогенетичної терапії хворих.