Проведен сравнительный анализ нескольких систем оценки степени распространения опухолевого процесса. Принципы стадирования злокачественных новообразований, которые практикует национальный раковый регистр, не отвечают современным требованиям, поскольку не предусматривают выделения преинвазивного рака, а больных с I и II стадиями опухолевого процесса объединяет в одну группу. Последняя редакция Международной классификации рака молочной железы (РМЖ) за системой TNM (2002 г.) отражает дальнейший прогресс в понимании биологии данной локализации и возможностей диагностики. Результаты исследований показали важность дифференцированного подхода к оценке поражения регионарных лимфатических узлов в зависимости от их количества. Указано, что в последней редакции классификации TNM для РМЖ имеется определенная несогласованность некоторых клинических и патогистологических параметров, а трактовка отдельных категорий системы чрезмерно сложна.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.110.50

Рубрики:

Хірургічне лікування вад серця і магістральних судин

Шифр НБУВ: Ж100823 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - оцінити особливості та результати хірургічного лікування пацієнтів з первинною мітральною недостатністю (МН) за допомогою методу пластики мітрального клапана (ПлМК) у порівнянні з протезуванням мітрального клапана (ПМК). Проаналізовано результати лікування 72 хворих із первинною МН, котрим виконали протезування або пластичну корекцію мітрального клапана у кардіохірургічному відділенні Львівської обласної клінічної лікарні в період із жовтня 2013 р. до лютого 2016 р. Серед хворих із ПлМК переважали чоловіки - 12 (66,67 %), а в групі з ПМК домінували жінки - 29 (53,7 %). До операції в усіх пацієнтів з ПлМК і ПМК діагностували МН середньої тяжкості. Після ПлМК у 16 (88,89 %) пацієнтів МН не було, у 2 (11,11 %) хворих виявлено легку МН. У групі хворих з ПМК у 100 % випадків МН після операції не було. За допомогою домінантного методу корекції МН було ПМК - 54 (75 %) пацієнти. Найчастіший етіологічний чинник МН у проведеному дослідженні - дегенеративні зміни клапана (41 (56,9 %) хворий), а найпоширеніша безпосередня причина недостатності - відрив хорд (43 (59,7 %) випадки). Найчастіше у пацієнтів з МН у групі з ПлМК відзначали ураження задньої стулки МК - 11 (61,1 %), а в групі з ПМК - одночасно передньої та задньої (20 (37,04 %) пацієнтів). У разі ПлМК найчастіше, поряд із опорним кільцем, застосовували клиноподібну резекцію стулки - у 7 хворих. Ранніх післяопераційних ускладнень суттєво більше в групі з ПМК - у 5 хворих у порівнянні з ПлМК - 1 хворий. Летальність вища в групі з ПМК - 3 хворих, на відміну від групи з ПлМК, де летальних випадків не було. Висновки: основною безпосередньою причиною МН є відрив хорд стулок МК (59,7 %), а етіологічним чинником - дегенеративні зміни (56,9 %), як і в більшості розвинених країн, а не ревматичні, як у країнах, що розвиваються. Основним методом хірургічної корекції МН в даному центрі залишається ПМК (54 пацієнти, 75 %), хоча світові тенденції демонструють більшу прихильність до ПлМК. Кількість ускладнень і летальність у дослідженні нижчі в групі пацієнтів, котрим проведено ПлМК (летальність відсутня у порівнянні з трьома летальними випадками в групі пацієнтів із ПМК). Це збігається з результатами інших досліджень і настановами, котрі рекомендують ПлМК як метод вибору для корекції МН.

Цель работы - исследовать возможность применения нового эхокардиографического маркера - эффективной фракции выброса левого желудочка (ФВ ЛЖ) - как предиктора возникновения дисфункции левого желудочка после оперативного вмешательства на митральном клапане. В проспективном одноцентровом исследовании проанализированы результаты лечения 72 больных с тяжелой первичной митральной недостаточностью, которым выполнены протезирование или пластическая коррекция митрального клапана в кардиохирургическом отделении Львовской областной клинической больницы в период с октября 2013 г. по февраль 2016 г. Регистрацию параметров осуществляли трижды - до операции, на протяжении 1-й недели после операции, и через 3 мес после операции. Эхокардиографически оценивали различные параметры систолической функции левого желудочка, в том числе новый параметр - эффективную ФВ ЛЖ. После операции умерли три пациента. С помощью диагностических коэффициентов по методу Вальда - Гублера - Генкина была определена пороговая точка для эффективной ФВ ЛЖ, ниже которой значение данного показателя наиболее точно ассоциируется с неблагоприятным прогнозом относительно сократительной функции сердца в отдаленный период. Доказано, что оптимальным является установление порогового значения 30 %: при значении ФВ ЛЖ меньше 30 % чувствительность относительно прогноза для данного показателя в отдаленный период после операции составляет 80 %, специфичность - 94,4 %, отношение шансов - 68,0 (95 % доверительный интервал 10,6 - 261,7). Выводы: определение эффективной ФВ ЛЖ можно использовать у пациентов с тяжелой первичной митральной недостаточностью для прогнозирования риска ухудшения систолической функции левого желудочка после хирургической коррекции митрального клапана. Показатель эффективной ФВ ЛЖ может также быть полезным для динамического наблюдения за этими пациентами и определения сроков проведения хирургической коррекции до возникновения необратимой дисфункции левого желудочка.

Проаналізовано етіологію та механізми мітральної недостатності, докладно описано особливості застосування методу черезстравохідної ехокардіографії для її оцінювання. Зроблено акцент на можливостях інтраопераційної оцінки мітральної недостатності. Черезстравохідна ехокардіографія надає змогу одержати відповідь на питання щодо тяжкості мітральної недостатності, локалізації ураження на мітральному клапані, можливості здійснення хірургічної корекції мітрального клапана.

Дисертаційна робота присвячена поліпшенню надання хірургічної допомоги хворим з важкою первинною мітральною недостатністю (МН) шляхом оптимізації діагностики прихованої доопераційної дисфункції лівого шлуночка (ЛШ). Представлено найчутливіші достовірні предиктори зниженої систолічної функції ЛШ після хірургічної корекції МН. Вперше було використано метод визначення ефективної фракції викиду (ЕФВ) з допомогою ехокардіографії. Розраховано порогову точку ЕФВ, а також розроблено модель для передбачення систолічної функції ЛШ на 3-й місяць після хірургічної корекції МН. Проведене дослідження дозволяє рекомендувати метод визначення ЕФВ ЛШ як допоміжного для оцінки систолічної функції ЛШ серця у пацієнтів з важкою первинною МН з можливістю прогнозування зниженої ФВ після хірургічної корекції даної клапанної вади.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.1-4

Рубрики:

Хвороби серця

Шифр НБУВ: Ж100823 Пошук видання у каталогах НБУВ