Рассмотрены социально-философские и социологические концепции трансформации и модернизации Украины последней четверти ХХ ст. Предложена авторская интерпретация соотношения модернизационных и трансформационных процессов как сознательных реформ и хаотического развития в сферах экономики, политики, общественного сознания, науки и образования. Теоретическая картина прошлого и настоящего Украины сопряжена с прогнозной ценностно-практической оценкой будущего страны.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф.е(4УКР)л + Ф.я54(4УКР)

Рубрики:

Організація науково-дослідної роботи в галузі політичних наук

Продовжувані видання < Політика. Політичні науки >

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено історію розвитку вчення про психічні стани особистості, зокрема, розглянуто теорії У. Джемса, Ч. Дарвіна, К. Ушинського, І. Сеченова, І. Павлова, В. Бехтєрєва, Є. Ільїна. Наведено загальну характеристику, визначено детермінанти та вікові особливості розвитку в учнів молодшого шкільного віку деструктивних емоційних станів та рефлексії. Розкрито роль індивідуально-типологічних особливостей школярів, батьківського виховання та домінуючого педагогічного стилю вчителя у процесі формування деструктивних психологічних станів в учнів початкових класів. Розроблено модель їх розвитку, наведено класифікацію та методи діагностики, розглянуто генезу та динаміку проявів. Розкрито сутність й обгрунтовано шляхи формування патріотичної рефлексії в учнів молодших класів. Обгрунтовано можливості використання засобів української символіки та фольклору, шкільного та сімейного виховання з метою розвитку патріотичної рефлексії як показника самосвідомості учнів молодших класів.

Освещена история развития учения о психических состояниях личности, в частности, рассмотрены теории У. Джемса, Ч, Дарвина, К. Ушинского, И. Сеченова, И. Павлова, В. Бехтерева, Е. Ильина. Дана общая характеристика, определены детерминанты и возрастные особенности развития в учащихся младшего школьного возраста деструктивных эмоциональных состояний и рефлексии. Раскрыта роль индивидуально-типологических особенностей учащихся, родительского воспитания и доминирующего педагогического стиля учителя в процессе формирования деструктивных психологических состояний в учащихся младших классов. Разработана модель их развития, дана классификация и методы диагностики, рассмотрена генеза и динамика проявления. Раскрыта сущность и обоснованы пути формирования патриотической рефлексии в учащихся младших классов. Рассмотрены возможности использования средств украинской символики и фольклора, школьного и семейного воспитания с целью развития патриотической рефлексии как показателя самосознания учащихся младших классов.

Теоретично обгрунтовано й експериментально вивчено динаміку розвитку патріотичної рефлексії особистості у молодшому шкільному віці, розроблено та впроваджено програму її удосконалення. Запропоновано психологічну модель, досліджено детермінанти, встановлено критерії, показники та рівні розвитку патріотичної рефлексії учнів I - IV класів. Вивчено вплив засобів української державної й національної символіки та фольклору на розвиток патріотичної рефлексії молодших школярів. Визначено готовність вчителів до патріотичного виховання учнів. Виявлено взаємозв'язок особливостей патріотичної самосвідомості батьків і рівня розвитку патріотичної рефелексії дітей. Розроблено й апробовано програму цілеспрямованого формування патріотичної рефлексії у молодших школярів, яка включає систему виховних заходів, вправ на самопізнання, розвиток патріотичної самосвідомості, встановлено її ефективність та рекомендовано використовувати у навчально-виховному процесі у молодшій школі.

Рассмотрены историко-психологические и идеологические основания современных украинско-российских отношений. Автор пытается найти выход из тупиковой ситуации взаимоотношений Украины и России, предлагая начать "перезагрузку" с нулевой точки, в частности прекращение информационно-пропагандистской войны и налаживание межличностных связей.

Показано особливості відродження української нації. Розглянуто розвиток патріотичної рефлексії особистості в віковій розгортці. Висвітлено найбільш актуальні аспекти розвитку патріотичної рефлексії у дітей. Патріотичну рефлексію розглянуто як новоутворення молодшого школяра.

Патріотичну рефлексію розглянуто як новоутворення молодшого шкільного віку. Висвітлено найбільш актуальні аспекти розвитку патріотичної рефлексії у дітей. Розкрито питання патріотичного відродження української нації.

Проведен историко-политический анализ пути украинской региональной цивилизации. Выявлены общее и существенные отличия украинской и российской региональной цивилизаций, их этнических составляющих, национальных идей и будущего. Украина представлена одной из региональных цивилизаций "второго" эшелона, не стремящейся стать глобальной сверхдержавой. Пройдя сложный путь становления, она свое развитие видит на пути евроинтеграции и мирного сосуществования, освобождения от синдрома управляемой извне страны. Показано, что украинская региональная цивилизация - это не альтернатива мировой цивилизации, она не хочет быть продолжательницей традиций Российской и советской империй, а будет искать себе место равной среди равных стан Евросоюза, но оставаться страной для своих граждан.

Проаналізовано сутність патріотичної рефлексії молодшого школяра як соціально-психологічного новоутворення особистості, її зв'язок з такими категоріями як ментальність, ідентифікація, ідентичність, рефлексія, рефлективність, внутрішній план дій. Акцентовано увагу на стимулювання розвитку патріотичної рефлексії щляхом формування ідентичності: етнічної, соціальної, особистісної, статеворолевої. Визначено особливості статеворольової ідентифікації молодших школярів з батьками на основі дослідження з використанням проективних малюнкових методик, де звернено увагу на такі аспекти: емоції, почуття дитини, ставлення до членів сім'ї, ідентифікацію дитини з іншими членами сім'ї.

Досліджено психолого-педагогічну проблему формування в молодшого школяра патріотичної рефлексії (ПР). Акцентовано на тому, що велику роль у формуванні ПР відіграють духовні виховні ідеали українського народу. Висвітлено вікові особливості самосвідомості молодшого школяра, формування у нього Я-образу, складові та роль самосвідомості у становленні особистості. Виділено етапи формування ПР дитини (етап етнічного усвідомлення, національно-політичного самоусвідомлення, громадсько-державного усвідомлення). Зазначено, що саме у молодшому шкільному віці (МШВ) великого значення набуває самооцінка, яка є невід'ємною частиною самосвідомості. На підставі аналізу сутності поняття ПР запропоновано модель її розвитку в МШВ як структури, яку складають когнітивний, емоційний і поведінковий компоненти ПР, які знаходяться у взаємозв'язку між собою та взаємозумовлюють один одного, мають свої показники, за якими можна оцінити рівень розвитку ПР.

Исследована психолого-педагогическая проблема формирования у младшего школьника патриотической рефлексии (ПР). Подчеркнуто, что большую роль в формировании ПР играют духовные воспитательные идеалы украинского народа. Освещены возрастные особенности самосознания младшего школьника, формирование у него Я-образа, составляющие становлении личности и роль самосознания. Выделены этапы формирования ПР ребенка (этап этнического осознания, национально-политического самоосознания, общественно-государственного осознания). Отмечено, что именно в младшем школьном возрасте (МШВ) большое значение приобретает самооценка, которая является неотъемлемой частью самосознания. На основании анализа сущности понятия ПР предложена модель ее развития в МВШ как структуры, которую составляют когнитивный, эмоциональный и поведенческий компоненты ПР, находящиеся во взаимосвязи между собой и взаимно обуславливающие друг друга, имеют свои показатели, по которым можно оценить уровень развития ПР.

An investigation of psychological and pedagogical problem of forming a junior student patriotic reflection (PR). It was stressed that an important role in the formation of PR play spiritual educational ideals of the Ukrainian people. Age features are illuminated, self-consciousness of young schoolchildren, the formation of his self-image, make up the formation of personality and role identity. Stages of formation PR Child (phase ethnic awareness, national and political self-awareness, social and public awareness). Noting that in the early school years (ESY) is acquiring great importance self-esteem, which is an integral part of identity. Based on the analysis of the essence of the concept of PR model is proposed for its development in the ESY as structure that consists of cognitive, emotional, and behavioral components of PR that are in the relationship between themselves and mutually causing each other, have their own indicators for which we can estimate the level of PR.

Проведено комплексний аналіз згоди особи на заподіяння шкоди власному правоохоронюваному благу у кримінальному законодавстві держав змішаного та релігійного типу правових систем. Зроблено висновки щодо недоцільності використання терміну "згода потерпілого", обгрунтован пріоритет застосування поняття "згода особи". Визначено перспектива подальшого наукового дослідження згоди потерпілого у системі обставин, що виключають злочинність діяння.

Наведено аргументи щодо комплексного (міждисциплінарного) характеру інституту обставин, що виключають злочинність діяння. Цей інститут включає обставини, передбачені не лише КК, а й іншими нормативно-правовими актами. Існують реальні перспективи законодавчого закріплення таких обставин в КК України, зокрема й згоди потерпілого. У результаті проведеного дослідження запропоновано зміни до розділу VIII Загальної частини КК України, а саме - наповнення новим змістом ст. 36 КК України щодо надання суду права визнавати такими, що виключають злочинність діяння, й інші обставини, які наразі не зазначені у цьому розділі.

Розглянуто проблеми згоди потерпілого у системі норм кримінального права України. Складність і неоднозначність вирішення проблеми згоди потерпілого в системі кримінального права України обумовлена тим, що згода потерпілого розглядається переважно як одна з умов правомірності у межах інших обставин, що виключають злочинність діяння, а також в Особливій частині КК України. Систематизовано ознаки, які є конститутивними для згоди особи як обставини, що виключає злочинність діяння. Запропоновано визначення понять "обставина, що виключає злочинність діяння", "згода особи". Згода особи може виступати позитивною або негативною властивістю ознаки складу злочину. Обґрунтовано зміни до Кримінального кодексу України, зокрема до статей 36, 134 141-143, 145, 155, 159, 163, 182, 2321, 315, 323, а також запропоновано редакцію статті 431 "Згода особи".