Досліджено теоретичні та практичні питання, пов'язані із дослідженням суті та значення інформаційно-правових засад у сфері безпеки дорожнього руху в Україні. Проведено аналіз загальнотеоретичних проблем інформаційно-правового забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні. Розкрито роль інформації, інформаційно-правових засад, розвитку інформаційного суспільства, формування єдиного інформаційного простору у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Охарактеризовано особливості інформаційних відносин у цій сфері, досліджено міжнародний досвід інформаційно-правового забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні. Відзначено, що єдиний інформаційний простір України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху є сукупністю баз і банків даних, технологій ведення та використання їх, інформаційно-телекомунікаційних систем і мереж, що функціонують на основі єдиних принципів і за загальними правилами, що забезпечує інформаційну взаємодію організацій і громадян, а також задоволення їх інформаційних потреб у питаннях безпеки дорожнього руху. Доведено, що використання кращого світового досвіду у сфері безпеки дорожнього руху, надасть можливість для України одержати комплексний, системний підхід для розв'язання основних проблем, що виникають у цій сфері: аварійності та смертності.

Проаналізовано поняття "єдиний інформаційний простір" і інтерпретовано його зміст до потреб нормативно-правового забезпечення дорожнього руху в Україні, визначено особливості формування та застосування його в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Встановлено, що єдиний інформаційний простір безпеки дорожнього руху України існує як органічна складова світового і європейського інформаційних просторів, що поєднує ефективне застосування транскордонної інформаційної інфраструктури, врахування національних інтересів і економічної доцільності, підтримання належного рівня інформаційної безпеки.

Розглянуто конституційно-правові принципи державного ладу Польщі, а також практику їх реалізації, що сукупно має визначальний характер для організації та діяльності польської держави та її основних інститутів. Наведено характеристику специфіки правого статусу органів державної влади Республіки Польща. Показано функціональні характеристики польської держави, сучасний зміст яких багато в чому відбувся під впливом інтеграційних процесів на Європейському континенті.

Розглянуто сучасний стан нормативного забезпечення реалізації права на отримання професійної правничої допомоги в Україні та зарубіжний досвід реалізації зазначеного права. Наведено характеристику суб'єктів забезпечення реалізації права на отримання професійної правничої допомоги та визначено їх адміністративно-правовий статус. Висвітлено адміністративні процедури як елемент механізму забезпечення реалізації права на професійну правничу допомогу та юридичні гарантії забезпечення реалізації зазначеного права.

Представлено результати ґрунтовного аналізу адміністративно-правових методів діяльності Національної поліції України в умовах Євроінтеграції. Висвітлено важливість значення адміністративно-правових методів діяльності поліції, як центрального органу виконавчої влади, яка забовꞌязана забезпечити охорону прав і свобод людини, протидію злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, а правильне їх застосування відіграє особливе значення у побудові стосунків поліції з громадськістю, сприяє розбудові міцної взаємодії останніх, та є запорукою роз¬витку стабільної, розвиненої та правової держави. Рекомендовано для поліцейських, науковців, викладачів, аспірантів, студентів та курсантів юридичного профілю та інших.

Викладений у навчальному посібнику матеріал присвячений комплексному дослідженню кримінологічних та кримінально-виконавчих засад запобіганню потраплянню у місця позбавлення волі заборонених предметів. Наведено міжнародно-правові підходи та зарубіжну практику запобігання потраплянню до засуджених заборонених предметів та сформульовано основні напрями запобігання їх потраплянню до засуджених, позбавлених волі в Україні. Звернено увагу на теоретичні та методологічні засади дослідження змісту діяльності, пов’язаної із запобіганням потраплянню до засуджених, позбавлених волі, заборонених предметів. Розкрито поняття, види та вплив заборонених предметів на стан правопорядку в місцях позбавлення волі. Проаналізовано вплив заборонених предметів на формування та реалізацію протиправної поведінки засуджених у місцях позбавлення волі.

Мета роботи - інвентаризація актуальних проблемних питань у сфері екологічного права, що визначатимуть напрями наукового пошуку й, водночас, необхідність спеціального висвітлення у процесі викладання дисципліни "Екологічне право". Для досягнення вказаної мети аналізуються положення останніх напрацювань українських дослідників у галузі екологічного права, а також національні та міжнародні правові акти, що визначають сучасні принципи правового регулювання екологічних відносин. Використано, зокрема, аналітичний метод, узагальнення та системний у поєднанні з комплексним підходом. На теоретичному рівні дослідження встановлено, що до актуальних дослідницьких тем у сфері екологічного права нині належать питання правової регламентації: ефективного й екологобезпечного функціонування економіки і окремих її галузей; раціонального природокористування й ефективної природоохоронної діяльності; організація системного моніторингу за станом природних екосистем; стимулювання розроблення екологобезпечних техніко-технологічних рішень; реалізація права на доступ до екологічної інформації. Обговорено результати аналізу спеціальної літератури та національних і міжнародних правових актів у галузі екологічного права вказують на актуальність комплексного підходу до екологічної проблематики, зокрема необхідність поєднувати вироблення сучасної екологічної політики із заходами у соціальній сфері. Фактично йдеться про пошуки засобів запровадження екосистемного підходу до всіх напрямів соціально-економічного розвитку. Водночас реалізація державної екологічної політики вимагає відповідного екологічного законодавства, яке б було результатом наукових досліджень щодо сутності явищ та процесів, з'ясування закономірностей та тенденцій розвитку сфери регламентування природокористування й природоохоронної діяльності.

Мета роботи - виокремлення й систематизація тих ідей і принципів сучасної ІТ-сфери, які можуть бути орієнтирами для розвитку сучасного національного інформаційного права, спрямованого на реалізацію демократичних настанов української Конституції. Для досягнення вказаної мети аналізуються положення досліджень щодо феномену громадянського суспільства, а також аналітичні й нормативні матеріали, присвячені тенденціям розвитку сучасної ІТ-сфери. Використано, зокрема, аналітичний метод, узагальнення та системний у поєднанні з комплексним підходом. На теоретичному рівні дослідження встановлено, що орієнтирами для розвитку сучасного національного інформаційного права є принципи, характерні для розвитку сучасної ІТ-сфери в Євросоюзі: свобода вираження поглядів, включаючи доступ до різноманітних, надійних і прозорих джерел інформації; свобода створення та ведення бізнесу в Інтернеті; захист персональних даних і конфіденційності, а також право бути забутим; захист інтелектуальної творчості особистості в онлайн-просторі. Крім того, орієнтирний характер мають і визначені Європейською Комісією цифрові принципи, які мають бути покладені в основу української політики в ІТ-сфері. Обговорено результати аналізу спеціальної літератури та національних і міжнародних правових актів вказують, що напрям поступу громадянського суспільства усе більше орієнтується у бік інформаційно-комунікаційних технологій і пов'язаний із динамікою і темпами розвитку інформаційного суспільства. Системне та послідовне формування мережевого сегменту громадянського суспільства матиме результатом очевидне посилення демократичного характеру суспільних відносин. Означена ситуація чинить вплив на зміст та напрями розвитку сучасного інформаційного права, як комплексної галузі права, що потребує осмислення й усвідомлення.

Мета роботи - встановити готовність українського екологічного законодавства до правого забезпечення компенсацій екологічної шкоди внаслідок війни рф в Україні. Досягнення вказаної мети зумовило необхідність: визначення змісту понять "екологічна шкода" і "екологічна шкода під час війни", контент-аналізу українського екологічного законодавства на предмет можливості забезпечення відповідних компенсацій. Використано загальнотеоретичні і аналітичні методи у поєднанні з комплексним підходом. На теоретичному рівні дослідження показано недоліки української правової позиції щодо забезпечення компенсацій екологічної шкоди внаслідок агресії росії. Запропоновано на рівні профільного Закону дати визначення поняттям "екологічна шкода" і "екологічна шкода під час війни". Обстоюється обгрунтованість відображення на рівні закону позиції, при визначенні екологічної шкоди внаслідок воєнних дій належить визначити відповідні пошкодження у вихідному стані шляхом застосування вимірних даних. Обговорено російське вторгнення в Україну за короткий проміжок часу створило значний обсяг екологічних ризиків і реальних проблем. Наявні на сьогодні факти і позиція української громадськості актуалізують питання забезпечення компенсацій екологічної шкоди внаслідок війни рф в Україні. Втім у цьому питанні у перспективі можуть виникнути певні ускладнення, адже дефініція "екологічної шкоди" досі має дискусійний характер не лише у середовищі українських вчених, але й відсутня на рівні національного законодавства. Зважаючи на складну і неефективну практику застосування норм міжнародного гуманітарного права (зокрема стосовно охорони довкілля), логічно переглянути означену ситуацію. Зокрема привести понятійний ряд національного екологічного законодавства у відповідність зі змістом міжнародних актів.

Мета роботи - концептуалізація ідеї Всесвітньої декларації інформаційних прав суспільства. У зв'язку з цим у представленому матеріалі реалізуються такі завдання: окреслити фактичні й правові передумови появи Всесвітньої декларації інформаційних прав суспільства; надати характеристику функціонального навантаження запропонованої Декларації як міжнародного документа; показати можливий механізм практичної реалізації ідеї Всесвітньої декларації інформаційних прав суспільства. Методи дослідження: загальнотеоретичні і аналітичні методи у поєднанні з системним і комплексним підходами. На теоретичному рівні дослідження встановлено, що історична практика доводить небезпеку утворення тоталітарних режимів у зв'язку з порушенням особистих і суспільних інформаційних прав. Перспективним засобом протидії формуванню тоталітарних режимів визначено Всесвітню декларацію інформаційних прав суспільства, яка міститиме закріплення відповідних права, а також процедур притягнення певної держави до політичної, економічної й міжнародно-правової відповідальності (шляхом накладання системних санкцій) у разі порушення вказаних прав і свобод. Обговорено ідею Всесвітньої декларації інформаційних прав суспільства грунтується на двох принципових позиціях. По-перше, це практично доведена відсутність дієвих юридичних механізмів політичної, економічної й міжнародно-правової відповідальності у зв'язку з порушенням прав і свобод людини (зокрема інформаційних). По-друге, переконаність, що вже сьогодні треба осмислено підійти до розбудови повоєнного світу, зокрема у частині напрацювання запобіжників появі нових фашистських суспільних утворень і загрозам, що від них походять.