Розглянуті питання забезпечення життя і здоров'я людини в навколишньому середовищі, поглиблення протиріч в суспільстві та посилення небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій, що призводять до великомасштабних технологічних катастроф та небезпечних природних явищ. Викладено основи радіаційної безпеки, досліджено вплив на людину небезпечних та шкідливих факторів природного та виробничого середовища. Розглянуто методи захисту населення у надзвичайних ситуаціях, питання безпеки економічної діяльності, нормативно-правові основи забезпечення безпеки життєдіяльності.

Висвітлено сучасний стан і проблеми подальшого розвитку аграрного сектора економіки України у контексті підвищення рівня продовольчої безпеки в Україні. Проаналізовано досвід зарубіжних країн щодо вирішення завдань продовольчої безпеки на основі підвищення ефективності сільського господарства, цілеспрямованої державної підтримки аграрних товаровиробників та стабілізації продовольчих ринків.

Розглянуто теоретичні та науково-методичні питання формування безпеки життєдіяльності (БЖ) та її виміру, а також питання управління БЖ та формування організаційно-економічного механізму її регулювання. Наведено рекомендації щодо формування та забезпечення БЖ у системі державного управління. Розкрито регіональний аспект формування БЖ. Охарактеризовано демографічну ситуацію та зайнятість населення в Україні як фактори розвитку небезпеки в системі життєдіяльності.

Рассмотрены теоретические и научно-методические вопросы формирования безопасности жизнедеятельности (БЖ) и ее измерения, а также вопросы управления БЖ и формирования организационно-экономического механизма ее регулирования. Приведены рекомендации по формированию и обеспечению БЖ в системе государственного управления. Раскрыт региональный аспект формирования БЖ. Охарактеризована демографическая ситуация и занятость населения в Украине как факторы развития опасности в системе жизнедеятельности.

Розглянуто рівень життя як фактор безпечної життєдіяльності людини. Зроблено аналіз загроз і ризиків безпечної життєдіяльності, що обумовлені низьким рівнем життя, поширенням бідності в Україні. Запропоновано шляхи підвищення рівня життя і безпеки життєдіяльності.

Рассмотрен уровень жизни как фактор безопасной жизнедеятельности человека. Сделан анализ угроз и рисков безопасной жизнедеятельности, которые обусловлены низким уровнем жизни, распространением бедности в Украине. Предложены пути повышения уровня жизни и безопасности жизнедеятельности.

Висвітлено питання організаційної структури цивільної оборони, її завдання, особливості організації системи цивільного захисту в країнах світу. Наведено характеристики надзвичайних ситуацій мирного та воєнного часу, осередків ядерного, хімічного, біологічного та комбінованого ураження. Викладено основну методику прогнозування і оцінки радіаційної, хімічної обстановки та пожежонебезпечних зон. Описано принципи та методи дозиметрії, дозиметричні прилади та прилади хімічної розвідки. Розглянуто способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях, питання їх запобігання та зниження негативних наслідків.

Освещены вопросы организационной структуры гражданской обороны, её задания, особенности организации системы гражданской защиты в странах мира. Приведены характеристики чрезвычайных ситуаций мирного и военного времени, очагов ядерного, химического, биологического и комбинированного поражения. Изложена основная методика прогнозирования и оценки радиационной, химической обстановки и пожароопасных зон. Описаны принципы и методы дозиметрии, дозиметрические приборы и приборы химической разведки. Рассмотрены способы защиты населения в чрезвычайных ситуациях, вопросы их предотвращения и снижения отрицательных последствий.

Висвітлено питання організаційної структури цивільної оборони України, а також особливості організації системи цивільного захисту в країнах світу. Охарактеризовано надзвичайні ситуації мирного і воєнного часу та осередків ядерного, хімічного, біологічного та комбінованого ураження. Запропоновано методику прогнозування та оцінки радіаційної, хімічної обстановки та пожежонебезпечних зон. Розглянуто основні принципи та способи захисту населення за умов надзвичайних ситуацій.

Освещены вопросы организационной структуры гражданской обороны Украины, а также особенности организации системы гражданской обороны в странах мира. Охарактеризованы чрезвычайные ситуации мирного и военного времени, центров ядерного, химического, биологического и комбинированного поражения. Предложена методика прогнозирования и оценки радиационной, химической обстановки и пожароопасных зон. Рассмотрены основные принципы и способы защиты населения в условиях чрезвычайных ситуаций.

Досліджено теоретичні, науково-методичні та правові проблеми формування організаційно-економічного механізму регулювання безпеки життєдіяльності (БЖД). Обгрунтовано значення БЖД як системотвірного елемента національної безпеки у соціальній, екологічній і науково-технологічній сферах. Визначено та охарактеризовано складові БЖД у виробничій, невиробничій, продовольчій, екологічній, соціальній і трудовій сферах у системі державного та регіонального управління. На підставі статистичних даних і результатів соціологічних опитувань визначено основні проблеми БЖД населення України та пріоритетні напрямки діяльності державних і регіональних органів управління у сфері її забезпечення. Обгрунтовано значення екологічної та виробничої безпеки у процесі формування БЖД. Розроблено концептуальну модель БЖД, що визначає зміст і спрямованість управлінської діяльності у процесі її забезпечення та регулювання. Обгрунтовано необхідність застосування організаційної, економічної та еколого-економічної підсистем для створення та реалізації механізму регулювання БЖД. Наведено пропозиції щодо удосконалення концептуальних принципів її управління на регіональному рівні. Визначено пріоритети та загальні напрями роботи у сфері формування та забезпечення БЖД, критерії та чинники їх оцінки.

Вивчено фізичні процеси в приводному шарі тропосфери й їх зв'язок з умовами поширення радіохвиль метрового, дециметрового та сантиметрового діапазонів за межами радіогоризонта. У раніше недосліджених районах Атлантичного, Північного Льодовитого, Індійського та Тихого океанів здійснено синхронні дослідження метеорологічного режиму, загоризонтного поширення радіохвиль і радіолокаційного спостереження надводних об'єктів. Визначено дистанційні залежності множника ослаблення радіохвиль метрового, дециметрового та сантиметрового діапазонів у загоризонтній ділянці, встановлено їх зв'язок з фізичними процесами в приводному шарі тропосфери та радіолокаційним спостереженням надводних об'єктів. Одержані дані систематизовано та представлено у вигляді бази даних, які дозволяють прогнозувати ймовірність їх появи в досліджених і недосліджених районах Світового океану і визначати статистичні функції розподілу дальності дії загоризонтних радіолокаційних станцій (РЛС). Виявлено емпіричні залежності між висотою хвилеводу випаровування і величиною множника ослаблення радіохвиль трьохсантиметрового діапазону, які дозволяють здійснювати діагноз дальності дії РЛС за різних висот розташування антенних систем. Показано, що відбиті від морської поверхні сигнали можуть бути використані для оперативної діагностики умов поширення радіохвиль сантиметрового діапазону в загоризонтній ділянці. З'ясовано вплив інтерференційної діаграми спрямованості антенних систем на дистанційний хід множника ослаблення радіохвиль загоризонтної ділянки за різних механізмів поширення радіохвиль. Запропоновано новий метод побудови екологічно безпечних загоризонтних РЛС для охорони територіальних вод.

Розглянуто теорію закономірностей формування та розвитку міжнародної економіки. Детально викладено теорії міжнародної економіки. Простежено еволюцію поглядів ключових економічних шкіл на розвиток міжнародної торгівлі, проаналізовано теоретичні підходи до пояснення міжнародного руху капіталу, міграції робочої сили, передачі технологій. Розглянуто теорію та практику функціонування міжнародної валютно-фінансової системи, що обслуговує міжнародну економіку, зокрема поняття валютного курсу та теорію його утворення. Увагу приділено розвитку інтеграційних і глобалізаційних процесів та участі в них України.

Мікробіологічна діагностика сепсису є головною у виборі адекватних режимів антибактеріальної терапії. Велику допомогу в діагностиці надає визначення концентрації прокальцитоніну, яка при сепсисі закономірно підвищується. При виборі адекватного лікування до ідентифікації збудника слід враховувати і можливість участі в інфекційному процесі мультирезистентних госпітальних штамів мікроорганізмів. Тест на прокальцитонін (ПКТ) - критерій, який використовують для контролю ефективності лікування сепсису, і одночасно - прогностичний маркер. Період напіврозпаду ПКТ - 25 - 30 год. Тест на С-реактивний білок (СРБ) є одним з найбільш чутливих маркерів гострого запалення. Рівень СРБ може різко збільшитись в результаті перенесеного інфаркту міокарда, травми, інфекцій, запального процесу, хірургічного втручання. Збільшення відбувається впродовж 24 - 48 год, кількість СРБ може перевищувати норму у 2000 разів. При дослідженні пацієнтів з підозрою на бактеріальну інфекцію також може бути корисне послідовне серійне визначення рівня СРБ. Це дослідження призначають також при лікуванні антибактеріальними препаратами. При аналізі даних посіву крові на стерильність та результатів ПКТ має низький ступінь висіваності та високий ступінь визначення ПКТ при позитивному результаті.

Розроблено пропозиції щодо законодавчого та нормативного врегулювання питань соціального захисту осіб в особистих селянських господарствах. Для досягнення поставленої мети вирішено такі основні завдання: досліджено основні причини, що призвели до виникнення особистих селянських господарств; проаналізовано основні тенденції їх розвитку і трансформації; показано особливості зайнятості та соціального захисту працюючого в них населення; розкрито проблеми, з якими стикаються особи, що працюють в ОСГ; вказано на необхідність законодавчого врегулювання статусу їх зайнятості та вдосконалення соціального захисту; вивчено і проаналізовано зарубіжний досвід щодо соціального захисту дрібних сільськогосподарських товаровиробників; наголошено на необхідності застосування такого позитивного досвіду при розробці заходів щодо вдосконалення соціального захисту осіб, які працюють в особистих селянських господарствах України. За результатами дослідження підготовлені пропозиції щодо покращання соціального захисту членів та найманих працівників ОСГ. Запропоновано та обгрунтовано пропозиції щодо покращання соціального захисту членів та найманих працівників ОСГ. Підготовлені пропозиції дадуть можливість врегулювати питання соціального захисту членів ОСГ, а головне - суттєво збільшити надходження коштів до Пенсійного фонду України.

Розглянуто дослідження проблем, пов'язаних з удосконаленням управління зовнішньоекономічною та інвестиційною складовими національної безпеки держави. На основі модифікованого методичного підходу до оцінки зовнішніх чинників економічної безпеки проаналізовано стан та динаміку зовнішньоекономічної та інвестиційної безпеки України як складових безпеки, що найбільше залежать від впливу зовнішніх факторів в умовах глобальних викликів сучасності. Виділено основні дестабілізуючі чинники та окреслено напрями удосконалення механізму зміцнення економічної безпеки України на основі підвищення ефективності інструментів управління зовнішньоекономічною та інвестиційною діяльністю. Означено шляхи фіскальної політики як засобу покращення структури зовнішньої торгівлі та інвестиційної привабливості галузей промисловості та секторів економіки. Визначено організаційно-інституціональні пріоритети формування зовнішньоторговельної та інвестиційної політики України, розроблено інструменти протидії зовнішньоекономічним загрозам господарського розвитку та запропоновано напрями удосконалення інституційного забезпечення зовнішньоекономічної та інвестиційної безпеки України з урахуванням глобальних викликів.

У сучасних умовах ступінь залучення будь-якої країни до міжнародних економічних відносин визначається значною мірою станом її зовнішньоторговельної діяльності. Для України Європейський Союз є ключовим торговельним партнером. Підписання Угоди про асоціацію з ЄС надало українським виробникам можливість збільшення своєї присутності на європейських ринках, але водночас супроводжувалося низкою проблем і ризиків. Головними з них є тарифні квоти та високі технічні бар'єри входу на ринок ЄС. У даному дослідженні поставлено за мету проаналізувати стан і тенденції розвитку зовнішньоторговельних відносин між Україною та ЄС в умовах дії Угоди про асоціацію та зумовлених нею переваг і ризиків для вітчизняних виробників та на цій основі визначити пріоритети поглиблення цих відносин з урахуванням національних інтересів як передумови підвищення конкурентоспроможної економіки України. Встановлено, що Україна має потенціал для активізації експортних можливостей в цілому та з Європейським Союзом,зокрема. Внесення змін до Угоди про асоціацію, підписання Угоди про АСАА є необхідними інституційними підвалинами, драйверами, які дозволять Україні активізувати, поглибити та диверсифікувати торговельну діяльність з країнами ЄС. Виявлено, що у структурі товарного експорту України до ЄС переважає сировинна продукція, однак, порівняно з 2013 р., її частка суттєво зменшилася - на 14,3 %. Структура товарного імпорту України з ЄС є більш диверсифікованою, його основу складає машинобудівна та фармацевтична продукція, а також мінеральні продукти, полімерні матеріали і пластмаси. Частка цієї продукції у загальному обсязі товарного імпорту України упродовж 2013 - 2020 рр. залишається високою і коливається у межах 54 - 56 %. Такі тенденції свідчать про імпортозалежність економіки України і вимагають невідкладного вирішення. За результатами аналізу визначено, що перспективними з точки зору подальшого нарощення експортних можливостей України до ЄС є галузі машинобудування. Для їх підтримки та розвитку запропоновано здійснювати системні та планомірні заходи з урахуванням зобов'язань, які взяла на себе Україна, підписавши Угоду про асоціацію з ЄС. В якості інструментів підтримки експортного потенціалу вітчизняного машинобудування, зокрема, та кономічного потенціалу національної економіки в цілому розглянуто спеціальні економічні зони, наукові парки, технологічні парки та кластери. Ефективність цих структур підтверджена численними дослідженнями та успішним міжнародним досвідом.