Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703.1-5

Шифр НБУВ: Ж25729 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано взаємозв'язок гіпергомоцистеїнемії (ГГЦ) із виникненням гострого ішемічного інсульту (ГІІ). У ході дослідження виявлено значну ГГЦ у хворих на ГІІ тяжкого ступеня, преморбідне тло яких включало артеріальну гіпертензію, цукровий діабет, церебральний атеросклероз. Встановлено кореляційний зв'язок ГГЦ з гіперхолестеринемією.

Описано взаємозв'язок гіпергомоцистеїнемії із виникненням гострого ішемічного інсульту. Під час дослідження виявлено значну гіпергомоцистеїнемію у хворих на гострий ішемічний інсульт, преморбідний фон яких включав артеріальну гіпертензію, цукровий діабет, церебральний атеросклероз. Концентрація гомоцистеїну значно зменшується на фоні застосування традиційної терапії з використанням нейропротектора церебролізину.

Проаналізовано особливості клініко-неврологічних, гемодинамічних та метаболічних змін у хворих в гострому періоді ішемічного інсульту у вертебро-базилярному басейні (ВББ), що дозволило розширити знання про патогенетичні ланцюги ішемічного ураження головного мозку. Вперше здійснено порівняльну оцінку клінічного використання шкал NIHSS та B. Hoffenberth у визначенні тяжкості гострого порушення мозкового кровообігу за ішемічним типом у ВББ. Уточнено патогенетичне значення показника ендотеліальної дисфункції (плазмового гомоцистеїну (ГЦ) ) та індуктора ангіогенезу (васкулоендотеліального фактора росту (ВЕФР)) у розвитку гострих порушень мозкового кровообігу за ішемічним типом. Проаналізовано співвідношення змін показників плазмового ГЦ та ВЕФР за різних ступенів тяжкості гострого ішемічного інстульту (ГІІ) у ВББ. Обгрунтовано доцільність включення в комплекс обстеження хворих на ГІІ у ВББ визначення показника ендотеліальної дисфункції - плазмового ГЦ та індуктора ангіогенезу - ВЕФР. Доведено наявність взаємозв'язків між вмістом плазмового ГЦ, ВЕФР та змінами параметрів гемодинаміки у хребцевих артеріях, а також показниками ліпідного спектра крові у разі ГІІ у ВББ.

Під час дуплексного сканування судин шиї у 120 хворих на ішемічний задньоциркулярний інсульт виявлено зміни в хребцевих артеріях (68,3 %), які утруднюють кровоток у судинах вертебро-базилярного басейну. Серед них найчастіше відмічали атеросклеротичний стеноз (53,3 %), деформацію (17,5 %) та аномальне відходження хребцевих артерій (3,3 %).

Ураження артерій вертебробазилярного басейну (ВББ) зумовлює розвиток інфаркту в ділянці стовбурового відділу, потиличної частки головного мозку, таламуса і мозочка. Він характеризується поліморфністю клінічних проявів і перебігу, що ускладнює діагностику та, як наслідок, зумовлює актуальність цієї теми. Мета дослідження - вивчити зміни судин ВББ за даними ультразвукового дослідження у хворих на гострий задньоциркулярний ішемічний інсульт.

Описано взаємозв'язок гіпергомоцистеїнемії (ГГЦ) із виникненням гострого ішемічного інсульту (ГІІ). У ході дослідження виявлено значну ГГЦ у хворих на ГІІ тяжкого ступеня, преморбідний фон яких включав артеріальну гіпертензію, цукровий діабет, церебральний атеросклероз. Відмічено гендерну та вікову залежність вираженості ГГЦ у пацієнтів із ГІІ. Так, вищі показники ГІІ фіксувались у чоловіків у порівнянні з жінками та в осіб літнього та старечого віку.

Застосування мультимедійних технологій у викладенні навчального матеріалу з неврології студентам лікувального факультету надає змогу підвищити цікавість студента, урізноманітнити варіанти подачі інформації з можливістю інтерактивності, послідовності, цілісності та системності викладення матеріалу, що сприяє кращому засвоєнню матеріалу і підвищенню успішності студентів.

Мета роботи - оцінити професійні і соціально-психологічні проблеми адаптації студентів-переселенців медиків та визначити основні напрямки їх педагогічної підтримки. Висновки: на основі опрацьованої авторами літератури з'ясовано, що проблеми адаптації студентів-переселенців до умов навчання у вищому навчальному закладі є актуальними й недостатньо розв'язаними за умов сучасної системи освіти в Україні. Зазначено, що формування повноцінного фахівця здійснюється лише за умови його благополуччя, особистісного комфорту, ціннісного ставлення до себе і фаху, який здобувається, позитивного емоційного стану. Тому, проблеми студентської адаптації вимагають удосконалення умов навчання, які повинна забезпечувати педагогічна ланка університету.

Досліджено чутливість до аспірину у пацієнтів із перенесеним ішемічним інсультом (ІІ) у ранньому відновному періоді за допомогою оптичної агрегатометрії. Одержані результати свідчать про те, що на фоні прийому аспірину з метою вторинної профілактики інсульту, виявлено особи з відсутністю чутливості до нього. Мета роботи - виявити частоту біохімічної аспіринорезистентності серед пацієнтів із перенесеним ІІ на фоні прийому аспірину. Проведено клініко-лабораторний аналіз 80 осіб із перенесеним гострим ІІ, які з профілактичною метою приймали 75 мг ацетилсаліцилової кислоти (АСК) на ніч. Чутливість до аспірину визначали за допомогою методу оптичної агрегатометрії з індуктором адреналіном. У разі збільшення оптичної проникності вище 60 % констатували аспіринорезистентність. Встановлено, що серед обстежених пацієнтів 20 (25 %) були аспіринорезистентними, тобто вживання АСК з метою вторинної профілактики у них запобігти виникненню повторної судинної катастрофи. Висновки: моніторування стану тромбоцитарної ланки за допомогою оптичної агрегатометрії надає змогу вчасно виявити відсутність відповіді до АСК та зумовлює потребу корекції застосованої антиагрегантної терапії.

Досліджено чутливість до аспірину у пацієнтів із перенесеним ішемічним інсультом (ІІ) у ранньому відновному періоді за допомогою оптичної агрегатометрії. Одержані результати свідчать про те, що на фоні прийому аспірину з метою вторинної профілактики інсульту, виявлено особи з відсутністю чутливості до нього. Мета роботи - виявити частоту біохімічної аспіринорезистентності серед пацієнтів із перенесеним ІІ на фоні прийому аспірину. Проведено клініко-лабораторний аналіз 80 осіб із перенесеним гострим ІІ, які з профілактичною метою приймали 75 мг ацетилсаліцилової кислоти (АСК) на ніч. Чутливість до аспірину визначали за допомогою методу оптичної агрегатометрії з індуктором адреналіном. У разі збільшення оптичної проникності вище 60 % констатували аспіринорезистентність. Встановлено, що серед обстежених пацієнтів 20 (25 %) були аспіринорезистентними, тобто вживання АСК з метою вторинної профілактики у них запобігти виникненню повторної судинної катастрофи. Висновки: моніторування стану тромбоцитарної ланки за допомогою оптичної агрегатометрії надає змогу вчасно виявити відсутність відповіді до АСК та зумовлює потребу корекції застосованої антиагрегантної терапії.

Мета роботи - вивчення змін тромбоцитограми у хворих на ішемічний інсульт (ІІ) раннього відновного періоду залежно від чутливості до терапії ацетилсаліциловою кислотою. Проведено клініко-лабораторний аналіз 80 пацієнтів із перенесеним гострим ішемічним інсультом (ГІІ), які з метою профілактики повторного інсульту приймали ацетилсаліцилову кислоту (АСК) у дозі 75 - 100 мг на ніч. Групу контролю склали 30 практично здорових осіб (16 чоловіків та 14 жінок), котрі не приймали АСК. Функціональна активність тромбоцитів визначалась на лазерному агрегометрі Biola Aggregation Analyser та за результатами тромбоцитограми на гематологічному аналізаторі Abacus 30. За результатами оптичної агрегатометрії, 25 % обстежених пацієнтів не відповідали на терапію АСК та їх було віднесено до I досліджуваної групи, решта 75 % - аспіриночутливі та склали II групу. Підвищена агрегація тромбоцитів у аспіринорезистентних пацієнтів характеризувалася змінами показників тромбоцитограми у порівнянні з аспіриночутливими пацієнтами. При цьому, відзначено збільшення розміру тромбоцитів, зростання ширини розподілу тромбоцитів, підвищення тромбокриту, кількісного та відсоткового вмісту великих тромбоцитів. Висновок: порівнюючи тромбоцитограму в аспіринорезистентних та аспіриночутливих пацієнтів, відзначено достовірне підвищення практично всіх показників, що відображає більшу функціональну тромбоцитарну активність, тобто підвищену агрегаційну здатність і доводить недостатність антиагрегантного ефекту від застосованої АСК у них.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703.1

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проблема раціонального використання часу в роботі викладача є досить актуальною, оскільки темп життя в сучасних реаліях асоціюється із перезавантаженістю, високими вимогами та постійним дефіцитом часу, що негативно позначається на продуктивності та якості робочого процесу. Мета роботи - проаналізувати дані літератури щодо методик та законів тайм-менеджменту, що допоможуть оптимізувати роботу викладача. Метод дослідження - моніторинг наукової літератури, що стосується раціонального розподілу часу. Узагальнено принципи економії часу, конкретизовано важливість визначення мети; правильності визначення пріоритетності завдань; акцентовано увагу на виявленні та усуненні "крадіїв часу"; доведено важливість проведення контролю виконання поставлених задач. Висновки: основним у ефективній організації часу викладача є послідовність етапів планування, цілепокладання, ухвалення рішень, реалізації планів та контроль за їх виконанням. Набуття навичок тайм-менеджменту призводить до формування свідомого самоконтролю, зібраності, рішучості, дисциплінованості, що зумовлюють підвищення ефективності роботи.