Проведено соціологічний аналіз особливостей функціонування релігійної сфери сучасного українського суспільства, місця у ній новітніх релігійних організацій. Розглянуто основні теорії та концепції дослідження сучасної релігійної сфери та процесів, що в ній відбуваються. Наведено класифікацію неорелігійних організацій, що діють на території України, а також специфіку їх регіонального поширення. На прикладі неопротестантських груп проаналізовано особливості їх організаційної структури. Висвітлено церковно-державні відносини в Україні у контексті системи "традиційні релігійні інститути - держава - новітні релігійні організації". На підставі аналізу релігійних автобіографій розглянуто характерні мотиви й особливості приходу індивіда в релігійну групу, а також механізм його релігійного навернення.

Обгрунтовано можливості перевірки наявних теорій, пошук нових концептуальних рішень, а також нездатність (або слабка здатність) інструментарію вловлювати специфічні культурні особливості досліджуваних релігійних феноменів.

Рассмотрены основные положения концепции религиозного капитала и теории рационального выбора. Заимствуя экономическую перспективу и терминологию, авторы теории рационального выбора Л. Ианнаконе, Р. Старк и Р. Финк развивают новый подход к анализу религиозного участия. Рассмотрение религиозного участия и практик в русле инструментальной рациональности отличается от существующих в рамках теории секуляризации представлений о религиозном сознании и поведении как о иррациональном, или, по крайней мере, нерациональном. Предложенный подход позволяет объяснять закономерности конфессиональной мобильности, межрелигиозных браков, изменения религиозной принадлежности.

В рамках работы в феноменологической перспективе рассмотрены возможности социологического анализа опыта религиозных переживаний. Предложена концептуализация понятий "нарратив" и "нарративная идентичность", используемых в анализе религиозных (авто)биографий. Отмечено, что характер и состав религиозного опыта лишены универсального характера и тесным образом связаны с особенностями категоризации и интерпретации событий в каждой из религиозных традиций. Предположено, что в рамках определённой религиозной традиции или чётко очерченного религиозного сообщества существуют общие, разделяемые всеми нарративные образцы, которые описывают и предписывают те или иные модели и правила включения в религиозные сообщества. Исходя из этого, задачей исследователя выступает поиск подобных "официальных" образцов объяснений и схем аргументации в религиозном нарративе.