Запропоновано педагогічну інтерпретацію поняття "музичне мислення вчителя", визначено його зміст та структуру на базі інтегративного розгляду існуючих наукових підходів. Теоретично розроблено механізм формування музичного мислення вчителя через творчо-самостійну інтерпретацію музики. Виявлено педагогічний потенціал музично-інструментальної підготовки та особливості її використання у фаховій підготовці майбутніх вчителів, зокрема, у формуванні їх музичного мислення. Визначено умови ефективності формування музичного мислення студентів, що грунтуються на засадах діалогової взаємодії, використання форм і методів проблемного навчання, організації виконавської практики. Обгрунтовано залежність ступеня підготовки студентів до музично-педагогічної діяльності від рівня сформованості їх музичного мислення.

Розкрито культурно-історичні передумови становлення теорії та методики навчання гри на музичних інструментах. Узагальнено погляди провідних виконавців і педагогів на проблему успішності виконавського навчання. Висвітлено сучасні тенденції розвитку системи інструментально-виконавської підготовки. Запропоновано методологічні підходи, концепцію й експериментальну модель навчання гри на музичних інструментах у ВНЗ освіти, спрямовані на формування успішної особистості вчителя музики в процесі навчально-виконавської, науково-дослідної та практичної діяльності студентів. Описано хід і результати експериментальної перевірки ефективності організаційно-методичної системи інструментально-виконавської підготовки майбутніх викладачів музичного мистецтва.

На основі аксіологічного підходу висвітлено інтеграційну модель інструментально-виконавської підготовки майбутніх учителів музики, її концептуальні положення, методи, засоби і функції. Розкрито зміст поняття "цінності", сутність аксіологічного підходу у поєднанні з метою, завданнями, функціями та педагогічними умовами інструментально-виконавської підготовки. Теоретично обгрунтовано необхідність реалізації аксіологічного підходу в практиці інструментально-виконавської підготовки майбутніх вчителів музики, що передбачає формування сукупності відносно стійких цінностей музичного мистецтва, оволодіння якими забезпечить успішність майбутньої професійної діяльності. Запропоновану модель інструментально-виконавської підготовки майбутніх учителів музики розглянуто як відкриту систему, що може оновлюватися, змінюватися, генерувати нові знання та сприймати і творчо опрацьовувати досвід інших систем.

На основе аксиологического подхода освещена интеграционная модель инструментально-исполнительской подготовки будущих учителей музыки, ее концептуальные положения, методы, средства и функции. Раскрыты содержание понятия "ценности", сущность аксиологического подхода в сочетании с целями, задачами, функциями и педагогическими условиями инструментально-исполнительской подготовки. Теоретически обоснована необходимость реализации аксиологического подхода в практике инструментально-исполнительской подготовки будущих учителей музыки, что предполагает формирование совокупности относительно устойчивых ценностей музыкального искусства, овладение которыми обеспечит успешность будущей профессиональной деятельности. Предложенная модель инструментально-исполнительской подготовки будущих учителей музыки рассмотрена как открытая система, которая может обновляться, меняться, генерировать новые знания, воспринимать и творчески обрабатывать опыт других систем.

On the basis of axiological approach lit integrative model of instrumental performances of the preparation of future teachers of music, its conceptual provisions, methods, tools and features. Disclosure of the concept of "value", the essence of the axiological approach, combined with the goals, objectives, functions, and pedagogical conditions of instrumental performing training. Theoretically the necessity of implementation of the axiological approach in the practice of instrumental performances of the preparation of future teachers of music, which involves the formation of relatively stable set of values of musical art, the mastery of which will ensure a successful future career. The proposed model of the instrumental performances of the preparation of future teachers of music is considered as an open system which can be updated, changed; generate new knowledge, perception and creativity to handle the experience of other systems.

Розглянуто погляди відомих педагогів на проблему успіху навчання. Висвітлено педагогічні теорії, що знайшли практичне втілення у педагогічній діяльності та наукових ідеях Сократа, Платона, Аристотеля, Цицерона, педагогів-гуманістів Ф. Рабе, Е. Роттердамського, В. Монтеня, Т. Мора, педагогів епохи Відродження, Реформації, зокрема Я. Коменського, епохи Просвітництва, педагогічні ідеї якої проникнуті демократизмом, європейських педагогів-класиків ХVІІ - ХІХ ст. Й Песталоцці, Й. Герберта, А. Дістервега, Ф. Флебеля, освітніх течій в Європі на початку ХХ ст. Е. Кея, М. Монтессорі тощо. Зроблено висновок, що вивчення досвіду, діяльності, педагогічної творчості великих педагогів минулого сприятиме усвідомленню того, що наслідування кращих освітянських традицій є запорукою успіху педагогічної діяльності сучасного вчителя.

На основі вивчення теоретичного та практичного матеріалу розкрито сутність, зміст і основні характеристики науково-дослідницької діяльності студентів ВНЗ. Обґрунтовано її функції у формуванні успішної особистості майбутніх вчителів музики. Окреслено роль науково-дослідницької діяльності в підвищенні якості як професійної підготовки, так і інструментально-виконавської підготовки майбутніх учителів музики.

На основе изучения теоретического и практического материала раскрыта сущность, содержание и основные характеристики научно-исследовательской деятельности студентов ВУЗ. Обоснованы ее функции в формировании успешной личности будущих учителей музыки. Определена роль научно-исследовательской деятельности в повышении качества как профессиональной подготовки, так и инструментально-исполнительской подготовки будущих учителей музыки.

Вперше з позицій таксономічного підходу розроблено концепцію інструментально-виконавської підготовки вчителів музики, що сприяло переосмисленню та якісно новому вирішенню питань, пов'язаних з її оновленням і модернізацією. Розкрито еволюцію ідей, цілей, методів, принципів навчання в теорії і практиці інструментально-виконавської підготовки. Розроблено принципи інструментально-виконавської підготовки, запропоновано системне поєднання традиційних та інтерактивних методів, інноваційних методик інструментального навчання. Розроблено понятійно-термінологічний класифікатор, що дозволяє систематизувати та конкретизувати загальні, базові, похідні поняття та категорії теорії та методики інструментально-виконавської підготовки. Уточнено сутність понять "інструментально-виконавська підготовка", "готовність до інструментально-виконавської діяльності", "виконавська рефлексія", "виконавський розвиток" тощо. Актуалізовано поняття "успішна особистість вчителя музики"; аргументовано, що активна участь студентів у музично-виконавському фестивально-конкурсному русі є пріоритетним напрямом модернізації інструментально-виконавської підготовки вчителів музики. Удосконалено теоретико-технологічне забезпечення інструментально-виконавської підготовки на основі взаємодії педагогічних практик, діалогової стратегії спілкування та активізації науково-дослідної діяльності, впровадження інноваційних методик і методів навчання тощо. Подальшого розвитку набули положення щодо акмеологічної спрямованості мистецької освіти, розвитку і структурування змісту виконавської підготовки студентів, визначення педагогічних умов її удосконалення.