Висвітлено основні напрямки діяльності у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та екобезпеки в Україні. Наведено витяги з чинних законодавчих актів, а також словник-довідник, що розкриває суть термінів і понять з екології та інших наук, пов'язаних з охороною довкілля.

Розглянуто питання аналізу та оцінки різних видів антропогенних навантажень на басейни малих річок. Розроблено інтегральні індекси оцінки антропогенних змін у басейнах, які дають можливість встановити ступінь трансформації природного їх середовища. Проведено районування даних басейнів Волині щодо їх екологічного стану для розробки заходів, які сприятимуть покращанню умов довкілля. Удосконалено формулу сталої інтенсивності дощового стоку СНиП 2.01.14-83 із врахуванням зазначених змін у басейнах малих річок, що впливають на процес формування в них паводкового стоку. Запропоновано алгоритм і програму розрахунку дощового стоку на ЕОМ.

Наведено основні дані про науку гідрологію та гідросферу, які є предметом вивчення. Особливе значення приділено взаємозв'язку і взаємозалежності гідросфери з іншими компонентами географічної оболонки, її значенню у розвитку природних явищ, що трапляються в житті та в господарській діяльності людини. Розглянуто структуру складових гідросфери: річки, озера, болота, льодовики, підземні води. Приділено увагу приладам, методам вимірювання і розрахункам складових стоку.

Проаналізовано пріоритети соціально-економічного розвитку м. Луцька, що передбачаються Генеральним планом. Встановлено, що у порівнянні із попереднім, новий Генплан містить багато матеріалів стосовно важливих аспектів екологічного розвитку міста. Для реалізації Генплану та Програми соціально-економічного розвитку міста до 2020 р. необхідно проводити комплекс заходів по поліпшенню екологічного стану території Луцька. Базою для проведення таких заходів є інженерний захист територій. Він включає в себе: інженерно-гідрогеологічне порядкування, яке передбачає захист від несприятливої дії підземних вод; розробку і втілення механізмів ефективної протидії несприятливим екзогенним геологічним процесам; заходи по захисту території міст від несприятливої дії поверхневих вод; заходи по захисту від ерозії грунтів; підвищення екологічної безпеки міст та локальному рівні. Перша група заходів вирішує проблеми підтоплення території, присадок грунтів у зоні депресійних воронок, руйнування будинків і споруд. Серед несприятливих екзогенних геологічних процесів в місті відбуваються карст, суфозія просадки грунтів фільтраційного та гідродинамічного характеру, зсуви на заплаві річок та в місцях підрізання терас, руйнування берегів унаслідок меандрування річок, ускладнення умов будівництва тощо. Несприятлива дія поверхневих вод проявляється в місті під час повеней і поводків, коли річки виходять із берегів і затоплюють розміщені на заплаві житлові будинки, підприємства, дороги. Протиерозійні заходи передбачають спорудження водозатримувальних валів. Підвищення екологічної безпеки міста полягає у підвищенні екологічної стійкості ландшафтів, зменшенні техногенних навантажень, зменшенні екологічного ризику на потенційно-небезпечних об'ектах.

Здійснено аналіз фізико-географічних і кліматичних умов формування дощових паводків. Висвітлено просторово-часові особливості динаміки опадів і переходу їх в стік. Зазначено, що в умовах сучасних глобальних змін клімату, пов'язаних із підвищенням температури повітря, особливо у літні місяці, спостерігається тенденція до збільшення зливових опадів, що викликають дощові паводки. Сформовано й обгрунтовано теоретико-методологічні та конструктивно-географічні засади формування дощового стоку в сучасних антропогенно змінених умовах річкових басейнів верхнього та середнього Подніпров'я, їх впливу на ерозійні процеси. Розроблено нову теоретико-методологічну та конструктивно-географічну методику розрахунку максимальних витрат води дощових паводків, де враховано фізичні процеси формування дощового стоку й особливості перетвореної людиною підстилаючої поверхні річкових водозборів. Доповнено існуючі методи розрахунку дощових витрат антропогенними змінами.