На підставі вивчення різноманітних джерел, як російських, так і іноземних, розглядаються маловідомі сторінки військово-дипломатичної боротьби між Московською державою та Великим князівством Литовським за давньоруські землі на межі 70-80-х років ХV ст. Підкреслено, що цей період засвідчив нову розстановку та зміну зовнішньополітичної ситуації в Східній Європі. На зміну різноманітним державно-політичним утворенням Північно-Східної Русі прийшла сильна Московська держава, яка ставила собі за мету об'єднання всіх давньоруських земель, що неминуче вело до військового конфлікту з Великим князівством Литовським, королем якого на той час був Казимир IV. Литва не мала військово-політичного потенціалу, необхідного для утримання в складі своєї території давньоруських земель. Вторгнення Менглі-Гірея на Правобережжя та розорення Києва на певний час припинили коливання кримського хана у виборі союзника, яким став Іван III. В даних умовах потенційні супротивники не наважувались на широкомасштабну війну між собою, а намагались діяти в складі коаліції, використовуючи сили союзників.

Основною метою праці є узагальнення досліджень, присвячених долі видатного полководця і військового реформатора другої половини XVIII ст. Петра Олександровича Рум'янцева. Автори на основі глибокого, серйозного вивчення і переосмислення різноманітних джерел зробили спробу розглянути маловідомі сторінки життя і діяльності П.Рум'янцева. На думку авторів, він був дуже неординарною талановитою людиною, бездоганним державним діячем. Все що він робив, він робив добре. Проте з другого боку його згадують як інтригана, розпусника, шибеника, заздрісника, підлабузника, скнару з непомірною пихатістю. Хоч він не цурався простих людей, та серед дворянства мав лише одного справжнього друга. На фоні беззастережної любові до матері і сестер байдужість до власних синів та дружини теж приголомшує. Але на думку видатних вчених-істориків, цілком природно, якщо талановита людина мала "складний" характер. Автори роблять спробу пролити світло на таємничі відносини між царською родиною та родиною Рум'янцевих, бо без розуміння цих стосунків не можна скласти правильне і цілісне уявлення про події "рум'янцевського" періоду російської історії.

Розглядається боротьба російського абсолютизму проти автономних прав Української православної церкви. Широко представлена діяльність державних, політичних, церковних діячів (П.О.Рум'янцева, Д.Апостола, С.Миславського та інших), яка певною мірою торкалася проблем церковного життя в Україні. Висвітлюється участь українського духовенства в роботі законодавчої комісії 1767-1774 рр., а також процес здійснення секуляризаційної реформи в Україні, тобто позбавлення національної церкви матеріальної бази, а також перетворення духовенства в слухняний апарат самодержавства.

Висвітлено історію діяльності Київської митрополії у період Люблінської унії 1569 р. (утворення Речі Посполитої), Берестейської церковної унії 1596 р. (утворення греко-католицької церкви), Переяславської угоди 1654 р. (укладення військово-політичного союзу з Росією), підпорядкування Української православної церкви Московському патріархату в 1659 - 1686 рр. та повного підкорення російському самодержавству наприкінці XVIII ст.

Освещена история деятельности Киевской митрополии в период Люблинской унии 1569 г. (создание Речи Посполитой), Берестейской церковной унии 1596 г. (создание греко-католической церкви), Переяславского соглашения 1654 г. (подписание военно-политического союза с Россией), подчинение Украинской православной церкви Московскому патриархату в 1659 - 1686 гг. и полного подчинения российскому самодержавию в конце XVIII ст.

Проаналізовано історію України від найдавніших часів до сьогодення, розкрито її соціально-політичні, етнічні, культурні аспекти. Розглянуто основні етапи розвитку первісного суспільства, суспільне життя та господарство давніх слов'ян, внутрішньополітичні реформи княгині Ольги та князя Володимира, внутрішню та зовнішню політику Данила Романовича, політичну, військову та просвітницьку діяльність гетьмана П.Конашевича-Сагайдачного, соціальну боротьбу українського народу у першій половині ХІХ ст., соціально-економічне становище західноукраїнських земель у складі Австро-Угорської імперії у другій половині ХІХ ст. Особливу увагу приділено ролі України у Першій світовій війні, створенню та діяльності Організації українських націоналістів, нападу фашистської Німеччини на СРСР, Конституції УРСР 1978 р., проголошенню незалежності України, сучасному стану та проблемам української економіки.

Проанализирована история Украины с древнейших времен до настоящего времени, раскрыты ее социально-политические, этнические, культурные аспекты. Рассмотрены основные этапы развития первичного общества, общественная жизнь и хозяйство древних славян, внутриполитические реформы княгини Ольги и князя Владимира, внутренняя и внешняя политика Данила Романовича, политическая, военная и просветительская деятельность гетмана П.Конашевича-Сагайдачного, социальная борьба украинского народа в первой половине ХІХ в., социально-экономическое положение западноукраинских земель в составе Австро-Венгерской империи во второй половине ХІХ в. Особое внимание уделено роли Украины в Первой мировой войне, созданию и деятельности Организации украинских националистов, нападению фашистской Германии на СССР, Конституции УССР 1978 г., провозглашению независимой Украины, современному состоянию и проблемам украинской экономики.

Вперше у повному обсязі досліджено церковне (монастирське) господарство та секуляризаційні реформи на Лівобережній Україні у XVIII ст. Проаналізовано комплекс найважливіших питань: відновлення та розширення церковних вотчин під час і після Визвольної війни українського народу 1648 - 1657 рр., територіальне розміщення володінь і селян феодального духовенства у XVIII ст., організація вотчинних господарських комплексів, сільське господарство, розвиток промислового підприємництва, бюджети монастирів, соціально-економічний статус населення духовних власників, види феодальних повинностей, виконання селянами державних податків та повинностей, антифеодальний протест монастирських селян, проведення секуляризаційної реформи.

Подано детальну інформацію про історію Стародавнього Світу та Середньовіччя. Проаналізовано великі географічні відкриття. Увагу приділено культурі та науці Західної, Центральної та Східної Європи XVI - XVII ст. Розглянуто питання Національно-визвольної боротьби народів Південно-Східної та Центральної Європи наприкінці XIX - початку XX ст. Висвітлено основні події Новітньої історії - Перша світова війна, Лютнева революція, Жовтневий переворот, Вашингтонська конференція, Друга світова війна. Охарактеризовано зміни в міжнародному становищі внаслідок Другої світової війни. Наведено інформацію про ліквідацію колоніалізму в країнах Азії й Африки. Висвітлено проблему розвитку світової культури в другій половині XX - початку XXI ст.