Театралізація хорових творів - нове явище в сучасному хоровому виконавстві. Це процес реалізації ідеальної, слухової, моторико-пластичної, графічної або вербальної моделі руху в сценічному виконанні музичного твору, в результаті якого створюється вторинний, відносно авторського задуму, художній об'єкт, синтетичний за своєю формою та синкретитичний за суттю, оскільки він є продуктом єдиного та неподільного, психологічно зумовленого процесу музичної орієнтації. Наведено схему колективного виконання твору "композитор - виконавець - слухач - диригент".

Вивчено процес театралізації хорових творів як одного з методів художньої інтерпретації. Запропоновано розглядати інтерпретацію в роботі як специфічну герменевтичну теорію пізнання, у практичній реалізації якої сформувалися певні комплексні творчі методи, зокрема, музикознавчий аналіз, виконавська транскрипція, аранжування, виконання, театралізація. Диференційовано композиторську та виконавську театралізацію, подано порівняльні характеристики, визначено загальні параметри адекватності інтерпретації авторському задумові художнього твору, параметри адекватності виконавської театралізації (візуального втілення) музичного твору його звуковому тексту, а також запропоновано загальну типологію засобів театралізації хорових творів залежно від стилю, жанру та типу змісту.

Розглянуто думки експертів щодо пологової реформи. Ця реформа має на меті створення Національної служби здоров'я, яка розподілятиме грошові надходження. Її завданням також буде закупівля ліків через прозорий конкурс. Це сприятиме утворенню здорової конкуренції, яка вплине на зниження цін та підвищення якості медпослуг. Очевидно, Україна потребує рішучих змін. Якими саме будуть ці зміни, залежить від думок, дій та компетенції кожного її громадянина.