Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.341.35(4УКР-4ЛЬВ)

Рубрики:

Caudata Хвостаті

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.155*80(4УКР3) + Е60*804*803.1(4УКР3)

Рубрики:

Crustacea Ракоподібні. Карцинологія

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено більш як 30 невеликих льодовикових озер та озерець на території масиву Чорногора (Українські Карпати). Здійснено виміри їх глибини, розмірів, описано місцезнаходження, температурний режим, значення рН і подано загальну гідрохімічну характеристику.

Досліджено більш як 30 невеликих льодовикових озер та озерець на території масиву Чорногора (Українські Карпати). Здійснено виміри їх глибини, розмірів, описано місцезнаходження, температурний режим, значення рН і подано загальну гідрохімічну характеристику.

Исследовано более 30-ти небольших ледниковых озёр и озёрец на территории массива Черногора (Украинские Карпаты). Проведено измерения их глубин, размеров, описано местонахождение, значения рН, температурный режим, наведено общую гидрохимическую характеристику.

There are more than 30 small glacial lakes located on the territory of Chornohora massif (the Ukrainian Carpathians). The depth, dimensions, location, temperature regime, pH values of the lakes are measured and general hydrochemical description is given.

Подано характеристику гірських лентичних водойм, їх тваринного (ракоподібні, твердокрилі, бабки, земноводні) та рослинного (альго- і бріофлора, вищі судинні рослини) світу й виділено види-індикатори стану забруднення гірських водойм. Описано трансформаційні процеси в лентичних водоймах Чорногори, наслідки впливу антропічних чинників, звернено увагу на негативну дію нерегульованої рекреації на гідроекосистеми високогір'я Чорногори. Показано тренди змін структури і параметрів лентичних водойм за сучасних умов антропопресії.

Виявлено морфологічні відмінності між різними розмірно-віковими групами Daphnia (Daphnia) longispina оз. Журавлине та їх біотопічний розподіл. Зафіксовано позитивну кореляцію довжини тіла особин з довжиною рострума та шириною карапакса і негативну з шириною голови та з довжиною хвостової голки. Популяція D. (D.) longispina оз. Журавлине представлена переважно ювенільними особинами. Ювенільні особини концентруються у прибережних біотопах, адультні - у пелагіалі. Вид D. (D.) longispina за чисельністю і біомасою є домінантним для рачкового зоопланктону досліджуваної водойми.

Morphological differences between the size-age groups D. (Daphnia) longispina from Zhuravlyne Lake and their biotopical distribution are given. It was shown that body length have positive correlation with rostrum lenght and body width and that it has negative correlation with the head width and the needle tail length. The population of D. (Daphnia) longispina from Zhuravlyne Lake is usually composed of juvenile individuals. Juvenile Daphnia concentrate in the litoral zone, while adults - in the pelagic zone. D. (Daphnia) longispina is a dominant species among crustacean zooplankton in this lake and has the highest values of the total density and biomass.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.922.1 Ran*805*803.133

Рубрики:

Ranunculales (Berberidales)

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.927.11 Gen*805(4УКР3) + Е0*805*803.133(4УКР3)

Рубрики:

Gentianales

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.341*73(4УКР3) + Е60*731.6(4УКР3)

Рубрики:

Amphibia Земноводні. Батрахологія

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.341.35 Sal*73 + Е60*731.6

Рубрики:

Caudata Хвостаті

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.155.132.2*82(4УКР3) + Е60*820*852.119(4УКР3)

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено планктонні угруповання гіллястовусих і веслоногих ракоподібних 86 лентичних водойм і п'яти створів рік басейну Чорного Черемошу. Охарактеризовано висотний розподіл видів, трофічну структуру угруповань і вплив проточності на їх якісний і кількісний склад. Уточнено східні межі ареалів трьох європейських видів.

На території масиву Свидівець у 49 лентичних і 6 лотичних водоймах відзначено 31 вид планктонних ракоподібних: гіллястовусих (Cladocera) - 16, веслоногих (Copepoda) без гарпактикоїд - 15. Серед них фоновими є Chydorus sphaericus, Daphnia obtusа, Acanthocyclops robustus і Mixodiaptomus tatricus (частота трапляння у водоймах 41 - 53 %). Наведено ширину й довжину, географічні координати дев'яти озер і дев'яти озерець Свидівця. Найбільшим озером масиву є Догяска. Ця водойма - важливий центр гідробіорізноманіття Українських Карпат, оскільки в ній відзначено 19 видів планктонних ракоподібних. Більшу кількість видів (31) у цьому регіоні зареєстровано лише для оз. Синевир. Фауна Сladocera й Copepoda Свидівця становить 32 % відомих для Українських Карпат видів цих двох таксономічних груп. Подібність фаун планктонних ракоподібних масивів Свидівця й Чорногори сягає 0,58 за індексом Серенсена-Чекановського. У досліджених водоймах переважає кладоцерний комплекс видів. Із зоогеографічної точки зору на території масиву найбільш важливими є знахідки стигобіонта Eucyclops subterraneus, монтанних видів Європи D. obtusа й M. tatricus, і єдиних (на сучасному етапі досліджень) локалітетів Daphnia rosea в Українських Карпатах.

Найбільш негативний вплив Явірської ГЕС на угруповання безхребетних гідробіонтів р. Стрий відзначено на чотирикілометровій ділянці нижче греблі. На цьому відтинку таксономічне різноманіття, чисельність і біомаса угруповань зменшуються у 2 - 3 разу у порівнянні з відтинком ріки вище Явірського водосховища. На відстані 6 км нижче греблі угруповання безхребетних відновлюються до природного стану (створи вище ГЕС). Чисельність особин дрифту після проходження водосховища та греблі в середньому зменшується у 10 разів. Вода досліджуваного відтинку ріки за сумарними показниками біоіндикаційних індексів Вудівісса, Пантле-Бука та Гуднайта-Вітлі є слабо забрудненою (створи, які перебувають поза межами прямого впливу функціонування ГЕС) і помірно забрудненою (водосховище і створи, розташовані у зоні впливу ГЕС). Одержані результати вказують, що основними негативними чинниками впливу на угруповання гідробіонтів р. Стрий є лімнічні умови водосховища в континуумі річкової системи, нагромадження мулу й глинистих наносів на його дні та берегах і знесення цих осадів на нижчі ділянки русла, руйнування субстрату дна у руслі нижче ГЕС під час швидкого спуску великих мас води, різке обміління русла Стрия нижче греблі після закриття шлюзів у червні та гідроземельні роботи нижче греблі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.155.132.2 + Е0*820*801.631.3:Е6

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

У літературних джерелах і за результатами власних досліджень для Українських Карпат наведено 53 види гіллястовусих ракоподібних (Cladocera) із 375 лентичних водойм і створів тринадцяти рік. Найбільш поширеним видом кладоцер регіону досліджень є Chydorus sphaericus (O. F. Muller, 1776). Найбільш високогірними видами України (вище 1900 м н.р.м.) є C. sphaericus і Daphnia obtusa Kurz, 1874. В альпійських водоймах (вище 1800 м н.р.м.) відзначено 11 видів кладоцер, у субальпійських (1500 - 1800 м н.р.м.) - 22 види. У водоймах більшості гірських масивів і басейнів рік відзначено Daphnia longispina (O. F. Muller, 1776), D. obtusa, Simocephalus vetulus (O. F. Muller, 1776), Alona affinis (Leydig, 1860), Alona quadrangularis (O. F. Muller, 1776), Alonella excisa (Fischer, 1854), Peracantha truncata (O. F. Muller, 1785), Bosmina longirostris (O. F. Muller, 1776), яких залучаємо до звичайних видів цієї гірської території. В Україні три види відомо лише з Карпат: D. obtusa, Daphnia rosea Sars, 1862 й Alona protzi Hartwig, 1900. Оскільки за останні 140 років досліджено фауну гіллястовусих ракоподібних лише найбільших озер і водосховищ, частини ставів рибних господарств, русел і прируслових водойм найбільших рік, водойм частини високогірних масивів і водойм кількох природоохоронних територій Українських Карпат, уважаємо, що різноманіття цієї групи в регіоні є щонайменше удвічі вищим.

За результатами власних досліджень і літературними джерелами для Українських Карпат (УК) наведено 53 види двох рядів веслоногих ракоподібних (Copepoda: Calanoida, Cyclopoida) з 391 лентичної водойми і створів 14 рік. Найбільш поширеними з цих груп у регіоні досліджень є Acanthocyclops vernalis (Fischer, 1853), Eucyclops serrulatus (Fischer, 1851) і Paracyclops fimbriatus (Fischer, 1853). Два перших види є також найбільш високогірними видами України (вище 1900 м н.р.м.). В альпійських водоймах (вище 1800 м н.р.м.) відзначено 3 види циклопоїд, у субальпійських (1500 - 1800 м н.р.м.) і 10 видів каланоїд і циклопоїд. У водоймах більшості гірських масивів і басейнів рік відзначено Macrocyclops albidus (Jurine, 1820), Macrocyclops fuscus (Jurine, 1820), Megacyclops viridis (Jurine, 1820). В Україні 5 видів відомо лише з Карпат: Diacyclops cohabitatus Monchenko, 1980, Eucyclops subterraneus (Graeter 1907), Graeteriella unisetigera (Graeter 1908), Mixodiaptomus tatricus (Wierzejski, 1883) Sinodiaptomus sarsi (Rylov, 1923), із них 3 види авторами наведено для території України вперше. Також уперше для УК наведено ще 4 види - Acanthocyclops venustus (Norman & Scott T., 1906), Cyclops insignis Claus, 1857, Paracyclops affinis (Sars G. O., 1863) і Tropocyclops prasinus (Fischer, 1860). УК є східною межею ареалів D. cohabitates, E. subterraneus, G. unisetigera і північно-східною для M. tatricus. S. sarsi, швидше за все, є новим інвазивним видом для України. Цей видовий список є попереднім узагальненням, оскільки більшість водойм цієї гірської території досі не досліджені. Основними центрами різноманіття веслоногих ракоподібних (Calanoida, Cyclopoida) в Українських Кар патах є верхівія р. Уж (42 % відзначених видів УК), водойми масивів Чорногора (38 %) і Свидівець (30 %). У різних типах оселищ найбільшу кількість видів цієї групи відзначено в ріках і старицях (60 % фауни циклопоїд і каланоїд УК). Значне видове різноманіття притаманне і для калюж - 51 % і гіпогейних вод (криниці, джерела, мох, інтерстиціаль, печерні водойми, грунтові води) - 45 %.

Досліджено життєвий і творчий шлях професора Костянтина Андрійовича Малиновського (до 100-річчя від дня народження). Висвітлено особливості дослідження популяцій Trifolium rubens l. в природних фітоценозах. Розглянуто генетичне профілювання видів деревних рослин за допомогою аналізу поліморфізму довжини інтронів генів γ-тубуліну. Проаналізовано сумарний ефект впливу екологічних чинників середовища на рослини і пошук способів його оцінювання. Оцінено сучасний стан популяцій Rhodiola rosea l. та особливості збереження їх різноманіття у високогір'ї Українських Карпат. Досліджено пасивне та регульоване збереження раритетної фітобіоти. Увагу приділено видовому складу і просторовому розподілу рукокрилих (Chiroptera) у букових лісах Північного Поділля. Охарактеризовано сучасний стан рідкісних видів судинних рослин національного природного парку "Верховинський" та шляхи їх збереження. Оцінено кліматичні зміни та екологічні загрози в Західному Поліссі.

Досліджено особливості структури, динаміки, репродукції, поведінки та інших властивостей популяцій рідкісних видів флори і фауни високогір’я Українських Карпат за несприятливих умов існування. Описано трансформаційні перетворення у високогірних угрупованнях. Розкрито причини і наслідки негативної динаміки популяцій. Виявлено аут- і демекологічні особливості раритетних видів рослин за песимальних умов розвитку. Розроблено заходи пасивного й активного збереження популяцій для уникнення втрат біорізноманіття за сучасних природних і антропогенних змін середовища існування. Висвітлено вплив сучасних змін довкілля на популяції рідкісних високогірних видів рослин в Українських Карпатах. Досліджено новітні проблеми збереження біотичного і ландшафтного різноманіття у високогір’ї.