Викладено проблеми становлення та активізації популяризаторської справи як форми охорони культурної спадщини. Висвітлено цілісну картину розвитку пам'яткоохоронної діяльності в Криму впродовж XIX - початку XX ст. краєзнавців-популяризаторів. Наведено репрезентативний корпус неопублікованих матеріалів архівів Російської Федерації, що виникли в процесі діяльності окремих дослідників XIX ст. Проаналізовано оригінальний жанр краєзнавчої літератури - путівники, розкрито їх роль у популяризації кримських пам'яток. Уточнено загальний каталог кримознавчої спадщини XIX - початку XX ст., біографічні відомості щодо перебування в Криму краєзнавців-популяризаторів. Визначено соціально-політичні та економічні чинники, які впливали на особливості розвитку пам'яткоохоронної справи в Криму. Розкрито цінність наукового доробку краєзнавців із популяризації об'єктів культурної спадщини. Наведено відомості про картотеку літо- та фотографій, виявлених у краєзнавчій літературі, із зображеннями кримських пам'яток (XIX ст. - 1920-ті pр.).