Індекс рубрикатора НБУВ: Р64-324 + Р716

Рубрики:

Психіатрія

Акушерство

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані літератури про зміни в нервовій, гормональній системах, психологічного стану у жінок з небажаною вагітністю та у разі її переривання. Ці питання потребують подальшого вивчення. Однак навіть те, що відомо, свідчить, що зміни у різних жінок можуть бути різними за силою та розвиватися у різних напрямках, що необхідно враховувати під час розробки схем реабілітації.

На підставі епідеміологічного дослідження встановлено високу частоту непланованих вагітностей (79,6 %), що є однією з причин перинатальної захворюваності та смертності. Розроблено новий напрямок акушерської науки і практики: поліпшення наслідків непланованої вагітності для матері та немовляти шляхом вивчення особливостей психологічної, гормональної та біохімічної адаптації організму вагітної, стану плода і новонародженого та розробки науково-обгрунтованої системи лікувально-профілактичних заходів для жінок, що виношують неплановану вагітність. Встановлено, що впровадження запропонованої технології надання допомоги в перинатальному періоді сприяє суттєвому зменшенню ускладнень під час перебігу вагітності та пологів і поліпшенню її наслідків для матері та новонародженого.

Наведено базову інформацію про партограму як інструмент запобігання затяжним пологам, принципи її заповнення, рекомендації ВООЗ щодо надання допомоги у разі затяжних пологів. Зазначено, що метою курсу є зниження частоти пролонгованих та обструктивних пологів шляхом раннього та своєчасного виявлення патології, і як результат - зниження частоти ускладнень, тому партограма має бути зрозумілою, а учасники володіти певною сумою знань і навичок.

Проведено дослідження з метою порівняння величини післяпологової крововтрати в разі вагінальних пологів, оціненої за допомогою зважування та з використанням фотометричного методу. Показано більшу точність і інформативність оцінки крововтрати з використанням апарату "HemoCue Plasma/Low Hb". Запропоновано формулу для перерахунку істинної крововтрати за даними зваженої.

Мета роботи - визначити, як використання різних методик вагінального оперативного розродження шляхом вакуум-екстракції плода (за традиційною або оптимізованою технологією) асоціюється з найближчими наслідками пологів для новонароджених. Проаналізовано неонатальні ускладнення, пов'язані з використанням традиційної та запропонованої методики вакуум-екстракції, у 93-х вагітних. Застосування вдосконаленої методики вакуум-екстракції для оперативного вагінального розродження асоціювалось із зниженням частоти асфіксії новонародженого (ВШ = 0,023; ДІ: 0,007 - 0,076), синдрому дихальних розладів плода (ВШ = 0,088; ДІ: 0,011 - 0,706), кефалогематом (ВШ = 0,207; ДІ: 0,052 - 0,823) та ушкодження центральної нервової системи (ВШ = 0,109; ДІ: 0,013 - 0,946) у порівнянні з традиційною методикою вакуум-екстракції.

Мета роботи - проаналізувати відмінності нового класифікатора хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я від існуючого в Україні класифікатора, помилки при групуванні пролікованих випадків, розробити кроки щодо виправлення найчастіших помилок. Матеріали та методи. Міжнародний статистичний класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я Десятого перегляду, Австралійської модифікації та НК 025:2019 - Класифікатора хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я. 77603 випадки стаціонарного лікування, що внесені в електронну систему УДСГ протягом липня-листопада 2019 року в 14 пілотних лікарнях України в межах Проекту. Результати. МКХ-10-АМ грунтується на МКХ-10, ВООЗ, тобто на класифікації, яка нам добре знайома, і яка використовувалась протягом багатьох років в Україні. Протягом перших 5 місяців кодування загалом 13,6% випадків не були класифіковані у ДСГ. В 95 % випадків помилкового кодування епізод не відповідав критеріям жодної ДСГ, тобто основий діагноз не належав до жодної ДСГ або не міг бути віднесений до ДСГ за допомогою алгоритму. Висновки: відмінності запропонованого класифікатора хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я МКХ-10-АМ не є критичними та не будуть перешкодою його впровадженню. При впровадженні класифікатора МКХ-10-АМ в країні додатково необхідно зосередитись на алгоритмі пошуку потрібних кодів. У жодному випадку під час кодування не можна обмежуватись запропонованим в країні варіантом класифікатора НК 025:2019. Перекладений класифікатор МКХ-10-АМ в повному обсязі має бути доступними для фахівців, задіяних у процесі кодування.

Мета роботи - проаналізувати відмінності новітнього класифікатора медичних інтервенцій від існуючого в Україні, помилки при групування пролікованих випадків, визначити найбільш ефективну, з точки зору коректності кодування, модель впровадження кодування за австралійським класифікаторами в межах пілотного проекту. Матеріали та методи. Австралійський класифікатор медичних інтервенцій (АКМІ, 2017) та НК 026:2019 - "Класифікатор медичних інтервенцій". 30552 випадки, внесених до електронної системи Українських діагностично-споріднених груп (УДСГ) протягом липня-грудня 2019 року в 3 пілотних лікарнях з різним підходом до впровадження кодування. Результати. Модель впровадження кодування "тренінг + сильний мотивований менеджмент" показала переваги в швидкості зменшення помилок при групування випадків нижче 3 % та досяжності помилок на рівні 0, в порівнянні із моделями "тренінг + слабкий немотивований менеджмент" та "відсутність тренінгу + сильний мотивований менеджмент". Більше ніж 94 % помилок при групування випадків в системі УДСГ мали відношення до неправильного, з точки зору кількості знаків, обрання коду. Висновки: враховуючи суттєві відмінності АКМІ від існуючого в країні класифікатора медичних процедур треба додатково зосередитись на алгоритмі пошуку необхідних кодів інтервенцій в класифікаторі. Критичним є доступність перекладеного класифікатору АКМІ та Австралійських стандартів кодування в повному обсязі для фахівців, задіяних в процесі кодування. Ні в якому кодування не можна обмежити застосуванням запропонованого в країні класифікатора НК 026:2019. Активна позиція менеджменту, заохочення до тренінгів всіх фахівців, щомісячний моніторинг кодування, тобто, модель "тренінг + сильний мотивований менеджмент" - один із найкращих підходів щодо впровадження новітніх класифікаторів та електронної реєстрації пролікованих в стаціонарі випадків.