Визначено особливості капілярних явищ у системах з різним типом взаємодії компонентів та отримано залежності величини капілярних сил від діаметру порових каналів, властивостей рідкої та твердої фаз, температури нагрівання. Проведено теоретичний аналіз процесів утворення та розповсюдження рідкої фази у порових капілярах з урахуванням зміни властивостей рідини.

Определены особенности капиллярных явлений в системах с разным типом взаимодействия компонентов и получены зависимости величины капиллярных сил от диаметра поровых каналов, свойств жидкой и твердой фаз, температуры нагревания.

In work there are the certain features of the capillary phenomena in the systems with a different type of cooperation of components, and the collected dependences of size of capillary forces from the diameter of pore channels, properties of liquid andhard phases, and temperature of heating. it was conducted is theoretical analysis of processes of education and distribution of liquid phase in pore capillaries taking into account the change of properties of liquid.

З метою підвищення щільності, механічних характеристик та зносостійкості корозійностійкої сталі Х18Н9Т використали рідиннофазове спікання порошкових пресовок, додатково легованих самофлюсувальними сплавами на основі нікелю й феро-сіліцію, температура плавлення яких не перевищує температуру спікання сталевої матриці. Для вирішення завдання визначення сполуки порошкової сталі, що забезпечує одержання необхідного комплексу властивостей, використано метод планування експерименту, відомий як метод симплексних решіток Шеффе. Діаграми "склад - властивість", побудовані за відповідними моделями із застосуванням ПЕОМ дозволяють визначати склад матеріалів для одержання заданих параметрів зношування й необхідного комплексу механічних характеристик.

С целью повышения плотности, механических характеристик, а также износостойкости коррозионностойкой стали Х18Н9Т использовали жидкофазное спекание порошковых прессовок, дополнительно легированных флюсующимися сплавами на основе никеля и ферро-кремния, температура плавления которых не превышает температуру спекания стальной матрицы. Для решения задачи определения состава порошковой стали, обеспечивающего получение требуемого комплекса свойств, использован метод планирования эксперимента, известный как метод симплексных решеток Шеффе. Диаграммы "состав - свойство", построенные по соответствующим моделям с применением ПЭВМ позволяют определять состав материалов для получения заданных параметров износа и требуемого комплекса механических характеристик.

With the purpose of increase of density, mechanical characteristics and as wear resistances of stainless steel 18Cr-9Ni-Тi, used liquid-phase sintering of the powder pressings in addition alloyed self-fluxing by alloys on the basis of nickel and iron-silicon which temperature of fusion does not exceed temperature of sintering of a steel matrix. For the decision of a problem of definition of structure of powder steel providing reception of the demanded complex of properties, the method of planning of the experiment, known as a method of simplex lattices Sheffe is used. Diagrams " structure - property ", constructed on meeting models with application PC allow to determine structure of materials for reception of the set parameters of deterioration and a demanded complex of mechanical characteristics.

Досліджено теоретичні та практичні аспекти здійснення політичної стратегії та тактики, визначено їх роль у забезпеченні ефективності та цілеспрямованості функціонування сучасного суспільства за умов домінуючої політичної нестабільності перехідного етапу суспільно-державного розвитку. Узагальнено досвід поєднання публічної та елітарної стратегії на підставі формування стратегічної культури як необхідного рівня відповідності політичних прагнень проблемам, зумовленим історичною та соціокультурною ситуацією, а також подолання "тактичного плюралізму", що може суперечити досягненню поставленої мети. Доведено залежність процесу підготовки, прийняття та реалізації політичних рішень від стану впровадження політичної стратегії та тактики. З'ясовано, що за умов політичної нестабільності нагальною проблемою оптимізації системи державного управління є легітимація політико-владної діяльності, яка має забезпечуватися шляхом зростання рівня ефективності управлінської діяльності на всіх рівнях її функціонування. Виявлено, що українському соціуму властива конфліктна симптоматика, яка глибоко вкорінена в соціальну буттєвість та поглиблюється внаслідок трансформаційних процесів і реформаторських дій правлячої еліти. Аргументовано необхідність узгодженої взаємодії наукової та праксеологічної складових конфліктної феноменології. Систематизовано досягнення етнополітичної, орієнтованої на формування нової політичної ідентичності української нації. З'ясовано, що закріплення у самосвідомості консолідуючого парадигмального вектора дозволить створити єдині підходи до оцінювання стану справ нації, визначити стратегічні напрями її розвитку.

Подано осмислення поняття "форма державного правління"в контексті сучасних політичних трансформацій. Визначено основні напрями політологічного аналізу сутності форми правління. Досліджено світовий досвід осмислення й еволюцію форм правління із аналізом їх класифікації й особливостей забезпечення ефективності класичних і некласичних моделей здійснення державної влади. Розкрито специфіку перехідних форм правління на постсоціалістичному просторі, включаючи східноєвропейські країни, РФ та Республіку Білорусь, країни Центральної Азії. Виявлено динаміку формування демократичної форми правління в сучасній Україні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф037

Рубрики:

Процеси політичної влади ( політична стратегія, політична тактика )

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто основні чинники зміни форми державного правління в Україні упродовж її незалежності, проаналізовано політичні результати кожної з форм правління, яка існувала в нашій державі, здійснено прогноз майбутнього типу державного правління.

Здійснено комплексне дослідження еволюції форми правління за умов перехідного суспільно-політичного розвитку в контексті процесу зміни характеру та змісту форми правління в незалежній Україні. Проаналізовано поняття "форма державного правління" в контексті сучасних політичних трансформацій та на цій основі визначено основні напрями політологічного аналізу сутності формування системи політичної влади демократичного спрямування. Прослідковано особливості класифікації та зміст класичних і некласичних форм правління. Показано характерні ознаки еволюції форм правління за умов перехідного розвитку. Обгрунтовано науковий підхід, згідно якого важливим фактором відродження демократичної форми правління є детальне вивчення рекомендацій та вимог у межах європейської інтеграції країн Східної Європи, а також успадкування здійснених ними форм організації органів державної влади й управління. З'ясовано доцільність і причини використання поняття "поліархія" при розрізненні форм державного правління. Зафіксовано динаміку становлення та процес трансформації демократичної форми правління в незалежній Україні. Охарактеризовано взаємозалежність українського конституціоналізму та стабілізації форми правління.

Для осевого микромеханического акселерометра с упругим подвесом и смещенным центром масс относительно геометрического центра проводится построение математической модели погрешности в условиях пространственной вибрации основания. За основу возникновения погрешности взят эффект Максвелла - Капицы. Для построения модели погрешности в аналитическом виде использовался метод возмущений. В качестве малого параметра была введена величина, характеризующая приращение момента инерции, обусловленное смещением центра масс относительно оси, к величине соответствующего осевого момента инерции. Получена компактная формула, определяющая постоянную составляющую погрешности осевого микромеханического акселерометра, при горизонтальном расположении оси чувствительности в условиях гармонической вибрации основания. Данная формула хорошо согласуется с результатами экспериментов и численного моделирования. Проведен анализ данной погрешности на основании формулы и даны рекомендации по ее минимизации.

Досліджено системи керування двоколісним транспортним засобом на основі нечіткої логіки. Метод керування реалізовано для системи стабілізації та динамічної рівноваги на прикладі гіроскопічного монорейкового вагона. Розроблено імітаційну модель об'єкту керування у середовищі LabVIEW, що дозволило проводити дослідження в режимі on-line, змінювати параметри моделі та характеристики керування в процесі виконання експерименту. Досліджено вплив зміни параметрів системи та потужності виконуючого пристрою на процес відновлення рівноваги. Проведено порівняння динамічних характеристик транспортного засобу на основі нечіткого керування та традиційного. Показано, що введення блока нечіткої логіки в систему керування значною мірою зменшило час перехідного процесу та спожиту енергію.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г534.511.03 + К204.2

Рубрики:

Трикомпонентні системи метал-метал

Природа сплавів

Шифр НБУВ: Ж28852/х. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г534.511

Рубрики:

Системи метал-метал

Шифр НБУВ: Ж28852/х. Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основе компьютерного моделирования в cреде Matlab процесса обработки измерительной информации о векторе угловой скорости объекта в отдельные моменты времени изучаются параметры точности известных алгоритмов и сделаны выводы по рациональному их синтезу. Внимание уделено изучению дрейфа алгоритмической погрешности. Показано, что дрейф алгоритма в определенных условиях приводит к погрешности, которая становится преобладающей над другими составляющими ошибки обработки информации. Причиной появления дрейфов алгоритмов является выпрямительный эффект, обусловленный наличием в интегрируемых уравнениях ориентации мультипликативных членов. Выделены характерные особенности выпрямительного эффекта: он возникает при синхронных колебаниях множителей мультипликативных членов и существенно зависит от сдвига фаз между колебаниями этих множителей. Конечной целью исследований является установление зависимостей максимальных дрейфов погрешностей алгоритмов от шага опроса измерителей и параметров колебаний основания. Сделаны выводы об эффективности некоторых предлагаемых приемов повышения точности алгоритмов различных приближений для определения параметров ориентации в бесплатформенных инерциальных системах ориентации.

Розглянуто основні галузі застосування гіроскопічних засобів наземного орієнтування. Показано, що для зменшення часу вимірювань, в гіротеодолітах використовують компенсаційний метод вимірювання азимуту, представлено функціональну схему приладу. Запропоновано нову структуру регулятора зворотного зв'язку, коефіцієнти якого визначаються методами модального керування по неповністю вимірюваному вектору стану. Розглянуто математичну модель приладу у формі простору станів. Проведено аналіз керованості при заданій структурі матриць стану і передачі керування. Визначено матричні передатні функції об'єкту керування та коефіцієнти ПД-регулятора на основі бажаного значення двох коренів характеристичного рівняння замкненої системи. Проведено моделювання роботи системи керування за допомогою програмної моделі, адекватність якої перевірено на основі частот власних коливань, визначених аналітично. Результати моделювання показали, що застосування запропонованого регулятора дозволяє суттєво зменшити час закінчення перехідного процесу при аналогічному за величиною моменті керування. У подальшому дослідження можуть бути спрямовані на розробку та вдосконалення методів визначення кутової швидкості руху чутливого елементу в азимуті.

Продемонстровано створений стенд для перевірки працездатності інерціальних чутливих елементів, що мають амплітуду коливань до 10 мм і частотний діапазон до десятків герц. Такими чутливими елементами можуть бути акселерометри, велосіметри та сейсмоприймачі, що призначені для визначення технічного стану будівель, інженерних споруд та конструкцій. Розроблений стенд складається із універсального пристрою для збудження згасаючих коливань, який дозволяє випробовувати чутливі елементи із різною орієнтацією осі чутливості, вимірювального каналу на базі мікросхеми збору даних m-DAQ14, та програмного забезпечення розробленого у середовищі графічного програмування NI LabVIEW для візуалізації та збереження отриманої інформації. Такий підхід дозволив швидко встановити працездатність чутливих елементів і зробити первинні висновки про їх можливість використання на контрольованому об'єкті.

Мета дослідження - визначення характеристик вібрації, що виникає на місцях встановлення приладів, а також імітаційне моделювання впливу виміряних вібрацій на програмну модель гіротеодоліта й алгоритмічної компенсації вібраційної похибки (ВП), що виникає внаслідок дії вібрації, для підвищення точності приладу на обмежено рухомій основі. Вимірювання складових вібрації за допомогою комплекту акселерометрів та визначення характеристик вібрації за допомогою перетворення Фур'є. Складання програмної моделі гіротеодоліта на основі математичної з урахуванням вібрації основи. Перевірка адекватності отриманої моделі на основі аналізу відомих частотних характеристик приладу. Імітаційне моделювання ВП та її компенсації на основі реальних сигналів вібраційних прискорень. Показано, що при вібрації основи, на яку встановлюється гіротеодоліт, виникатиме ВП, середнє значення якої залежить від конструктивних параметрів приладу та характеристик зовнішньої вібрації. Отримані спектри вібраційних сигналів містять складові, що можуть бути причиною виникнення ВП гіротеодоліта. Показано можливість зменшення ВП за допомогою методів алгоритмічної компенсації. Висновки: вібрації, що виникають у місцях встановлення приладів, спричинятимуть ВП, яка досягатиме одиниць градусів. Моделювання показало можливість компенсації сталої складової ВП на основі її врахування у вихідному сигналі гіротеодоліта, що дає змогу підвищити точність приладу.

Під час вирішення задач дослідження вібростійкості будівель, споруд та малих інженерних конструкцій, основним елементом системи контролю, що забезпечує проведення таких досліджень, є віброперетворювачі, від достовірності показів яких суттєво залежить працездатність системи в цілому. Перевірка функціонування та визначення параметрів таких приладів здійснюється за допомогою вібростендів. З урахуванням особливостей низькочастотних акселерометрів, для перевірки їх функціонального стану необхідні випробувальні стенди з діапазоном переміщень до 200 мм і частотним діапазоном у межах 0,1 - 10 Гц, такі стенди, зазвичай, мають великі розміри і вимагають стаціонарного встановлення в лабораторіях. Після транспортування на місце проведення випробувань, необхідно також провести перевірку працездатності віброперетворювачів і їх первинне калібрування. Але при перевірці портативних віброперетворювачів, особливо в польових умовах, виникає низка проблем, пов'язаних і з завданням необхідних параметрів вібрації, і з необхідністю проводити дослідження віброперетворювачів масою 5 - 10 кілограмів, що також потребує наявності випробувальних стендів, які частіше відсутні. Представлені два розроблені стенди для перевірки працездатності та контролю характеристик низькочастотних віброперетворювачів. Перший з них - двокомпонентний, переносний, автономний. Може бути використаний в польових умовах за відсутності мережевого електроживлення в місці проведення досліджень. Конструкція стенда дозволяє проводити перевірку акселерометрів як з горизонтальною, так і вертикальною осями чутливості. Особливістю стенду є, з одного боку, його портативність, а з іншого - можливість перевірки датчиків масою до 7 кілограмів в частотному діапазоні до 10 Гц. Другий стенд - лабораторний маятниковий великих переміщень. Може бути використаний для визначення параметрів вібродатчиків з динамічним діапазоном переміщень до 200 мм, масою до 20 кілограмів, в частотному діапазоні до 2 Гц. Обидва стенди обладнані універсальним інформаційно-вимірювальним модулем, що забезпечує збір, візуалізацію і первинний аналіз отриманих даних та їх збереження на ПК, для чого було розроблене спеціальне програмне забезпечення у середовищі NI LabVIEW. Для універсального автономного стенду реалізована функція керування частотою вібрації платформи.

Розглянуто характеристики сучасних гіротеодолітів як пристроїв для наземного орієнтування. Показано, що для підвищення точності приладів в умовах зовнішніх збурень можна використовувати методи зменшення амплітуди коливань чутливого елементу в негіростабілізованій площині. Розглянуто кінематику поворотів та рівняння руху чутливого елементу гіротеодоліту. Запропоновано нову систему керування положенням чутливого елементу гіротеодоліту в негіростабілізованій площині. Формування зворотного зв'язку проводиться методами модального керування. Проведено розрахунок коефіцієнтів регулятора. Розроблено спостережувач, інформація з якого використовується при формуванні керуючого впливу. Показано збіжність оцінок спостережувача точним значенням змінних стану системи. Проведено аналіз частотних характеристик розімкненої та замкненої систем. Показано, що частотні характеристики розімкненої системи мають резонансні піки на частотах, які відповідають полюсам передаточних функцій. За рахунок вибору власної частоти замкненої системи досягнуто значне зменшення коефіцієнту передачі в області середніх частот. За результатами моделювання показано, що застосування запропонованої системи керування дозволяє суттєво зменшити амплітуду вимушених коливань чутливого елементу, а також забезпечує демпфірування власних коливань. Проведено моделювання роботи системи керування при неточних вимірюваннях кутового відхилення чутливого елементу в негіростабілізованій площині. Вимірювальний шум вважається білим шумом, причому показано, що випадкова складова вихідного сигналу має значно меншу амплітуду порівняно з некерованою системою. У подальшому дослідження можуть бути спрямовані на розробку методів підвищення точності гіротеодолітів з використанням інформаційних сигналів у системі керування.

Розглянуто різноаспектні актуальні питання політичної діяльності сучасного парламенту, зокрема щодо політичних еліт і політичного лідерства, політико-правової діяльності та політичних технологій, лобізму в парламентській діяльності, прикладної психології парламентаризму, комунікації та політичної конфліктології у парламентській діяльності, а також політичної аналітики й електоральної кратології. Висвітлено історію становлення політико-владної еліти України. Наведено характеристику та понятійний апарат лобістської діяльності. Розкрито специфіку політико-парламентського дискурсу. Увагу приділено технологіям залучення громадськості до процесів формування та реалізації державної політики.

Основной проблемой при разработке алгоритмов бесплатформенных инерциальных систем ориентации является повышение их точности. Большинство алгоритмов, приводимых в известной литературе (см., например, [1]-[4]), опираются на упрощенную формулу Борца, в которой в правой части не учитывается член дифференциального уравнения ориентации с двойным векторным произведением. Представляет интерес выяснить, как повлияет на точность алгоритма "расширение" уравнения ориентации учетом отброшенного члена. Методика исследований точности алгоритмов сводится к определению значений двух неизвестных параметров, которые характеризуют точность алгоритма: порядка точности и коэффициента пропорциональности. Такой подход позволяет провести моделирование лишь для некоторых конкретных значений амплитуды и частоты колебаний основания, а полученные результаты обобщить на любые амплитуды и частоты. Оценка эффективности рассматриваемых алгоритмов производится посредством сравнительного исследования систематической погрешности известных двухшаговых алгоритмов, опирающихся на измерения приращений квазикоординат поворота основания на каждом шаге опроса измерителей. Выводы: использование дополнительного члена в уравнении ориентации не всегда приводит к повышению точности по сравнению с алгоритмами, использующими упрощенную форму уравнения ориентации. Исследования показали, что при этом точность ухудшается в области малых значений частотного параметра. Исследован также алгоритм, полученный эмпирическим путем, использование которого приводит к существенному повышению точности (на два порядка в области малых значений частотного параметра). В целом, можно утверждать, что использование дополнительного члена в уравнении ориентации приводит к ухудшению точности по сравнению с более простыми алгоритмами, а также к значительному увеличению вычислительных операций.

Розглянуто методи підвищення точності та розширення функціональних можливостей приладів систем орієнтації і навігації (СОН), що використовуються при їх проектуванні з застосуванням сучасних інформаційних технологій. Забезпечення отримання достовірної інформації при її первинному перетворюванні в умовах збільшення керованих рухомих об'єктів стимулює пошук нових рішень. Відомий підхід - введення в вимірювальну систему надлишкових компонентів і зв'язків, що забезпечують її додатковою корисною інформацією (див., наприклад, [1]-[4]). Отже, відбувається розширення математичної моделі вимірювача доповненням основного рівняння перетворення вимірювальної величини одним або декількома додатковими. Представлені та описані загальна структура сучасних інерціальних вимірювачів СОН, її складові частини та програмно-апаратні засоби, що використовуються при їх проектуванні. Показано функціональну взаємодію елементів таких засобів між собою, що сприяє підвищенню ефективності проектування вимірювачів. Усе це реалізується в конкретних системних функціях, які активізуються залежно від умов експлуатації приладу. Досвід останнього десятиліття в розв'язанні багатьох практичних задач і створення сотень практично діючих систем показав, що саме інформаційні технології, які базуються на використанні додаткової вимірювальної інформації, є ефективним конструктивним і економічно виправданим методом послаблення дії певних негативних впливових факторів та покращення функціональних характеристик вимірювачів СОН. Висновки: впровадження інформаційних технології дозволяють орієнтуватися на розробку ефективних методів програмно-апаратних засобів підтримки проектування таких датчиків СОН, які дозволяють оперативно, в реальному масштабі часу, оцінити не тільки поточний стан рухомого об'єкта, його основні характеристики, а також, за необхідності, використати додаткові вимірювальні параметри та спеціалізовані бази даних, знань та прецедентів, щоб врахувати дію дестабілізуючих факторів, які інколи обумовлюють різні за своєю природою, але тісно взаємодіючі один з одним, процеси.